Розглянуто соціально-економічні причини поширення марновірства та містицизму в суспільстві. Визначено наслідки зростання прихильності населення до марновірств. Проаналізовано взаємозв’язок марновірств та міфологічного типу світогляду. Висвітлено підходи до аналізу марновірства як психічного явища: когнітивний, афективно-мотиваційний, психоаналітичний, біхевіористський, соціально-моральний, еволюційний та діяльнісний. Запропоновано критерій оцінювання марновірства як настанови акцентування когнітивного, афективно-мотиваційного або поведінкового та розкрито їх сутність. Досліджено марновірства як окремий випадок соціальних настанов. Виявлено перспективні напрямки подальших досліджень марновірств: з’ясування особливостей і рівнів прояву марновірств, а також вивчення марновірності як властивості особистості.

Рассмотрены социально-экономические причины распространения суеверия и мистицизма в обществе. Определены последствия роста приверженности населения к суевериям. Проанализирована взаимосвязь суеверий и мифологического типа мировоззрения. Освещены подходы к анализу суеверия как психического явления: когнитивный, аффективно-мотивационный, психоаналитический, бихевиористский, социально-нравственный, эволюционный и деятельностный. Предложен критерий оценки суеверия как установки акцентирования когнитивного, аффективно-мотивационного или поведенческого и раскрыта их сущность. Исследованы суеверия как частный случай социальных установок. Выявлены перспективные направления дальнейших исследований суеверий: выяснение особенностей и уровней проявления суеверий, а также изучение суеверия как свойства личности.

Considered are the socio-economic causes and spread superstition and mysticism in society. Determined are the effects of increasing the adherence of the population to superstitions. Analyzed is the relationship of superstitions and mythological type of outlook. Elucidated are the approaches to the analysis of superstitions as psychic phenomena: cognitive, affective-motivational, psychoanalytic, behavioral, social and moral evolution and activity. Proposed is the criterion to estimate the superstition as guidelines emphasizing cognitive, affective-motivational and behavioral and disclosed their identity. Superstition is investigated as a special case of social attitudes. Identified are the promising areas for further research superstitions: clarify the characteristics and levels of manifestation of superstitions and learning superstitiousness as individual properties.