Розглянуто проблеми кольоротворення у мистецтві, фізичну природу кольору, процеси його синтезування, властивості зору та закономірності кольорового сприйняття. Досліджено розмаїття функцій кольору у кіно та на телебаченні.

Розкрито роль кольоротворення у мистецтві, виражальні можливості та специфіку художньо-образного застосування даного засобу у кіно та на телебаченні. Висвітлено специфіку різних типів синтезування у кінематографі та на телебаченні, формування типів колориту, а також можливості кольоромузики.

Розкрито специфіку взаємодії зображення і звуку в аудіовізуальних мистецтвах. Розглянуто основні етапи освоєння звуко-зорового монтажу, принципи та форми вертикального монтажу, його драматургічні, асоціативно-образні можливості, а також явище пластичної мелодійності.

Розглянуто психофізичні засади монтажу, складові елементи кадру, принципи комфортних переходів під час монтажу кадрів із зображенням одного об'єкта у межах однієї події.

Розглянуто основні проблеми функціонування кольору в кіномистецтві, розкрито його інформаційно-пізнавальну, конструктивно-формотворчу, емоційно-виразну, композиційну та драматургічну ролі.

Розглянуто особливості становлення виражальних можливостей монтажу, основні етапи його становлення. Наведено основні закони сприйняття, які впливають на монтаж, визначено складові елементи кадру. Охарактеризовано принципи "непомітного" монтажу зображення. Описано етичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування. Проаналізовано драматургічні особливості зображально-музичного монтажу.

Рассмотрены особенности становления выразительных возможностей монтажа, основные этапы его становления. Приведены основные законы восприятия, влияющие на монтаж, определены составные элементы кадра. Охарактеризованы принципы "невидимого" монтажа изображения. Описаны этические свойства монтажа в пределах ретрансляционного и постановочного способов фиксирования. Проанализированы драматургические особенности изобразительно-музыкального монтажа.

Проанализирована сущность эстетической платформы школы "третьего направления", причины ее возникновения и особенности развития. Основное внимание уделено вопросам взаимосвязи звукового кино и электронных технологий в формировании школы "третьего направления". Охарактеризовано творчество композитора Э.Артемьева, которое раскрывает сущность данного направления.

Визначено методи відтворення епохи, використовувані художником кіно в роботі над візуально-пластичним образом фільму.

Определены методы воссоздания эпохи, используемые художником кино в работе над визуально-пластическим образом фильма.

The article is devoted to the revealation of the methods of the epoch's creation, which are used by the artist-director.

Зазначено, що поняття "первинної кінематографічної ідентифікації", яке почало використовуватися в апаратній теорії, стало об'єктом хибного тлумачення у критиків апаратної теорії. По-перше, воно хибно визначалося як психоаналітичний термін, по-друге, методологічно неправильно ототожнювалося з ідентифікацією з образом, у той час як це поняття передбачало ідентифікацію з поглядом. Стаття має на меті заново визначити поняття "первинної кінематографічної ідентифікації".

Досліджено поняття тиші, що розглянуто в контексті звукового кінематографа на базі розробок французького теоретика кіно М. Шіона. Саме звуковий кінематограф уможливив існування в кінематографічному просторі тиші як такої та ввів у вжиток постать німого - джерело тиші та носія специфічних властивостей, які надають режисеру ще один неординарний і цікавий спосіб реалізації сюжетних перипетій.

Дисертацію присвячено взаємозв'язку "мовних" форм та принципів з рушійними силами та специфічними ознаками розгортання тексту екранних творів. Розроблено нову концепцію архітектоніки фільму як особливого естетичного і професійного утворення, що виражає художньо-образну своєрідність видовища і забезпечується майстерністю режисури. Визначено специфіку функціонування епічних, драматичних, ліричних начал у кінематографі та проекцію їх формування на різнорідність телемовлення.

Здійснено естетичне дослідження постмодерністського "німого кіно" як явища культури другої половини XX - XXI ст. у динаміці його появи, становлення та сучасного розвитку. Проаналізовано загальні естетичні інтенції постмоденізму з характерним для нього розвінчанням влади мовлення. Розглянуто зв'язок постмодерністської категорії "мовчання" з трансформаціями у почуттєвості людини сучасної доби. Доведено доцільність її застосування у дослідженні естетичної природи постмодерністського "німого кіно". Вивчено художню специфіку сучасної моделі невербального кіномистецтва та виділено його виражальні складові: руйнування та викорінення вербаліки, компенсаційне зростання візуальної виразності, а також іронію та цитатність - складові, що забезпечують постмодерністську інтертекстуальність. Проаналізовано естетичний потенціал українського поетичного кіномистецтва, його нон-вербальну естетичну домінанту. Розглянуто перспективи розвитку постмодерністського "німого кіно".

