У монографії, що є складовою частиною наукової праці "Моделі розвитку та механізми функціонування сфери культури України на межі століть: історія, теорія, практика розвитку (на прикладі української національної театральної культури)", досліджуються тенденції, проблеми та перспективи розвитку взаємовідносин владних і театрально-мистецьких структур в Україні. Аналізуються причини і наслідки державної політики в галузі української культури, становлення її концептуальних засад; спадковість правотворення в галузі культури та апогей державного управління нею; самоорганізація українського театру в контексті парадоксів державної культурної політики та ін.

В роботі розглядається процес розвитку українського театрального мистецтва 20-30-х років ХХ ст. як складовий процес загальноцивілізаційного художнього розвитку людства; простежується вплив інших культур на формування естетичної культури людини в історичному контексті; визначається роль творчості Леся Курбаса у розвитку українського театру і роль провідника входження українського художнього мистецтва у загальний світовий культурний процес.

Висвітлюється унікальна історична глава національного театрального мистецтва, замовчувана впродовж півстоліття. На багатому архівному, документальному, іконографічному матеріалі, свідченнях учасників тогочасного театрального процесу розглядається творчість митців, котрі, опинившись у небезпечних і принизливих умовах гітлерівської окупації, змогли підняти театральну діяльність до рівня могутнього фактора патріотизму, націотворення, духовного захисту народу.

Зроблено спробу висвітлити одну з малодосліджених і актуальних проблем духовного процесу в Україні під час національно-визвольних змагань 1917-1920 рр. Висвітлюється період відродження українського театру в Добу Центральної Ради, театральне життя в період Української Держави і за часів Директорії УНР.

Представлено понад 1000 слів з короткими тлумаченнями, які вживаються в сучасному сценічному мистецтві. Подається достатня інформація з античного театру, жанрів і форм західноєвропейської сцени, частково із східного театру. В комплексі висвітлюється словотворчість національної театральної культури за кілька століть.

Розглянуто феномен архітектури українського театру у просторовому, часовому та дійовому розвитку, а також розвиток театральної архітектури в Центральній та Східній Європі та у містах, які є визначними театральними центрами України. Проаналізовано особливості театрального будівництва у Львові на зламі ХІХ - ХХ ст., запропоновано класифікацію театральних будинків і споруд міста за місткістю, жанром і складом функціональних елементів. Висвітлено вплив тенденцій в українській сценографії на формування сучасної театральної архітектури.

Рассмотрены феномен архитектуры украинского театра в пространственном, временном и действенном развитии, а также развитие театральной архитектуры в Центральной и Восточной Европе и в местах, которые являются ведущими театральными центрами Украины. Проанализированы особенности театрального строительства во Львове на рубеже ХІХ - ХХ вв., предложена классификация театральных зданий и сооружений города по вместимости, жанру и составу функциональных элементов. Освещено влияние тенденций в украинской сценографии на формирование современной театральной архитектуры.

Проаналізовано дванадцять вистав видатного українського режисера Л.Курбаса в контексті світового театрального мистецтва.

Проанализированы двенадцать спектаклей известного украинского режиссера Л.Курбаса в контексте мирового театрального искусства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ333(7СПО=УКР)6-8 + Ш5(7СПО=УК)-4 + Ш5(УК=7СПО)-4

Рубрики:

Історія театру

Література

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ333(4УКР)61

Рубрики:

Історія театру

Шифр НБУВ: В344631/7 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено проблему формування національного стилю як полістилістичного та ігрового. Проаналізовано світоглядні метаморфози європейської культури. Визначено стильові домінанти видовищної та драматичної культури з найдавніших часів до XVIII ст., зокрема, дохристиянських часів, періоду Київської Русі, доби середньовіччя, Відродження та Козаччини, періодів Гетьманщини та західноєвропейського рококо.

Освещена проблема формирования национального стиля как полистилистического и игрового. Проанализированы мировоззренческие метаморфозы европейской культуры. Определены стилевые доминанты зрелищной и драматической культуры с древнейших времен до XVIII ст., в частности, дохристианских времен, периода Киевской Руси, эпох средневековья, Возрождения и Казачества, периодов Гетманщины и западноевропейского рококко.

Досліджено соціальний склад організаторів і учасників самодіяльних театральних гуртків у 1950 - 1960 рр. Розглянуто динаміку змін соціальної бази любительських колективів, а також причини цих змін. Зазначено, що організаторами та ініціаторами створення самодіяльних гуртків були здебільшого представники національної інтелігенції, а розширення соціальної бази театрального руху було пов'язане з економічними та політичними змінами.

Исследован социальный состав организаторов и участников самодеятельных театральных групп в 1950 - 1960 гг. Рассмотрена динамика изменений социальной базы любительских коллективов, а также причины этих изменений. Отмечено, что организаторами и инициаторами создания самодеятельных групп были преимущественно представители национальной интеллигенции, а расширение социальной базы театрального движения было связано с экономическими и политическими изменениями.

Розглянуто діяльність українського театру за період XVII - XVIII ст. У контексті його ритуальної природи висвітлено становище актора на сцені, визначено функції речей, ознаки сценічного часопростору. Наведено аналіз паратеатральних явищ барокової культури, а також порівняльний аналіз літургії та театрального дійства.

Рассмотрена деятельность украинского театра за период XVII - XVIII вв. В контексте его ритуальной природы освещено положение актера на сцене, определены функции вещей, признаки сценического временного пространства. Приведены анализ паратеатральных явлений культуры барроко, а также сравнительный анализ литургии и театрального действия.

