Розглянуто методологічне забезпечення досліджень теорії режисури аудіовізуальних мистецтв. Проаналізовано природу довиразного зображення у ранніх роботах О.Довженка та С.Параджанова.

Визначено предмет та матеріал режисерського мистецтва, досліджено принципи дійового аналізу режисером літературного твору, а також генезис сценарно-драматургічних засад.

Висвітлено основні етапи становлення виражальних можливостей монтажу, його психофізичні засади, техніку та естетику кадрозчеплення, а також принципи "непомітного" монтажу зображення і звуку.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів. Досліджено монтажну техніку та естетику сюжетотворення, принципи звуко-зорового монтажу, а також взаємозв'язок між музикою і зображенням.

Розглянуто проблеми кольоротворення у мистецтві, фізичну природу кольору, процеси його синтезування, властивості зору та закономірності кольорового сприйняття. Досліджено розмаїття функцій кольору у кіно та на телебаченні.

Розкрито роль кольоротворення у мистецтві, виражальні можливості та специфіку художньо-образного застосування даного засобу у кіно та на телебаченні. Висвітлено специфіку різних типів синтезування у кінематографі та на телебаченні, формування типів колориту, а також можливості кольоромузики.

Розглянуто проблеми режисури екранних творів, рушійні сили та специфічні ознаки архітектоніки фільмів, тобто ті режисерсько-методичні засади, внаслідок використання яких формуються особливості їх структури. Досліджено специфічну природу цілісності кінематографічного твору, природу та межі епічного, драматичного, ліричного, гносеологічну динаміку їх освоєння, а також методологічні засади формування типологічно різнорідних фільмів.

Розглянуто процеси виникнення та основні етапи становлення виражальних можливостей монтажу, особливості внутрішньокадрового монтажу і глибинної мізансцени тощо.

Розкрито специфіку взаємодії зображення і звуку в аудіовізуальних мистецтвах. Розглянуто основні етапи освоєння звуко-зорового монтажу, принципи та форми вертикального монтажу, його драматургічні, асоціативно-образні можливості, а також явище пластичної мелодійності.

Розглянуто психофізичні засади монтажу, складові елементи кадру, принципи комфортних переходів під час монтажу кадрів із зображенням одного об'єкта у межах однієї події.

Розглянуто особливості режисури перших фільмів С.Параджанова: природу довиразного зображення, специфіку кіномови.

Розглянуто естетичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування, драматургічні та динамічні можливості монтажу, а також монтажні тропи.

Вміщено біографічні відомості про видатних осіб усіх кінематографічних професій, які збагатили своєю натхненною працею столітню історію вітчизняного кіно та телебачення. Значну увагу приділено кінодіячам інших народів, які брали участь в українському кіновиробництві, кіномайстрам українського походження, що працюють за кордоном, а також письменникам, чиї твори екранізували наші кінематографісти.

Розглянуто основні проблеми функціонування кольору в кіномистецтві, розкрито його інформаційно-пізнавальну, конструктивно-формотворчу, емоційно-виразну, композиційну та драматургічну ролі.

Описано загальні проблеми розвитку екранних мистецтв, розкрито специфічні аспекти діяльності в галузі аудіовізуальної культури. Висвітлено питання удосконалення фахової освіти на сучасному етапі. Обгрунтовано можливості телебачення для дітей. Визначено місце монтажу у життєтворчості радянської культури початку ХХ ст., розглянуто медіа як один з основних чинників постмодерністської культурної ситуації.

Описаны общие проблемы развития экранных искусств, раскрыты специфические аспекты деятельности в области аудиовизуальной культуры. Освещены вопросы усовершенствования специального образования на современном этапе. Обоснованы возможности телевидения для детей. Определено место монтажа в жизнетворчестве советской культуры начала ХХ ст., рассмотрено медиа как один из основных факторов постмодернистской культурной ситуации.

Охарактеризовано історіософські ідеї у творчості О.Довженка, які за умов сталінського тоталітарного режиму значно відрізнялися від пануючого марксистсько-ленінського розуміння історії, певною мірою лишаються актуальними й тепер. Показано, що визначення ролі народу та видатної особи в суспільних перетвореннях, а також проблема війни і миру є центральними темами історіософських роздумів О.Довженка. Зазначено, що в усіх творах письменника головною є думка про те, що народний дух стане рушієм прогресивних перетворень у Вітчизні за умови, наскільки кожна людина відчує своєю історію рідного краю, а себе її невід'ємною часткою.

Охарактеризованы историософские идеи в творчестве А.Довженко, которые в условиях сталинского тоталитарного режима значительно отличались от господствующего марксистско-ленинского понимания истории, в определенной степени остаются актуальными и теперь. Показано, что определение роли народа и выдающейся личности в общественных преобразованиях, а также проблема войны и мира являются центральными темами историософских размышлений А.Довженко. Указано, что во всех произведениях писателя главной является мысль о том, что народный дух станет двигателем прогрессивных преобразований в Отечестве при условии, насколько каждый человек почувствует своей историю родного края, а себя ее неотъемлемой частью.

Розглянуто особливості становлення виражальних можливостей монтажу, основні етапи його становлення. Наведено основні закони сприйняття, які впливають на монтаж, визначено складові елементи кадру. Охарактеризовано принципи "непомітного" монтажу зображення. Описано етичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування. Проаналізовано драматургічні особливості зображально-музичного монтажу.

Рассмотрены особенности становления выразительных возможностей монтажа, основные этапы его становления. Приведены основные законы восприятия, влияющие на монтаж, определены составные элементы кадра. Охарактеризованы принципы "невидимого" монтажа изображения. Описаны этические свойства монтажа в пределах ретрансляционного и постановочного способов фиксирования. Проанализированы драматургические особенности изобразительно-музыкального монтажа.

Показано значення 1896 - 1920 рр. як важливого періоду від народження та становлення вітчизняного кіно до кінця братовбивчої війни в Україні, коли тільки формувались нові вимоги до кіновиробництва. Уперше наведено оцінку тенденційної більшовицької політики в галузі кіномистецтва, яка виявлялася у пропагандистській діяльності агітпароплавів і агітпоїздів, споживацьких настановах у сфері кіно.

Показано значение периода 1896 - 1920 гг. как важного этапа от рождения и становления отечественного кино до конца братоубийственной войны в Украине, когда только формировались новые требования к кинопроизводству. Впервые приведена оценка тенденционной большевистской политики в области киноискусства, проявляющейся в пропагандистской деятельности агитпароходов и агитпоездов, потребительских установках в сфере кино.

Визначено смислопродукуючі чинники тематизації масової відеопродукції: бойовиків, фільмів жаху, еротики і порнографії у контексті функціонування та розвитку соціальних систем. Проаналізовано історико-соціальні, теоретико-соціологічні та соціально-психологічні проблеми смислопродукуючого впливу відеопродукції даних жанрів на масову свідомість.

Определены факторы психологического воздействия тематизации массовой видеопродукции: боевиков, фильмов ужаса, эротики и порнографии в контексте функционирования и развития социальных систем. Проанализированы историко-социальные, теоретико-социологические и социально-психологические проблемы влияния психологического воздействия видеопродукции на массовое сознание.

Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.