Висвітлено проблему поділу публіцистичних повідомлень на жанри в галузі телебачення. Розглянуто жанри інформаційної, аналітичної та художньої публіцистики, які свідчать про багатство можливостей сучасної журналістської діяльності.

Висвітлено передумови виникнення та історію освоєння кольору на телебаченні, особливості функціонування кольору в телевізійних творах, специфічні основи техніки кольоротворення, виражальні можливості та внутрішньовидову специфіку художньо-образного застосування кольору в телепрограмах і відеофільмах. Проаналізовано поєднання кольору з музикою, простежено історію виникнення та спроби ствердження як самостійного мистецтва кольоро- та світломузичних творів, а також шумоколірні зв'язки.

Розглянуто основні проблеми функціонування кольору в кіномистецтві, розкрито його інформаційно-пізнавальну, конструктивно-формотворчу, емоційно-виразну, композиційну та драматургічну ролі.

Розглянуто особливості становлення виражальних можливостей монтажу, основні етапи його становлення. Наведено основні закони сприйняття, які впливають на монтаж, визначено складові елементи кадру. Охарактеризовано принципи "непомітного" монтажу зображення. Описано етичні властивості монтажу в межах ретрансляційного та постановочного способів фіксування. Проаналізовано драматургічні особливості зображально-музичного монтажу.

Рассмотрены особенности становления выразительных возможностей монтажа, основные этапы его становления. Приведены основные законы восприятия, влияющие на монтаж, определены составные элементы кадра. Охарактеризованы принципы "невидимого" монтажа изображения. Описаны этические свойства монтажа в пределах ретрансляционного и постановочного способов фиксирования. Проанализированы драматургические особенности изобразительно-музыкального монтажа.

Визначено роль та місце телебачення в системі засобів масової інформації. Розглянуто його функції, а також співвідношення зображення та слова.

Розглянуто проблему "телебачення та політики" як соціокультурне явище другої половини XX ст. Визначено специфіку телебачення, яка полягає у пріоритетності візуальних чинників трансляції політичних образів над вербальними.

Висвітлено різноманітні аспекти діяльності С.Безклубенка - основоположника вітчизняної теорії телевізійного кіномистецтва, загальної теорії мистецтва і культури, сучасної історії національного кінематографа і багатьох нових напрямків сучасної гуманітарної науки. Зазначено, що завдяки С.Безклубенку було створено численні осередки українського мистецтва.

Освещены разнообразные аспекты деятельности С.Безклубенко - основателя отечественной теории телевизионного киноискусства, общей теории искусства и культуры, современной истории национального кинематографа и многих новых направлений современной гуманитарной науки. Отмечено, что благодаря С.Безклубенко были созданы многочисленные центры украинского искусства.

Розглянуто особливості екранного мистецтва (кіно, телебачення, відео) в контексті найближчих, "споріднених" з ним явищ художньої культури, зокрема, видовищ, живопису, музики, театру, літературних джерел. Проаналізовано загальні та специфічні закономірності побудови екранних творів, визначено внески у спільну ("колективну") творчість представників різних кіно/відео професій - сценариста, режисера, кіно- та звукооператора, композитора, художника, освітлювачів, монтажерів.

Рассмотрены особенности экранного искусства (кино, телевидения, видео) в контексте наиболее близких, "родственных" с ним явлений художественной культуры, в частности, зрелищ, живописи, музыки, театра, литературных источников. Проанализированы общие и специфические закономерности построения экранных произведений, определен вклад в совместное ("коллективное") творчество представителей разных кино/видео профессий - сценариста, режиссера, кино- и звукооператора, композитора, художника, осветителей, монтажеров.

Здійснено аналіз сучасного явища - телебачення як середовища продукування численних аудіовізуальних образів у контексті культурної парадигми XX ст. Уперше в українському мистецтвознавстві відтворено динаміку розвитку телебачення від початкової стадії "віддзеркалення" реальності до сучасних формотвірних тенденцій у телевізійному полі, наявність яких призводить до виникнення нової "телевізійної реальності" у свідомості глядачів. Розглянуто характерні особливості сучасного телебачення, досліджено специфіку взаємодії між телебаченням і глядачем, проаналізовано телевізійні принципи утримання уваги та основні механізми глядацького сприйняття сучасного телебачення.

Висвітлено історію розвитку й особливості професії кінооператора. Розкрито творчі та технічні аспекти одержання кінозображення. Наведено інформацію про закони, елементи та види кінокомпозиції, кінознімальну техніку, способи одержання кольору та його властивості. Увагу приділено перспективам розвитку документального, науково-популярного та навчального кіно, а також особливостям роботи оператора у цих жанрах.

Висвітлено основні терміни та поняття з проблем кінотелережисури, зокрема, з питань психології творчості, режисерської майстерності, естетики, історії українського телебачення, жанрової структури телевізійного мовлення, кінотелевиробництва. Розкрито сутність таких понять, як гармонія, креативність, герменевтика, кіносценарій, композиція, кінопубліцистика, кастинг, лінійний монтаж, сторіборд. Подано інформацію про етапи становлення українського телебачення.

