Розглянуто зародження та розвиток концертної діяльності як видовищного мистецтва та передумови формування професійної української режисури. Узагальнено й обрунтовано специфіку концертних форм, а саме: сольний і збірний концерт, дитячі, звітні та концерти-конкурси. Розглянуто специфіку концерту народної творчості. Сформовано нові підходи до постановки та режисури тематичного концерту. Відзначено, що проблема відсутності системних теоретичних і методологічних доробок у галузі специфіки постановки театралізованого тематичного концерту та його ідейно-естетичного впливу набула в мистецтві гостроти внаслідок наявності загрози негативного впливу непрофесійних, беззмістовних, бездуховних концертних постановок. Наголошено на небезпечній тенденції формування у суспільній свідомості сприйняття новітніх технічних засобів як головних складових мистецтва, які набувають першочергового значення, що є негативним аспектом, оскільки ці технічні елементи виразності є лише засобом прикраси, а не донесення певного змісту й ідеї концертного дійства.

Зважаючи на специфіку типової драми-обробки розкрито синтетичний характер модерністського мистецтва і з'ясовано значення особистості митця в оновленні та актуалізації запозичених сюжетів. Розглянуто різні структурні типи інтеграції суміжних мистецтв.

На специфическом примере типичной драмы-обработки в статье раскрыт синтетический характер модернистского искусства и выяснено значение личности художника в обновлении и актуализации заимствованных сюжетов. Рассмотрены различные структурные типы интеграции родственных искусств.

The paper shows the synthetic character of Modernism as a specific example of a typical drama treatment. The role of a literary artist personality in renovation and actualization of some adopted plot has been revealed. Various structure types of related arts integration have been considered.

Досліджено організацію та проведення театралізованого концерту у формі церемонії. Акцентовано увагу на специфіці постановки естрадного театралізованого номера в контексті церемонії. Доведено, що сьогодні церемонії в числі естрадних форм є важливою подією у житті суспільства та потребують професійного підходу до їх організації та проведенні.

Досліджено процес формування режисерського задуму сучасного естрадного номера. Розглянуто особливості взаємодії творчих прийомів естрадного мистецтва і засобів виразності театрального мистецтва. Охарактеризовано специфіку дії естрадного виконавця у "відкритому" сценічному просторі, яка відбувається за активною участю всіх присутніх глядачів.

Досліджено роль театралізованих дитячих вистав у соціокультурному розвитку дитини. Аналізується вплив сценічної діяльності на формування образного мислення, прищепленні естетичного смаку і орієнтованості дітей. Акцентовано увагу на характерних особливостях даної естрадної форми та основні етапи створення театралізованих дитячих вистав. Розкривається сутність поняття "театралізації", підкреслюється її роль у переході від пасивного споживання інформації до активної участі дитини у творчому процесі. Доведено, що театралізовані дитячі вистави в контексті естрадних форм є важливими у формуванні світогляду дітей та вимагають професійного підходу в організації і проведенні.

Досліджено процес використання режисерських технологій в сучасних естрадних видовищах України. Розглянуто їх специфічні особливості та динаміку розвитку в умовах сценічних практик. Акцентовано увагу на тому, що у сучасному естрадному мистецтві відбувається активний пошук художнього образу видовищ шляхом з'єднання двох просторів - віртуального і реального. Описано режисерські постановки з використанням 3D- і LED-технологій, відеомеппінгу. З'ясовано, що компетенції початку ХХI ст. спрямовані на створення нових механізмів впливу на глядача та нових форм естрадного видовища, органічне використання новітніх засобів виразності, зміну технологій.

Досліджено процес використання режисерських технологій в сучасних естрадних видовищах України. Розглянуто їх специфічні особливості та динаміку розвитку в умовах сценічних практик. Акцентовано увагу на тому, що у сучасному естрадному мистецтві відбувається активний пошук художнього образу видовищ шляхом з'єднання двох просторів - віртуального і реального. Описано режисерські постановки з використанням 3D- і LED-технологій, відеомеппінгу. З'ясовано, що компетенції початку ХХI ст. спрямовані на створення нових механізмів впливу на глядача та нових форм естрадного видовища, органічне використання новітніх засобів виразності, зміну технологій.