Работа посвящена жизни и актерской деятельности знаменитого русского эстрадного певца первой половины ХХ века - Петра Лещенко. Автор детально и компетентно исследовал творческую обстановку, в которой творил и добился славы певец, подчеркнув нерушимую связь Лещенко с песенной стихией Украины и Бесарабии. Особое внимание уделено в книге гастрольной деятельности певца, в частности его поездкам по Балканам, Прибалтике, Украине, Румынии и Ближнему Востоку. Анализируется дискография оригинального репертуара Петра Лещенко.

Досліджено процес історичного розвитку і взаємовпливу джазу і синкретичних жанрів популярної естрадної музики (рок, блюз, кантрі, диско, шансон, авторська пісня). Проаналізовано їх витоки, музичну специфіку, соціальні функції, а також охарактеризовано основні напрями, жанри та стилі. Значну увагу приділено творчості сучасних вітчизняних композиторів, поетів-піснярів, аранжувальників у жанрі поп-музики: Є.Рибчинського, Д.Гершензона, І.Поклада, Г.Татарченка, Ю.Рибчинського та ін.

Обобщен научно-теоретический и практический опыт работы над различными вариантами концертного исполнения оперного отрывка в сопровождении фортепиано. Проанализирована существующая концертная и педагогическая практика и результаты творческого поиска оптимального, логически выверенного подхода к выделению из оперного клавира сольного номера, способного довольно емко раскрыть в концерте суть драматургии исполняемого отрывка, наиболее удобного для исполнения солистом-вокалистом и пианистом-концертмейстером. Показаны особенности исполнения оперной арии на концертной эстраде. Определены основные функции концертной композиции оперного отрывка. Обоснованы принципы формирования вступления и заключения к арии, приведены характеристика, классификация и методы исполнения "дополнительного материала". Рассмотрены основные этапы работы концертмейстера над фортепианной партией арии.

Розглянуто передумови й основні напрями становлення та розвитку естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України та зарубіжжя у XX ст. Увагу приділено методологічним принципам розгляду композиторської творчості та виконавства в національно-історичному та загальнокультурному контекстах. Висвітлено проблеми модернізації музичної мови акордеонно-баянних творів сучасних українських композиторів.

Рассмотрены предпосылки и основные направления становления и развития эстрадно-джазовой музыки в аккордеонно-баянном искусстве Украины и зарубежья в XX в. Уделено внимание методологическим принципам рассмотрения композиторского творчества и исполнительства в национально-историческом и общекультурном контекстах. Освещены проблемы модернизации музыкального языка аккордеонно-баянных произведений современных украинских композиторов.

Вивчено специфіку вокального виконавства в системі музичного мистецтва естради. Надано оцінку сучасного стану музичної естради як специфічної форми мистецтва ХХ - ХХІ ст., яка відповідає етапам розвитку масової культури. Розглянуто аспекти історії, теорії та практики вокального виконавства естради як цілісну систему. Обгрунтовано методологію виховання естрадного співака, що основана на загальнодидактичних принципах вокальної педагогіки та резонансної теорії мистецтва співу В.Морозова. Виявлено особливості естрадної співацької фонації на підгрунті порівняльного аналізу технологій голосоутворення в різних вокальних жанрах (академічному, народному, естрадному). Запропоновано алгоритм аналізу творчості видатних естрадних співаків ХХ ст. (Едіт Піаф, К.Шульженко, Мадонни) в аспекті феноменології.

Вивчено специфіку естрадного мистецтва у контексті вокально-ансамблевого виконавства та шляхи його професіоналізації за сучасних умов. Проаналізовано витоки даного мистецтва. Досліджено теоретичні питання стосовно естради. Визначено суть естрадного мистецтва та його особливості. Виявлено джерела походження та поширення вокально-ансамблевого естрадного виконавства, його родову та жанрову структуру, а також виконавські особливості. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку естрадних вокальних жанрів, модернізації музичної мови, специфіки відтворення естрадних прийомів співу, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Запропоновано поняття "естрадний ансамбль", визначено його різновиди. Висвітлено вокально-технічні принципи естрадного вокально-ансамблевого виконавства й особливості функціонування голосу за умов естрадного ансамблю. Розглянуто проблему професійного навчання естрадному співу і, зокрема, ансамблевому у контексті народних і академічних традицій. Визначено вплив фольклору на творчість естрадних ансамблів. Досліджено теоретико-методологічні проблеми підвищення якості фахової підготовки майбутніх естрадних виконавців. Запропоновано методичні основи професіоналізації естрадного ансамблевого співу.

