Розглянуто передумови й основні напрями становлення та розвитку естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України та зарубіжжя у XX ст. Увагу приділено методологічним принципам розгляду композиторської творчості та виконавства в національно-історичному та загальнокультурному контекстах. Висвітлено проблеми модернізації музичної мови акордеонно-баянних творів сучасних українських композиторів.

Рассмотрены предпосылки и основные направления становления и развития эстрадно-джазовой музыки в аккордеонно-баянном искусстве Украины и зарубежья в XX в. Уделено внимание методологическим принципам рассмотрения композиторского творчества и исполнительства в национально-историческом и общекультурном контекстах. Освещены проблемы модернизации музыкального языка аккордеонно-баянных произведений современных украинских композиторов.

Досліджено проблему виконавської інтерпретації фактури на прикладі трактування "Прелюдій" opаторії 28 для фортепіано Ф.Шопена. Вперше комплексно розглянуто питання виразного потенціалу виконавської інтерпретації фортепіанної фактури. Проаналізовано й узагальнено систему засобів виразності, що використовуються для виконавського втілення фактури твору. Розроблено понятійний апарат, адекватний меті, завданням і методиці дослідження. Синтезовано наукові досягнення дослідження фактурних явищ у галузі теоретичного музикознавства та теорії музичного виконавства. Виявлено та проаналізовано стильові витоки "Прелюдій", закорінених у музиці епохи бароко. Запропоновано жанрову класифікацію твору, що не дублює існуючі підходи. Визначено та проаналізовано певні тенденції трактувань музичного твору, а також питання виразних можливостей та нескінченної множини виконавської інтерпретації фортепіанної фактури.

Запропоновано методику розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Визначено суть, зміст і структуру поняття "художній смак", з'ясовано критерії та встановлено рівні його сформованості. Визначено роль художнього потенціалу естрадного музичного мистецтва. Обгрунтовано поліаспектність його функціонування. Досліджено педагогічні умови розвитку художнього смаку музикантів-виконавців. Розроблено й експериментально перевірено методику даного розвитку у студенів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Одержано та проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи, що дозволяє підвищити рівень ефективності музично-виконавської підготовки студентів мистецьких вищих навчальних закладів.

Здійснено порівняльний аналіз змісту підготовки баяністів-акордеоністів у вищих мистецьких навчальних закладах Сербії і України. За результатами порівняльно-зіставного аналізу навчального забезпечення ВНЗ 2-х країн визначено, що сербські вищі навчальні заклади мають значно більше повноважень у формуванні змісту підготовки баяністів-акордеоністів, ніж українські. Зміст навчальних планів напрямів "Музичне мистецтво" і "Музична педагогіка" є однаковим для всіх вищих мистецьких закладів Сербії, які набувають специфічних ознак: на відміну від українських планів, скорочуються дисципліни загальноосвітнього блоку, уводять дисципліни "Соціологія культури та мистецтва", "Психологія мистецтва"; перелік фахових дисциплін значно розширений.

Досліджено вплив театральності на розвиток драматургії та композиційної форми в концертах Кармели Семенівни Цепколенко. Розглянуто специфіку фортепіанного концерту, показано, що в концертно-симфонічній музиці принципи театральності розгортають мислення композитора до інструментального театру. Охарактеризовано експериментальні форми, нову техніку, засновану на нових уявленнях і відчуттях нового часу, де головними подійними моментами стає музична об'ємність і театральна насиченість.

Зазначено, що подальше виявлення й осмислення наукових надбань у сфері акордеонного мистецтва залишається провідним завданням для мистецтвознавців сучасності. Проаналізовано наукову літературу з вивчення проблем суті та шляхів розвитку акордеонного мистецтва. Виокремлено основні напрями наукових досліджень даного виду музичної культури.

Досліджено становлення та розвиток акордеонного мистецтва як явище музичної культури України. Розкрито специфіку функціонування акордеонного мистецтва в музичній культурі України в другій половині XX - на початку XXI ст. Розроблено модель системи акордеонного мистецтва як феномену музичної культури, що має узгоджену структуру і функціонує у взаємозв'язку основних складових. Розкрито історико-культурні передумови зародження акордеонного мистецтва в Україні, з'ясовано причини утвердження акордеона на вітчизняній концертній естраді, визначено особливості становлення професійної освіти акордеоністів в Україні, показано головні чинники, що сприяли установленню статусу акордеона як професійного інструмента у сольному й ансамблево-оркестровому виконавстві в Україні. Охарактеризовано жанрово-стильові риси композиторської творчості українських митців для акордеона. На основі аналізу творчої діяльності відомих українських акордеоністів і колективів за участю акордеона виявлено й узагальнено провідні тенденції акордеонного виконавства України. Розкрито функції конкурсів і фестивалів акордеоністів та баяністів як чинника розвитку сучасної музичної культури України. Встановлено історико-культурну періодизацію еволюції акордеонного мистецтва в Україні другої половини XX - початку XXI ст.