Висвітлено сутність, форми та основні результати масонського руху в Україні від заснування у середині XVIII ст. перших його лож до сьогодення. Наведено відомості про орден вільних каменярів, його виникнення й історію у країнах Західної та Східної Європи, Російській імперії та США, на тлі яких розглянуто діяльність вітчизняних масонських майстерень. Підкреслено, що масонство - явище універсальне, у якому загальне (світове) переважає над окремим (місцевим). Зазначено, що вільні муляри України були тісно пов'язані з польськими і російськими однодумцями та їхньою діяльністю, підтримували орденські й особисті стосунки із західноєвропейськими ложами: французькими, німецькими та англійськими.

Освещены сущность, формы и основные результаты масонского движения в Украине от основания в средине XVIII ст. первых его лож до сегодняшних дней. Приведены сведения об ордене вольных каменщиков, его появлении и истории в странах Западной и Восточной Европы, Российской империи и США, на фоне которых рассмотрена деятельность отечественных масонских мастерских. Подчеркнуто, что масонство - явление универсальное, в котором общее (мировое) преобладает над отдельным (местным). Указано, что вольные каменщики Украины были тесно связаны с польскими и российскими единомышленниками и их деятельностью, поддерживали орденские и личные отношения с западноевропейскими ложами: французскими, немецкими и английскими.

Розглянуто еволюцію ордену розенкрейцерів, зокрема їх алхімічні практики від часу виникнення і до розпуску (XVII - XVIII ст.). Проаналізовано інтерес до алхімії як частини вчення Братства розенкрейцерів у німецькомовних землях.

Розглянуто масонство як історичне явище, висвітлено його передісторію. Досліджено появу й організаційне оформлення Ордену. Розкрито питання масонства у Західній і Центральній Європі та Америці, розглянуто особливості польського та російського масонства. Охарактеризовано масонський рух в Україні другої половини XVIII - XIX ст. Висвітлено появу, склад та організаційну структуру "політичного масонства" в Україні початку XX ст. Розглянуто діяльність масонської організації в Україні початку XX ст., досліджено масонство новітньої доби.

Індекс рубрикатора НБУВ: Т3(4Укр)0-727 + Э425-3

Рубрики:

Історія

Окультна доктрина масонства

Шифр НБУВ: Ж70113 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э425-3

Рубрики:

Окультна доктрина масонства

Шифр НБУВ: Ж69079 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э425-3 + Т3(4Укр)4/5-727

Рубрики:

Окультна доктрина масонства

Історія

Шифр НБУВ: Ж69880 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Присвячено особливостям відносин таємних товариств у період Хрестових походів: початок Хрестових походів, причини того, що папський престол закликав виступити проти ісламу, а також особливості боротьби таємних товариств за звільнення Єрусалима. На базі різноманітних джерел досліджуються дії таких таємних товариств як тамплієри й асасіни, їх відносини та взаємовигідна співпраця. Проаналізовано історичну роль таємних товариств, їх вплив на політичне життя в часи Хрестових походів.