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

Охарактеризовано сутність, зміст, а також визначено структурні компоненти (когнітивно-пізнавальний, емоційно-почуттєвий, ціннісно-орієнтаційний, оцінювально-інтерпретаційний, творчо-синтезуючий) музично-естетичного виховання учнівської молоді в системі середніх загальноосвітніх навчальних закладів різного типу. Висвітлено історико-теоретичні аспекти розвитку української популярної естрадної музики з урахуванням мистецьких традицій і новацій, науково окреслено термінологічне поле дефініції "сучасна популярна естрадна музика". Експериментально підтверджено ефективність методики музично-естетичного виховання старшокласників за умов впровадження до навчально-виховного процесу програми "Сучасна популярна естрадна музика", а також комплексу інноваційних, модифікаційних та варіативних методів і організаційних форм педагогічного впливу, що сприяє розвитку естетосфери старшокласників (естетичної свідомості, емоційно-почуттєвої складової та художньо-творчої діяльності).

Запропоновано методику розвитку художнього смаку у студентів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Визначено суть, зміст і структуру поняття "художній смак", з'ясовано критерії та встановлено рівні його сформованості. Визначено роль художнього потенціалу естрадного музичного мистецтва. Обгрунтовано поліаспектність його функціонування. Досліджено педагогічні умови розвитку художнього смаку музикантів-виконавців. Розроблено й експериментально перевірено методику даного розвитку у студенів класу акордеона засобами естрадного мистецтва. Одержано та проаналізовано результати дослідно-експериментальної роботи, що дозволяє підвищити рівень ефективності музично-виконавської підготовки студентів мистецьких вищих навчальних закладів.

Вперше проаналізовано стан наукового дослідження процесу становлення українського пісенного естрадного мистецтва. Висвітлено основні тенденції розвитку української пісенної естради. Визначено особливості розвитку української естрадної пісні в 1950 - 1960-ті рр. Виявлено атрибутивні характеристики та репертуарні тенденції розвитку української пісенної естради 1970 - 1980-х рр. Розглянуто напрямки розвитку естрадної пісні в незалежній Україні.

Проаналізовано різноманітні форми взаємопроникнення та синтезу автентичного фольклору й естрадної музичної культури України (стилі рок, поп-музика та джаз). Розкрито зміст основних понять, пов'язаних з музичними стилями, що складають естрадну масову музику. Досліджено історію виникнення та розвитку естрадної музики. Показано значення синтезу та взаємопроникнення фольклору та естрадної музики, що є результатом поширення світового напрямку World Music та загальної тенденції глобалізації. Виявлено особливості розвитку сучасної естрадної музики на Україні. Розглянуто характерні риси фольклору, що використовуються в українській естрадній музиці. Визначено основні типологічні характеристики синтезу фольклору й естрадної музики.

Досліджено проблему формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів. Уточнено сутність понять "естрадний ансамбль", "артист естрадного ансамблю", теоретично обгрунтовано зміст та структурні компоненти виконавської майстерності, зокрема: музично-виконавські та творчі навички (слухові навички, темпоритм, звуковидобування, колективну імпровізацію, акомпанемент, виконавську індивідуальність, сценічну культуру), вольові та психічні властивості (увагу, самоконтроль, комунікабельність, емоційність). Висвітлено історико-теоретичні аспекти функціонування естрадного музичного мистецтва з його стильовими напрямами та жанровими різновидами. Систематизовано та класифіковано виконавські стильові особливості естрадної музики, що є основою репертуару естрадних музичних колективів. Вперше в процесі підготовки артистів естрадних ансамблів у вищих навчальних закладах культури та мистецтва впроваджено курс сценічної культури. Розроблено критерії результативності формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів, на їх основі визначено рівневу характеристику динаміки ефективності даного процесу. Розроблено та експериментально апробовано методику формування виконавської майстерності майбутніх артистів естрадних ансамблів.

Висвітлено поняття "естрадно-джазове музикування", "навички естрадно-джазового музикування". Розкрито сутність і структуру цих навичок, їх роль у професійній підготовці студентів музичних училищ. Розроблено методику формування навичок естрадно-джазового музикування у студентів музичних училищ і обгрунтовано критерії та рівні їх сформованості. Перевірено на практиці теоретичні положення дослідження та доведено ефективність запропонованої методики.