Проведено комплексне системне дослідження звукового рішення фільму як одного з головних компонентів його образної структури. Розроблено й впроваджено субтрактивний, адитивний й інтеграційний методи синтезу образної структури, адаптовані для художнього аналізу з теорії світла й технології синтезу звуку. Образну структуру фільму розглянуто як складну систему з асоціативними зв'язками по горизонталі (об'єднання мови, музики, звукових ефектів й атмосфери у звукову картину), вертикалі (звукозоровий контрапункт) і в масштабі формоутворення (лейтелементи, принципи симфонізму, перенесення в кінематограф принципів традиційної будови балади, думи, народної драми - вертепу). Проаналізовано досвід застосування субтрактивного, адитивного й інтеграційного методів синтезування образності на прикладі українських ігрових фільмів. Розглянуто новітні засоби виразності багатоканальних систем кіно.

Висвітлено історію розвитку й особливості професії кінооператора. Розкрито творчі та технічні аспекти одержання кінозображення. Наведено інформацію про закони, елементи та види кінокомпозиції, кінознімальну техніку, способи одержання кольору та його властивості. Увагу приділено перспективам розвитку документального, науково-популярного та навчального кіно, а також особливостям роботи оператора у цих жанрах.

На широкій джерельній базі, абсолютну більшість якої складають матеріали та першоджерела режисерів і теоретиків вітчизняного та зарубіжного кіно, висвітлено процес становлення звукового кінематографа, формування його оповідальних структур і специфічних особливостей кінозвуку і кіномузики. Підкреслено, що звук є основним зображально-виражальним засобом кіно. Вперше у вітчизняній історіографії простежено процес взаємодії мистецтв і їх творчий синтез у кінематографі в контексті практичного освоєння звуку та специфіки музичиного супроводу в кіно.

Розглянуто основи майстерності диктора та телевізійного ведучого. Розкрито особливості роботи телеведучого в різних видових і жанрових формах телебачення (новинах, ток-шоу, конкурсних і розважальних програмах та ін.), головні принципи телевізійного виступу, поняття іміджу, етики та стилю телевізійного ведучого. Значну увагу приділено операторській творчості, висвітлено історичні етапи розвитку операторського мистецтва, особливості роботи оператора документального кіно, оператора постановочного телебачення. Подано відомості про творчу діяльність відомих операторів - А.Д. Головні, Ю.І. Єкельчика, Д.П. Демуцького, Ю. Іллєнка, С.П. Урусевського, Г. Толанда. Охарактеризовано сучасні технології операторської творчості.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ370.7с:З97 + З970.4 + Х894.16с2:З97

Рубрики:

Інформаційні системи та технології

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано принцип поліфонії у структурі кінематографічного тексту як чинник елітарної діалогічної структури в масовокомунікаційному просторі.

Розглянуто образну систему ігрових та анімаційних фільмів, в яких використано спецефекти та цифрові технології. Визначено особливості застосування цифрових технологій на різних етапах створення та репрезентації екранного твору. Показано, в який спосіб впровадження інноваційних цифрових технологій у кіновиробництві уможливило застосування будь-яких маніпуляцій з екранним часопростором, зокрема творення віртуальних об'єктів з \i фотографічним кодом зображення \i0 сприяло взаємовпливам ігрового й анімаційного кіно. Зазначено, що сучасна анімація вийшла за видові межі кінематографа, перетворившись на широко та загально використовуваний елемент багатьох сфер екранної культури. Виявлено зміни в жанровій системі й тематиці кінематографа, пов'язані із впровадженням новітніх технологій. Наголошено, що дигітальні технології, оперативний потенціал піксельного зображення, цифровий монтаж та інші інновації, обумовлюючи еволюцію засобів екранної виразності, відкривають нові можливості образотворення в такому технологічному мистецтві, як кіно.

Виявлено особливості композиційної будови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу. Розкрито особливості їх комунікативної організації. Розглянуто основні комунікативні стратегії й тактики побудови англомовних кінематографічних текстів невеликого обсягу.

Выявлены особенности композиционного строения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема. Раскрыты особенности их коммуникативной организации. Рассмотрены основные коммуникативные стратегии и тактики построения англоязычных кинематографических текстов небольшого объема.

The article deals with finding out composition peculiarities of cinematography texts of small size. Peculiarities of their communicative structure, means of reaching the communicative aims in these texts are also considered in the paper.