Висвітлено історію бунту натуралістів у Франції проти стилістики традиційного театру. Розглянуто аспекти творчості постановників А.Антуана, О.Брама, Дж.Грайна, Г.Гренвіля-Баркера, В.Немировича-Данченка та К.Станіславського. Охарактеризовано початки Ірландського драматичного руху, а також творчість провідних режисерів та критиків, які працювали в стилістиці реалістичного театру в США після Беласко. Простежено тяжіння до традиції в роботах Т.Вільямса й А.Міллера в США, Дж.Осборна й Е.Бонда в Англії.

Освещена история бунта натуралистов во Франции против стилистики традиционного театра. Рассмотрены аспекты творчества постановщиков А.Антуана, О.Брама, Дж.Грайна, Г.Гренвиля-Баркера, В.Немировича-Данченко и К.Станиславского. Охарактеризованы начала Ирландского драматического движения, а также творчество ведущих режиссеров и критиков, работавших в стилистике реалистического театра в США после Беласко. Прослежено тяготение к традиции в работах Т.Вильямса и А.Миллера в США, Дж.Осборна и Э.Бонда в Англии.

Проаналізовано теорії Р.Вагнера та Ф.Ніцше, які вплинули на п'єси Г.Ібсена, М.Метерлінка, режисуру О.-М.Люнє-По. Виявлено символістичні елементи у п'єсах П.Клоделя, Ж.Жіроду, В.Йєтса, Т.Еліота, Г.Лорки та Л.Піранделло. Охарактеризовано театр жорстокості А.Арто, новітній авангардний театр в Америці, а також театр абсурду на підставі діяльності Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пінтера та Е.Іонеско.

Проанализированы теории Р.Вагнера и Ф.Ницше, которые повлияли на пьесы Г.Ибсена, М.Метерлинка, режиссуру О.-М.Люне-По. Выявлены символистические элементы в пьесах П.Клоделя, Ж.Жироду, В.Йетса, Т.Элиота, Г.Лорки и Л.Пиранделло. Охарактеризованы театр жестокости А.Арто, новейший авангардный театр в Америке, а также театр абсурда на основании деятельности Ж.-П.Сартра, С.Беккета, Г.Пинтера и Э.Ионеско.

Розглянуто творчість Г.Бюхнера, який був провісником експресіонізму. Простежено розвиток цієї стилістики у творчості Ф.Ведекінда, А.Стріндберга, Г.Кайзера, Е.Толлера, Ю.О'Ніла, Т.Вайлдера та Ш.О'Кейсі. Охарактеризовано аспекти творчості провідних постановників М.Райнгардта і В.Мейєрхольда. Висвітлено особливості епічного театру в контексті творчості Е.Піскатора, Б.Брехта, Ф.Дюрренматта, П.Вайса, Дж.Ардена та Е.Бонда, відзначено його розквіт у напрямках новітнього документального театру.

Рассмотрено творчество Г.Бюхнера, который был предвестником экспрессионизма. Прослежено развитие этой стилистики в творчестве Ф.Ведекинда, А.Стриндберга, Г.Кайзера, Э.Толлера, Ю.О'Нила, Т.Вайлдера и Ш.О'Кейси. Охарактеризованы аспекты творчества ведущих постановщиков М.Райнгардта и В.Мейерхольда. Освещены особенности эпического театра в контексте творчества Э.Пискатора, Б.Брехта, Ф.Дюрренматта, П.Вайса, Дж.Ардена и Э.Бонда, отмечен его расцвет в направлениях нового документального театра.

Розглянуто історію розвитку національного театрального мистецтва, замовчувану впродовж півстоліття. На підставі узагальнення архівного, документального, іконографічного матеріалів, а також свідчень учасників тогочасного театрального процесу проаналізовано творчість митців, котрі опинившись у небезпечних і принизливих умовах гітлерівської окупації, змогли підняти театральну діяльність до рівня могутнього фактора патріотизму, націотворення, духовного захисту народу.

Рассмотрена история развития национального театрального искусства, замалчиваемая в течении полстолетия. На основе обобщения архивного, документального, иконографического материалов, а также свидетельств учасников театрального процесса 1941 - 1944 гг. проанализировано творчество художников, которые, оказавшись в опасных и унизительных условиях, смогли поднять театральную деятельность до уровня мощного фактора патриотизма, создания нации, духовной защиты народа.

Архітектуру українського театру у просторовому та часовому розвитку порівняно з європейськими архітектурно-театральними зразками. Визначено напрямки еволюції, стильові елементи та принцип синтезу мистецтв у архітектурі будівель українського театру. Показано внесок Львівської школи в становлення національної театральної архітектури. Наведено класифікацію театральних будинків і споруд Львова за місткістю, жанром, типом сцени та формою залу, принципи їх розташування, а також розглянуто сучасні тенденції розвитку їх типології, організації театральної мережі та справи в Польщі, Східній Словаччині та Братиславі. Обговорено особливості формування композиції театральних будинків і споруд.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ333(4Укр)61л5

Рубрики:

Історія театру

Шифр НБУВ: Ж27482 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано діяльність грецького театру України в 1920 - 1930-х рр., коли у суспільному житті країни поряд з колективізацією, індустріалізацією, штучним голодомором мали місце українізація, певне культурне піднесення й етнічне відродження національних меншин.

Проанализирована деятельность греческого театра Украины в 1920 - 1930-х гг., когда в общественной жизни в стране рядом с коллективизацией, индустриализацией, исскуственным голодом присутствовали украинизация, определенный культурный подъем, этническое возрождение национальных меньшинств.

Висвітлено питання методики виразного читання в школах і вузах, зокрема: культури та логіки мови, читання віршів, прози, байки, казки. Акцентовано увагу на проблемі сучасного осмислення і читання поезії Т.Г.Шевченка. Розглянуто питання організації театральної справи в навчальних закладах.