Розглянуто проблему підготовки учителів музики (УМ) до керівництва естрадними колективами (КЕК) в позашкільній роботі (ПР). Досліджено процес становлення і розвитку естрадно-колективного виконавства як специфічного виду музичної діяльності. Розкрито специфіку КЕК в ПР, визначено й обгрунтовано педагогічні умови для успішної керівницької діяльності (КД). Визначено зміст, структуру та критеріальну базу готовності УМ до КЕК. Розроблено спеціальну методику підготовки УМ, яка поєднує підготовчий (передрепетиційний), виконавський (репетиційний), завершальний (творчий) етапи методичної підготовки фахівців до КД.

Доведено ефективність формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності за впровадження експериментальної методики. Досліджено, що дана методика передбачає: розвиток спонукальних мотивів до вокально-педагогічної діяльності, поглиблення теоретичної підготовки, підвищення рівня технічної майстерності, розвиток активної творчої діяльності, збагачення естетичних ціннісних орієнтацій, формування позитивного ставлення до вокально-педагогічної діяльності, активізацію естрадно-вокальної виконавської практики. Визначено педагогічні умови формування готовності майбутніх естрадних співаків до вокально-педагогічної діяльності.

Вперше у вітчизняному музикознавстві створено модель дослідження європейського естрадно-вокального мистецтва XX ст. на базі компаративного аналізу провідних тенденцій естрадного вокалу в Росії, Україні та Німеччині. Виявлено жанрово-стильову генезу естрадного вокалу в аспекті національної специфіки. Введено до наукового обігу низку понять ("домінанта фонації", "національно-культурний жанрово-стильовий мікс", "парадигма вокально-естрадного виконавства", "інтонаційна полінюансність"). Розкрито соціальні, естетичні, історичні, художні функції естрадно-вокальної музики, визначено роль етичного начала в естрадному мистецтві. Розглянуто еволюцію естрадно-вокального виконавського мистецтва крізь призму державно-політичного устрою суспільства та культурної парадигми епохи. Визначено параметри виконавської майстерності естрадного співака. Висвітлено зміст німецькомовних досліджень, невідомих вітчизняному музикознавству.

Розглянуто питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Аргументовано специфічні вимоги для змісту навчання, введення дисциплін, спрямованих на всебічне формування психологічних, художньо-естетичних, технічних виконавських якостей майбутніх фахівців, які спеціалізуються в області естрадного вокалу. Відзначено, що у процесі підготовки студентів до роботи з дітьми та юнацтвом виникають специфічні завдання: збагачення духовного світу та художніх уявлень студента, сукупність вокальної, пластичної, сценічної, емоційно-вольової підготовки, елементи театрально-драматичної школи, елементарні знання щодо акустики, радіоапаратури, аудіо-комп'ютерної технології тощо.

Рассмотрен вопрос подготовки в музыкально-педагогических учебных заведениях учителей музыки, способных осуществлять руководство эстрадным пением школьников. Аргументированы специфические требования для содержания обучения, введение дисциплин, направленных на всестороннее формирование психологических, художественно-эстетических, технических исполнительских качеств будущих специалистов, специализирующихся в области эстрадного вокала. Отмечено, что в процессе подготовки студентов к работе с детьми и юношеством возникают специфические задачи: обогащение духовного мира и художественных представлений студента, совокупность вокальной, пластической, сценической, эмоционально-волевой подготовки, элементы театрально-драматической школы, элементарные знания поакустике, радиоаппаратуре, аудио-компьютерной технологии.

The question of training in music teacher education, music teachers, capable of leadership variety show singing schoolchildren. Is argued and specific requirements for the content of training, the introduction of courses aimed at overall development of psychological, artistic, aesthetic, technical Performing as future professionals, specializing in the vocal department. It is noted that in preparing students to work with children and young people having specific objectives: to enrich the spiritual world and the artistic representations of the student, the set of vocal, plastic, theatrical, emotional-training elements of theatre and drama school, an elementary knowledge of acoustics, radio, audio-computer technology, etc.

Надано аналіз певного матеріалу в ретроспекції з позицій психології подієвості у вітчизняній культурі та її інтеграції з предметом "Художня культура", що поза сторінками підручника на продуктах часу "дітей Срібної доби".

Рассмотрены основные этапы формирования джазового вокала. Приведены наиболее значимые исполнители, творчество которых оказало значительное влияние не только на формирование джазовой школы вокала, но и на историю становления джазовой музыки в целом. Отмечена значимость джазовой вокальной культуры в процессе развития отечественной эстрадной культуры и ее влияние на формирование отечественной джазовой вокальной культуры.

Розглянуто значення культури в сфері цілісного формування сучасного естрадного співака. Зазначено, що музичне мистецтво найбільш ефективно сприяє становленню вокальної культури естрадного співака.