Уперше в українському інформаційно-довідковому виданні наведено дані про авторів музики кіно та її виконавців. Охарактеризовано постаті 400-т творців музики художньо-ігрових фільмів, які створювалися на кіностудіях України, від періоду німого кіно до сьогодення, зокрема, визнаних класиків академічної музики, представників різних композиторських шкіл колишнього СРСР, майстрів широкого спектру образно-тематичних, жанрових і стильових спрямувань, а також маловідомих і невідомих музикантів-професіоналів і аматорів, чиї прізвища зазначені у титрах кінострічок. Надано відомості про авторів музики науково-популярного, документального та мультиплікаційного кіно.

Впервые в украинском информационно-справочном издании приведены данные про авторов музыки кино и ее исполнителей. Охарактеризованы личности 400-т творцов музыки художественно-игровых фильмов, которые создавались на киностудиях Украины, с периода немого кино до настоящего времени, в частности, признанных классиков академической музыки, представителей различных композиторских школ бывшего СССР, мастеров широкого спектра образно-тематической, жанровой и стилевой направленностей, а также малоизвестных и неизвестных музыкантов-профессионалов и аматоров, чьи фамилии указаны в титрах кинолент. Даны сведения об авторах музыки научно-популярного, документального и мультипликационного кино.

Розглянуто питання музикальної наповненості української та французької поетичної прози другої половини XX ст. Досліджено типологічні паралелі засобів екстраполяції у словесний текст елементів музичного мистецтва. Обгрунтовано низку асоціативних поєднань між літературними та музичними творами. Розглянуто проблему словесної передачі ритму і темпу, а також їх ролі в загальному сприйнятті твору.

Вивчено специфіку репрезентацїі ключових категорій куртуазної естетики в сучасному кінематографі на прикладі фільму Гая Річі. У ході дослідження виявлено, що під час екранізації першоджерело піддається значній трансформації відповідно до вимог кіномистецтва та мистецьких інтенцій режисера. Модернізуючи давно відому історію, Г. Річі вдається до зниження пафосу прецедентного тексту, "вмонтовуючи" конвенції куртуазного роману в сучасну сагу про життя соціальних низів середньовічного Лондініуму. У кіноадаптації нівелюється тема кохання та культ Прекрасної Дами, які заміщуються мотивами шляхетної дружби та взаємодопомоги, відбувається зміна гендерної ідентичності головного мага артурівського світу, та значної ролі набувають легендарні та містико-міфологічні мотиви. Помітною особливістю кінострічки є іронічне ставлення до першотвору, що проявляється в низці гумористичних епізодів та в загальній десакралізації образу лицаря. У роботі акцентовано увагу на прагненні режисера реалізувати ряд топосів масової культури та на засобах наближення героїчних образів минулого до сучасних уявлень про лицарство та лицарські пригоди. У фокус уваги в цьому дослідженні потрапляють і власне кінематографічні засоби відтворення дійсності, а саме: звукові та візуальні образи, паратекстуальні елементи, які орієнтовані на масового реципієнта та покликані забезпечити комерційний успіх стрічки.

Предложен комплексный анализ различных видов интертекста, формирующих смысловое поле документального фильма Б. Караджева "Доставщик слов", посвященного писателю А. Гаврилову. Актуальность исследования определяется отсутствием киноведческих и литературоведческих интерпретаций "Доставщика" и активным интересом современного литературоведения к вопросам взаимодействия текстов, относящихся к разным видам искусства. Показано, что режиссерская концепция фильма формируется как результат соотношения литературного, музыкального, живописного и кинематографического интертекстов. Интертекстуальные элементы служат средством соединения и взаимопроникновения "текста жизни" и "текста литературы", выполняют авторефлексивную функцию, акцентируют метафизическое измерение изображаемого и вместе с тем способствуют десакрализации центрального образа.

Досліджено становлення звукорежисури та діяльності звукорежисера в українському культурному просторі. На основі вивчення архівних матеріалів, нормативних документів окреслено тенденції й підгрунтя виникнення професії звукорежисера, уточнено естетичні засади у формуванні звукорежисури в Україні. Подано періодизацію та основні етапи формування еволюції звукового компоненту, що вплинуло на розвиток як музичного мистецтва, так і культурно-мистецьких процесів кінця XIX - початку ХХI ст. Завдання роботи - обгрунтування поняття звукорежисерської професії як культурно-мистецького феномену другої пол. ХХ - початку ХХI ст. Розкрито питання взаємодії техніки та мистецтва у сучасній культурі, наголошено на взаємозв'язку техніко-технологічного й мистецького компонентів у художній культурі, вказано на низку напрямів у мистецтві, поява яких інспірована науково-технічним прогресом.