Розглянуто питання синтезу мистецтв на основі релігійних сюжетів, а також найбільш характерні роботи французького художника символіста П.Гогена. Показано, що найбільш яскраво хореографічні ритуали відбиті в його таітянському і бретонському циклах робіт. Аналіз творчості П. Гогена показав його велику прихильність до синтезу мистецтв, зокрема, з використанням біблійних і хореографічних ритуалів.

Рассмотрены вопросы синтеза искусств на основе религиозных сюжетов, а также наиболее характерные работы французского художника символиста П. Гогена. Показано, что наиболее ярко хореографические ритуалы отображены в его таитянском и бретонском циклах робот. Анализ творчества П. Гогена показал его большую привязанность к синтезу искусств, в частности, с использованием библейских и хореографических ритуалов.

In article the questions of synthesis of arts are considered on the basis of religious plots. The works of the French artist symbolist P. Gauguin is shown. Is shown are considered most typical, that the most brightly choreographic rituals are reflected in him Tahiti and Breton cycles of works. The analysis of creativity of P. Gauguin has shown his large attachment to bible and choreographic rituals and constant search of terrestrial paradise.

Висвітлено проблему сакрального в естетичному процесі, наведено теоретико-естетичні інтерпретації категорії сакрального в історії мистецтва. Визначено сутність естетичної свідомості, механізм історико-художнього процесу, його спрямованість, стильову, видову та жанрову характеристики. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі, зокрема, знак, слово, символ, міф. Розкрито проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі.

Освещена проблема сакрального в эстетическом процессе, приведены теоретико-эстетические интерпретации категории сакрального в истории искусства. Определены сущность эстетического сознания, механизм историко-художественного процесса, его направленность, стилевая, видовая и жанровая характеристики. Рассмотрены медиаторы сакрального в эстетическом процессе, в частности, знак, слово, символ, миф. Раскрыта проблема десакрализации современной эстетики в постмодернизме.

Досліджено теоретичні інтерпретації категорії сакрального в історії естетики та мистецтва, здійснено аналіз впливу даної категорії на естетику античності, середньовіччя, ренесансу та бароко. Визначено співвідношення сакрального з такими категоріями естетики, як трагічне, комічне й естетичний ідеал. Встановлено, що сакральне й естетичний процес як феномени буття нерозривно пов'язані між собою. Кожен з цих феноменів самостійний у своїй основі та має власний зміст. Розглянуто медіатори сакрального в естетичному процесі: слово, символ, міф. Розкрито пізнавальний потенціал категорії сакрального, просторові та часові аспекти сакралізованої форми, етико-естетичні аспекти категорії сакрального. Висвітлено проблему десакралізації сучасної естетики в постмодернізмі. З'ясовано, що десакралізація естетики є проявом кризи естетичної свідомості й веде до деестетизації посткультури. Феномен сакрального осмислено як одну з найважливіших засад людського світу. Запропоновано нові інтерпретаційні підходи до вивчення феномена сакрального в естетиці. Розглянуто численні історико-художні факти, які пов'язані з проблемою сакрального та стосуються різних етапів розвитку мистецтва.

Раскрыта сущность понятия НЕМРИ (бессмертие) как Состояния Бога, Божественного. Показано, как через Состояние Божественного религия и искусство обретают общую основу, один корень. Единое основание религии и искусства исследует трансперсональная эстетика. Для демонстрации этого единства трансперсональная эстетика черпает основы в психоделическом искусстве. Акцентировано внимание на том, что Состояние Бога и состояние НЕМРИ являются синонимами, понимаются как одно и тоже. НЕМРИ - это конкретное состояние человеческого духа, полностью лишенное какого-либо страха, в том числе и страха смерти, через это испытывается состояние бессмертия. НЕМРИ возникает оттого, что у человека существуют компенсаторные механизмы в силу пластичности психики. НЕМРИ - это процесс уравновешивания крайних состояний психики и приведение человеческого духа в гармонию. НЕМРИ есть состояние гармонии.