Розкрито основи режисури в різних видах і жанрах телебачення та телевізійного кіно. Систематизовано численні джерела та виражальні засоби екранного матеріалу, охарактеризовано етапи телевізійної творчості. Показано місце режисера в системі телевізійного виробництва, розкрито головні засади режисерської роботи на телебаченні з урахуванням її мистецької та суспільної ролі.

Розглянуто мистецтвознавчі проблеми поетики, естетики та комунікації у сучасному телебаченні (ТБ) України. Проаналізовано літературу з питань філософських, естетичних, культурологічних і публіцистичних проблем вітчизняного ТБ. Досліджено проблеми корелятивних відносин поетики постмодерну та поетики ТБ у відповідних жанрових форматах. Визначено провідні категорії мистецтвознавчого аналізу поетики ТБ, а саме: "телеподія", "жанровий формат", "шоу", "інформаційний простір", "комунікація". Проаналізовано трансформаційні процеси, які відбулися в ТБ, зокрема, вплив віртуальної реальності, мас-медіа та політизованих шоу на естетику екранного образу.

Розкрито зміст основних історичних процесів формування мистецтва документального фільму, яке є органічним складником кінематографа та телебачення, надає розуміння системної еволюції основних виражальних засобів екранної документалістики. Досліджено звукову кінодокументалістику 1930-х рр., екранні документи Другої Світової війни. Увагу приділено українській студії телевізійних фільмів. Детально розглянуто питання документального та пізнавального телевізійного кіно.

Увагу приділено створенню сценаріїв телевізійних програм. Розкрито специфічні особливості сценарію для телебачення, простежено провідні етапи його створення. Розглянуто структуру сценарію телевізійної програми, специфіку сценарної творчості на телебаченні. Наведено методику створення сценарію телевізійної реклами та музичного кліпу.

Проведено аналіз кіно та телебачення в контексті їх впливу на природу людини. Обгрунтовано авторську методологічну стратегію - екранну метаантропологію, що виникає на базі метаантропології як теорії буденного, граничного та метаграничного буття людини. Екранна метаантропологія досліджує екзистенціальний вплив кіно і телебачення на людину, виокремлюючи не лише типи екранних творів, а й типи їх авторів та глядачів, аналізуючи відносини між ними у різних вимірах людського буття. Запропоновано концепти "екзистенціально гарячого" та "екзистенціально холодного" кіно та телебачення, які відображають не лише зовнішнє емоційне залучення автора та глядача у екранну культуру, а й глибину сенсу, що впливає на внутрішній світ людини та світ її взаємовідносин із соціумом. Проаналізовано феномен екранного способу життя та тенденцію гламуризації образу сучасного екранного героя. Встановлено, що в координатах екранної метаантропології в буденному вимірі людського буття маємо маніпуляцію особистістю як у кіно, так і на телебаченні, в граничному вимірі буття людини домінує монологічне самовираження особистості, в метаграничному вимірі людського буття і кіно, і телебачення породжують катарсис як у автора, так і у глядача, сприяючи їх екзистенціальному діалогу та світоглядній відкритості, що знаменує появу "філософського кіно" й "філософського телебачення".

Охарактеризовано сучасний стан телебачення та радіо як найбільш оперативних засобів масової інформації, проаналізовано актуальні проблеми їх функціонування. Показано роль телепроектів "Наша пісня", "Шанс", "Народний артист" у справі підтримки та розкриття творчого потенціалу талановитої молоді України та формуванні вітчизняної естрадної культури.

Охарактеризовано современное состояние развития телевидения и радио как наиболее оперативных средств массовой информации, проанализированы актуальные проблемы их функционирования. Показана роль телепроектов "Наша песня", "Шанс", "Народный артист" в формировании отечественной эстрадной культуры, а также поддержке и раскрытии творческого потенциала талантливой молодежи Украины.

Викладено основи науково-популярного кіно та телебачення. Охарактеризовано види та жанри пізнавального телебачення, а також жанрові форми науково-популярного кіно. Розглянуто драматургічні та зображально-звукові виражальні засоби науково-популярного кіно та пізнавального телебачення. Висвітлено етапи формування дозвукового та звукового науково-популярного кіно. Подано інформацію про техніко-пропагандистський фільм на телебаченні.

Проаналізовано мовні медіапроцеси в Україні, виокремлено наслідки системної мовної агресії з боку Росії та з'ясовано вплив двомовних телевізійних програм на процес національної самоідентифікації особи.

Проведено концептуальний аналіз "аудіовізуального мистецтва" в сучасному мистецтвознавчому дискурсі, розглянуто специфіку його денотативного поля та визначні типологізації у нинішньому пострадянському і західному суспільствах. Досліджено синтаксичну специфіку й контекстуально обумовлену семантику концепту "аудіовізуальне мистецтво" в сучасному мистецтвознавчому просторі. Визначено співвідношення досліджуваного концепту з усталеними формулюваннями, такими як "екранне мистецтво", "екранна культура", а також новітнім - "аудіовізуальна культура". Розглянуто специфіку взаємодії концептів "Digital Art", "Visual Art" та "Audiovisual Art".