Проаналізовано творчість видатного українського хореографа, балетмейстера, педагога, кінорежисера Авраменка В.К. на основі газетних та журнальних статей, особистих архівних матеріалів.

Проанализировано творчество видного украинского хореографа, балетмейстера, педагога, кинорежиссера Авраменко В.К. на основе газетных и журнальных публикаций, личных архивных материалов.

Розглянуто особливості становлення та розвитку хореографічного фольклоризму в народно-сценічному мистецтві Кіровоградщини. Проаналізовано регіональні особливості фольклорних традицій. Особливу увагу приділено діяльності ансамблю танцю "Ятрань", зокрема моделюванню національно-фольклорного характеру його концертних програм.

Рассмотрены особенности становления и развития хореографического фольклоризма в народно-сценическом искусстве Кировоградской области. Проанализированы региональные особенности фольклорных традиций. Особое внимание уделено деятельности ансамбля танца "Ятрань", в частности моделированию национально-фольклорного характера его концертных программ.

Представлено творчу діяльність народного польського танцювального ансамблю "Короліски" і його роль у відновленні історичної пам'яті та формуванні історичної свідомості поляків на теренах Житомирщини.

Розкрито сутнісну характеристику професійно-педагогічної підготовки студентів до роботи з естрадним оркестровим колективом у позашкільній роботі. Увагу акцентовано на професійній діяльності керівника естрадного колективу, для якої є характерний тісний зв'язок із педагогічною підготовкою. Розглянуто структуру здібностей керівника творчого колективу (організаторські, педагогічні, комунікативні, конструктивні, дослідно-творчі здібності), компоненти його майстерності (дидактичні, перцептивні, інтелектуально-пізнавальні, емоційні, сугестивні). Відзначено відміну завдань керівника естрадного колективу від завдань диригента симфонічного чи камерного оркестру. Наголошено, що найважливіше те, що керівник естрадного оркестру повинен любити свою професію і бути відданим цій справі, тому що зміст його діяльності - не власна творча реалізація, а розкриття індивідуальності кожного учасника, передача художнього змісту виконуваного твору.

Раскрыта сущностная характеристика профессионально-педагогической подготовки студентов к работе с эстрадным оркестровым коллективом во внешкольной работе. Рассмотрена структура способностей руководителя творческого коллектива (организаторские, педагогические, коммуникативные, конструктивные, опытно-творческие способности), компоненты его мастерства (дидактические, перцептивные, интеллектуально-познавательные, эмоциональные, суггестивные). Отмечено отличие задач руководителя эстрадного коллектива от задач дирижера симфонического или камерного оркестра. Отмечено, что важнее всего то, что руководитель эстрадного оркестра должен любить свою профессию и быть преданным этому делу, потому что содержание его деятельности - не собственная творческая реализация, а раскрытие индивидуальности каждого участника, передача художественного содержания исполняемого произведения.

In the article a specific is exposed professionally pedagogical preparations of students to guidance by a vaudeville orchestral collective in out-of-school work.

Вперше у мистецтвознавстві досліджено танцювальну складову мюзиклу як самостійного феномену. Виявлено закономірності еволюції танцювальної складової мюзиклів другої половини XX - початку XXI ст. З'ясовано специфіку інтеграційних процесів режисерського та балетмейстерського мистецтва в постановці мюзиклів другої половини XX - початку XXI ст. Проаналізовано основні етапи еволюції мюзиклу та виявлено на кожному відповідну специфіку танцювальної складової. Охарактеризовано взаємозв'язок між новими виражальними засобами мюзиклу та танцювальними традиціями США та Європи. З'ясовано особливості хореографічного стилю балетмейстерів мюзиклів Б. Фосса, Д. Лінн, Т. Тарп та ін. Виявлено особливості танцю в мюзиклах Росії та України.

Розглянуто історію створення заслуженого самодіяльного ансамблю танцю України "Ятрань". Досліджено особливості використання української обрядовості та народної хореографічної культури у створенні танцювальних композицій. Наведено відомості про організаторську та творчу діяльність керівника ансамблю "Ятрань" А.Кривожохи, показано його суттєвий внесок у відродження хореографічного мистецтва на Кіровоградщині в складні повоєнні роки. Встановлено, що основою формування творчої програми ансамблю "Ятрань" є використання драматургії українського класичного театру (обрядів, ігор, звичаїв, традицій), пісенно-танцювального фольклору та принципів сатиричної інтермедії, що сприяють розвитку малих хореографічних форм.