Досліджено вплив економічного, технічного та культурного чинників на процес формування та становлення китайського музичного мистецтва. Проаналізовано взаємозв'язок музичного мистецтва Китаю з філософськими вченнями та релігійними уявленнями. Розкрито основні положення філософської доктрини Конфуція та теорії даосизму, зокрема, щодо ролі музичного мистецтва в суспільстві. З'ясовано, що прихильники конфуціанства розглядають музику як важливий засіб підтримання гармонії у всесвіті. Встановлено, що згідно з даоськими філософськими уявленнями музика сприяє прояву психоемоційних реакцій людини, злиттю її з природою. Висвітлено вплив філософсько-релігійної системи буддизму на розвиток музичного мистецтва. Розкрито сутність концепції музики "юе" та системи люй-люй. Зроблено висновок, що музичне мистецтво Китаю протягом усього періоду свого існування нерозривно пов'язане з релігійно-філософськими доктринами. Досліджено вплив даної взаємодії на утворення оригінальної системи музичного мислення та формування символічного значення таких елементів музики, як тони, види та жанри музичних творів.

Исследовано влияние экономического, технического и культурного факторов на процесс формирования и становление китайского музыкального искусства. Проанализирована взаимосвязь музыкального искусства Китая с философскими учениями и религиозными представлениями. Раскрыты основные положения философской доктрины Конфуция и теории даосизма, в частности, относительно роли музыкального искусства в обществе. Установлено, что приверженцы конфуцианства рассматривают музыку как средство установления гармонии во вселенной. Показано, что в соответствии с даосскими философскими представлениями музыка способствует проявлению психоэмоциональных реакций человека, его слиянию с природой. Освещено влияние философско-религиозной системы буддизма на развитие музыкального искусства. Раскрыта сущность концепции музыки "юэ" и системы люй-люй. Сделан вывод о неразрывной связи музыкального искусства и религиозно-философских доктрин. Исследовано влияние данного взаимодействия на образование оригинальной системы музыкального мышления и формирование символического значения таких элементов музыки, как тоны, виды и жанры музыкальных произведений.

Висвітлено застосування елементів вітагенних технологій у курсі релігієзнавства для студентів факультету початкової освіти та філології Хмельницької гуманітарно-педагогічної академії. Розкрито виховний і пізнавальний характер і потенціал курсу релігієзнавства і ролі церковного мистецтва у розвитку творчих здібностей студентів. Доведено, що заняття з використанням елементів вітагенних технологій надають студентам змогу розкритися особистісно, активно займатися самоосвітою і самовдосконаленням.

Освещено применение элементов витагенного технологий в курсе религиоведения для студентов факультета начального образования и филологии Хмельницкой гуманитарно-педагогической академии. Раскрыты воспитательный и познавательный характер и потенциал курса религиоведения и роли церковного искусства в развитии творческих способностей студентов. Доказано, что занятия с использованием элементов витагенного технологий дают студентам возможность раскрыться личностно, активно заниматься самообразованием и самосовершенствованием.

On the basis of scientific work of national and foreign scholars, educators and innovators, materials of scientific and local historical conferences held since independence on the territory of Khmelnytsky region, local publications, periodicals, own researches, the author highlights use of vitagenic technologies elements in Religious Studies course for students of Primary Education Studies and Philology Faculty of Khmelnytsky Academy of Humanities and Pedagogy. This publication also reveals educational and informative potential of Religious Studies Course and the role of religious art in the development of students’ creative abilities based on their experience and knowledge.

Висвітлено нові зрізи розуміння природи сакрального мистецтва, як соціально-релігійного феномена. Розкрито сенс сакрального з погляду закономірностей соціальних та соціокультурних коеволюційних процесів. Визначено роль "сакрального" як коеволюційного механізму, що сприяє формуванню системи автор твору сакрального мистецтва - твір сакрального мистецтва - людина-реципієнт - твір сакрального мистецтва, для якої характерним є своєрідний негентропійний стан. Визначено, що "сакральне" є явищем соціально-психологічного походження, яке матеріалізується у символах, ірраціональних за змістом. Доведено, що коеволюційна сутність сакрального мистецтва реалізовується саме за допомогою "сакрального", яке розкривається у змісті релігійних християнських знаків-символів.