Вивчено специфіку використання голографічного проектування зображень за умов сценічного простору. Застосовано загальнонаукові та конкретнонаукові методи: аналітичний - в аналізі філософської, мистецтвознавчої, культурологічної літератури з теми дослідження; історичний - для з'ясування етапів становлення голографічного проектування як мистецького явища; теоретичний - для з'ясування сутності поняття, його складової та специфіки залучення у сценічний простір; порівняльно-типологічний - для виявлення рис подібності і відмінності сценічного й візуального мистецтв як видів мистецтва; концептуальний - при аналізі і характеристиці понятійно-термінологічної системи дослідження.

Висвітлено жанрові тенденції сучасних українських телесеріалів. Розкрито основні поняття медійного дискурсу парламентського телебачення. Проаналізовано ефективність і результативність журналістських розслідувань в Україні. Охарактеризовано засоби аудіовізуального мистецтва в анімаційному фільмі. Розкрито особливості багатокамерної зйомки екстремальних спортивних подій. Увагу приділено сучасним театральним практикам рольового лицедійства, особливостям впливу кіно на глядача, спортивній інформації та її ролі у мас-медіа.

Досліджено вплив серіалів на масову свідомість телеглядачів. Розкрито особливості становлення професії продюсера в закордонному кіновиробництві. Висвітлено вплив американської моделі новинної журналістики на український медіапостір. Розглянуто феномен "жовтої преси" в ЗМІ. Охарактеризовано маніпуляційні впливи сучасних контентних технологій на глядача. Увагу приділено програмним закупкам і виробництву контенту для регіональних телеканалів України.

Розглянуто жанрово-тематичну структуру медійного дискурсу телеканалу "Рада" та напрями її розвитку. Висвітлено особливості образного колірного оформлення аудіовізуальних творів. Увагу приділено фільму-казці як екранізації та драматургічній організації фольклорних матеріалів. Подано інформацію про цифрові, комп'ютерні технології, цифровий монтаж, сучасне кіно- та телеобладнання. Вивчено вклад Ю. Іллєнка в розвиток української кінематографії.

Увагу приділено інформаційній війні як сфері суспільної свідомості у процесі інформатизації суспільства. Проведено порівняльну характеристику збірнику "Окаянні дні" та "Сонячний удар" І. Буніна з екранізацією "Сонячний удар". Досліджено творчий внесок І. Кавалерідзе в розвиток кіномови фільмом "Коліївщина". Подано інформацію про народний пісенний фольклор у кінотворчості І. Миколайчука.

У ході дослідження використано такі методи: порівняльно-історичний - для виявлення рівнів розвитку візуальної структури екранного твору; типологічного аналізу - для систематизації телепрограм на основі загальних ознак і властивостей; аналізу наукової літератури - для формування теоретико-методологічної бази за обраним напрямом дослідження; археографічний - для аналізу кіно- і телесюжетів. На основі аналізу специфічних рис і місця телебачення серед екранних мистецтв з початку існування до 60-х рр. XX ст. зроблено висновок, що з його появою розпочався активний процес розмежування й усвідомлення ролі кожного з комунікативних засобів: театру, радіо, кінематографу, телебачення - у загальній системі масової інформації. Вивчення шляхів усвідомлення природи екрану свідчить, що цей процес був тривалим і дискусійним. Як і будь-яке новаторство, незвичайні технічні прийоми та нестандартні засоби зйомки критики сприймали неоднозначно й водночас їх вдало реалізовували телевізійники. Незважаючи на генетичний взаємозв'язок кіно та телебачення, зазначено такі специфічні риси, що більшою мірою характерні для телебачення: інтимність, симультанність, документальність тощо. На початку XX ст. нові способи зйомки набули особливої популярності в хроніці й документалістиці: навмисне дезорганізується кадр, засвітлюється та "тремтить" зображення, тобто всіма засобами на телебаченні досягається "ефект присутності". Протягом наступних десятиліть певні прийоми фіксації відео посідають місце в телефільмі, де використовують репортажні методи кінозйомки з метою держання фактичної інформації. Усе це свідчить про вплив кінематографу на формування способу фіксації відеоматеріалу. Хоча й незаперечним є факт потужного впливу документалістики на кіномистецтво, що знову доводить естетичну близькість кіно та телебачення, спільність їх засобів вираження. Так відбувався процес диференціації мистецтва від ремесла. Такими є основні ознаки й тенденції розвитку телебачення, що сформувалися в період від зародження до відокремлення його як галузі аудіовізуального мистецтва та каналу комунікації. Проаналізовано технологію творчих прийомів у контексті трансформації природи екрану, систематизовано спільні й відмінні риси в способі фіксації відеозображення в екранних мистецтвах у період формування. Проаналізовані прийоми, виразні засоби екрану можуть бути використані у процесі відеовиробництва: під час відеозйомки та монтажно-тонувально етапу в телевиробництві.

Розглянуто поняття новинної журналістики у контексті впливу американських медіа, сучасні тенденції ролі ведучого у парному веденні телевізійних ток-шоу, малу балетну форму як феномен європейської хореографічної культури у творчості українських балетмейстерів. Висвітлено історію розвитку звуку в аудіовізуальному мистецтві, основні характеристики та типологію новин, конкурентні стратегії вітчизняних медіа компаній на ринку ЄС. Викладено проблеми соціалізації дітей з обмеженими можливостями здоров'я в умовах інклюзивної освіти, специфіку формату ранкових програм, розкрито вплив європейських цінностей на тенденції в фотомистецтві, аксіологічний аспект в аналітичній філософії освіти P.C. Пітерса. Розглянуто інтерв'ю як жанр в сучасному медійному дискурсі, витоки жанру комедія та її вплив на подальший розвиток американських комічних кінострічок.

Розглянуто кластерні алгоритми медіа індустрії Європейського Союзу, проблеми мовлення у акторському творчому акті, нелінійність в сучасних кінотехнологічних процесах. Висвітлено особливості прямого включення в сучасному медіапросторі, своєрідність візуального зображення спортивного фоторепортажу, особливості сучасної художньої фотографії.

Розглянуто нову жанроформу аудіовізуальної культури - відеохостинг, яка стала важливим поштовхом до трансформації сучасної морфологічної системи аудіовізуального мистецтва. Проаналізовано особливості гібридного походження художньої природи відеохостингу як нової жанроформи аудіовізуальної культури та художні особливості у YouTube та Instagram творах. Встановлено, що гібридизація відеохостингу, як нової жанроформи аудіовізуальної культури, відбулася за рахунок одночасного поєднання традиційних телевізійних жанрів із сучасними жанрами, що поширились в інтернет-просторі за першу третину ХХ ст. Проведене дослідження вказує на появу новітньої естетики, що поєднує риси традиційного твору аудіовізуального мистецтва та сучасної комп'ютерної технології.

Грунтовно викладено сучасні технології відеореєстраційних процесів, отримання кольорового зображення в аналогових і цифрових технологіях, обладнання Digital Intermediate технології фільмовиробництва, обладнання для цифрових технологій. Ретельно описано побудову кольорових світлочутливих матеріалів, хімічну природа компонентів кольорового проявлення, технологію кольорового проявлення кіно-, фотоплівок. Наведено структуру і характеристику кольорових кіноплівок та світлочутливих матриць. Звернено увагу на історичні аспекти створення плівкових кінознімальних апаратів, моделі плівкових кінокамер, моделі фільм-сканерів. Вперше до вивчення представлені фільм-рекордери, відеоконтрольні пристрої - монітори та відеопроектори.