Мета статті - неупереджений глибокий аналіз взаємин "вільних каменярів" із Російською православною церквою наприкінці XVIII - на початку XX ст. Методологія дослідження базується на принципах історизму, усебічності та міждисциплінарності. Використано низку загальнонаукових (аналізу та синтезу, узагальнення) і спеціально-історичних (критичного аналізу джерел, ретроспективний, історико-генетичний, проблемно-хронологічний) методів. Стаття становить собою першу спробу дослідження відносин масонів та Російської православної церкви наприкінці XVIII - на початку XX ст. Лише окремі аспекти теми знайшли відображення в науковій літературі. Опрацьовано й залучено архівні документи та матеріали, а також наукові розвідки та монографії. Висновки: зроблено висновок, що з католицькою церквою в масонів відразу склалися непрості стосунки. Конфлікт виник, однак, не на грунті масонського "атеїзму", адже масонство вважало релігію важливим елементом ідеологічного впливу на народ, при цьому не надаючи переваги жодному віровченню, ствержуючи, що всі релігії рівні між собою, однаково минущі й недосконалі. Однак, незважаючи на серйозні розбіжності у ідеології, католицька церква та польське масонство наприкінці XVIII - на початку XIX ст. все ж пішли на зближення з політичних міркувань - для виборювання незалежності Речі Посполитої. Конфлікт між масонами і православним кліром не досяг такої гостроти, якої він набув у країнах Західної Європи між католицькою церквою й масонською організацією. Значною мірою це було наслідком толерантнішого ставлення православ'я до інакодумства та цілковитої адміністративної залежності цієї конфесії від держави. Ще за Катерини II і Павла I та, особливо, за часів правління Олександра I високопосадові особи належали до масонської організації. Поблажливе ставлення уряду до "королівського мистецтва" припинилося, коли стало відомо про причетність цієї організації до політичних змов проти самодержавства та до національно-визвольних рухів. Але, незважаючи на вжиті імперськими властями суворі заходи проти масонської організації, ложі продовжували існувати, проте функціонували ще більш утаємничено. Варто зазначити, що якщо масонство у XVIII - XIX ст. й не відігравало провідної ролі у громадсько-політичному житті Російської імперії, у тому числі Правобережної України, то воно істотно впливало на нього. "Королівське мистецтво" вочевидь підготувало суспільство до сприйняття конституційних і республіканських ідей, до скасування кріпосного права й відчутно позначилося на ідеологічному зростанні майбутніх поколінь російської та української інтелігенції. Політична активність "вільних каменярів" України на початку XX ст. була явно вищою, аніж у тодішній Росії. Не випадково саме українські масони висунули ідею полишити містичні практики та цілковито сконцентрувати свої зусилля на політичній боротьбі. Хоча "політичне масонство" знищило самодержавство, проте не змогло здолати свою фракційну роз'єднаність і зрештою поступилося владними повноваженнями більш організованим та політично далекоглядним більшовикам.

Відображено російське масонство у суспільно-політичній думці другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Висвітлено проблеми масонства крізь призму інтелектуального дискурсу Російської імперії, що дає змогу більш детального аналізу історичних процесів та явищ, притаманних окресленому періоду. Проаналізовано основні концептуальні вектори суспільно- політичної думки Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. щодо масонського питання, виділено її основні риси та характер. З’ясовано, що російське масонство мало розгалужену соціальну мережу на противагу ієрархічності імперії. Фактично масонські ложі стали громадськими осередками, які намагалися вирішити актуальні соціально-політичні проблеми, акцентували увагу на гострих питаннях, що потребували нагального розв’язання. Братство "вільних каменярів" справило вплив не лише на філософські та літературні пошуки російської інтелігенції XVIII – початку ХІХ ст., а й на культурне, освітнє, релігійне та політичне життя імперії. Аналіз проблеми масонства в суспільно-політичному дискурсі Російської імперії другої половини ХІХ – початку ХХ ст. дає змогу більш якісного розуміння цього історичного періоду в розвитку спільноти. Через рефлексії щодо історичного минулого відкриваються нові перспективи поглибленого вивчення феномена масонства в історії.

Увагу приділено реконструкції соціальної доктрини масонства та висвітленню її філософських засад у контексті масонської парадигми. Вперше в соціально-філософському ракурсі експліковано та представлено в синтетичній єдності філософські засади соціальної доктрини масонства як комплекс ідей, норм, цінностей, що базуються на синтезуванні здобутків піфагорійської традиції, руху розенкрейцерів, Християнської Кабали, вчень ідеологів масонства, в тому числі Й. Г. Фіхте та А. Пайка. Сформульовано в цілісному вигляді базисні змістовні складові соціальної доктрини масонства: віра у соціальний прогрес на основі будування моральної, вільної, емансипованої "досконалої людини", в раціональну гармонізацію всього соціокультурного буття через істинну науку й освіту, віра у Вищу Сутність / Великого Архітектора Всесвіту як гаранта гармонійного "будівництва" суспільства; впевненість у тому, що головна місія людини - реалізація Божественного "будівничого плану світу", боротьба із соціальною ентропією - "Ordo Ab Chao"; масонське братство - взірець для створення ідеального майбутнього суспільства вільних націй, найкращий інструмент "будівництва-обтесування". Виокремлено основні етапи формування масонської парадигми в Україні. Проаналізовано вплив масонської системи цінностей та орієнтацій на українську соціальну дійсність.