Висвітлено актуальні соціально-художні проблеми функціонування і розвитку українського театру від часів суспільного "застою" до сьогодення. Проаналізовано досвід соціологічного вивчення театрального процесу як цілісної системи за 25 років. Описано особливості трансформації театральної свідомості періоду перебудови. Наведено професійно-функціональні характеристики діяльності театрів. Розкрито регіональний аспект соціокультурного функціонування драматичних театрів.

Освещены актуальные социально-художественные проблемы функционирования и развития украинского театра от времён общественного "застоя" до наших дней. Проанализирован опыт социологического изучения театрального процесса как целостной системы за 25 лет. Описаны особенности трансформации театрального сознания перестроечного периода. Приведены профессионально-функциональные характеристики деятельности театров. Раскрыт региональный аспект социокультурного функционирования драматических театров.

Наведено понад 570-ти термінів з найважливіших театральних систем світу - від античного до пострадянського театру. Висвітлено сутність таких понять, як театр абетки, театр буденості, театр на цвинтарі, театр однієї волі, надвірний театр, театр радіофонічний, акціонізм, театр семінарійний, театр Яро-Кабукі, театр для себе та театр для театру. Увагу приділено особливостям історичного розвитку аматорських, вуличних, дитячих театрів.

З'ясовано сутність організації театрально-концертного життя в сучасному культурному просторі регіону; виявляються закономірності його організації; наголошується на ролі професіонального митця у формуванні ціннісних орієнтацій відвідувачів будь-якої видовищної організації та проблемах, наявних у культурному житті. Акцентовано увагу на репертуарі та інших формах впливу на сучасну регіональну аудиторію і прослідковується роль глядача у цьому процесі. До прикладу залучено одну з київських театральних антреприз, учасники якої час від часу гастролюють Західною Україною.