Рассмотрена история создания заслуженного самодеятельного ансамбля танца Украины "Ятрань". Исследованы особенности использования украинской обрядовости и народной хореографической культуры в создании танцевальных композиций. Приведены сведения об организаторской и творческой деятельности руководителя ансамбля "Ятрань" А.Кривожохи, показан его существенный вклад в возрождение хореографического искусства в Кировоградской области в сложные послевоенные годы. Установлено, что основой формирования творческой программы ансамбля "Ятрань" являются использование драматургии украинского классического театра (обрядов, игр, обычаев, традиций), песенно-танцевального фольклора и принципов сатирической интермедии, способствующих развитию малых хореографических форм.

Наведено загальну характеристику хореографічної мініатюри як однієї з форм сценічного втілення творчого задуму хореографа-митця, висвітлено історію її розвитку у XX ст. Розглянуто прийоми втілення хореографічної мініатюри "декадентського" стилю. Показано вплив нового жанру естрадного танцю на розширення можливостей хореографічної мініатюри. Висвітлено творчу діяльність видатних вітчизняних балетмейстерів П.П.Вірського та М.О.Болотова. Досліджено основні етапи виникнення та становлення класичної варіації. Показано вплив варіаційної форми танцю на виникнення його нового жанру - хореографічного монологу, розглянуто засоби його сценічного втілення.

Приведена общая характеристика хореографической миниатюры как одной из форм сценического воплощения творческого замысла хореографа, освещена история ее развития в XX ст. Рассмотрены приемы воплощения хореографической миниатюры "декадентского" стиля. Показано влияние нового жанра эстрадного танца на расширение возможностей хореографической миниатюры. Освещена деятельность выдающихся отечественных балетмейстеров П.П.Вирского и М.О.Болотова. Исследованы основные этапы возникновения и становления классической вариации. Показано влияние вариационной формы танца на возникновение его нового жанра - хореографического монолога, рассмотрены средства его сценического воплощения.

Висвітлено специфіку творчого методу американського вокального колективу Pentatonix. Окреслено, що основою його репертуару є кавер-версії класичних творів, народних пісень та поп-хітів. Визначено такі риси методу цього гурту, як увага до драматургії творів, наявність власних розробок, поєднаних з відомим матеріалом, прагнення до оновлення фактури в піснях, що спрямоване на розкриття потенційних можливостей оригінальної версії. Оцінено, що висока вокальна майстерність, ретельність у створенні аранжувань, уміння оперувати новими технологіями опрцювання звуку робить їх творчість гідною для наслідування при вихованні молодих виконавців.

Вперше здійснено комплексне музикознавче дослідження феномену творчого процесу артиста мюзиклу у світі концепції автопоезісу живих систем. Автопоезіс артиста мюзиклу представлено як музично-інтонаційний процес формування Я-концепції артиста мюзиклу. Обґрунтовано його акмеологічну природу, визначено психологічні та психофізичні основи автопоезісу, триєдину комунікативну художню мову мюзиклу обґрунтовано як елемент та операцію автопоезної системи. Обґрунтовано розуміння автопоезісу артиста мюзиклу як музичного іманентного творчого процесу, творчої форми свідомості, що надає можливості системі досягти акме, психологічним показником якого вважаємо катарсис засобами музики. Виявлено професійно-особистісні фактори й аспекти іманентного змісту автопоезісу. Запропоновано структуру таланту артиста мюзиклу, змістове наповнення якої відображує філогенез музично-інтонаційного резонансу ролі-образу. Обґрунтовано функції іманентно-музичних і професійно-організаційних модусів таланту у професійному творчому алгоритмі артиста мюзиклу. Автопоезіс артиста мюзиклу обґрунтовано як музично-інтонаційний феномен акторського існування, обумовлений базовою здібністю артиста мюзиклу - інтонаційним слухом; визначено поняття, що характеризують музично-інтонаційну феноменологію акторського алгоритму артиста мюзиклу.