Сакралізація не може виникати "випадково" чи "безпідставно", вона лише виявляє суттєву потребу і значимість сакралізованих об'єктів. На основі аналізу форм сакралізації можна формувати сучасну мету діяльності та ідеал суспільства, який дасть змогу врахувати помилки попередніх епох, ліквідує ідеологічну беззмістовність споживацько-інфантильного способу існування без мети, без усвідомленої дії, без сакральності.

Проаналізовано філософсько-методологічні засади моделювання соціуму, особливості формування стратегій практичної діяльності та можливості об’єктивної оцінки їх ефективності. Спираючись на праці B. C. Стьопіна, простежено аналогії між побудовою моделей і теорій у природничих і суспільствознавчих дисциплінах. Увагу акцентовано на особливостях дотримання вимог об’єктивності й універсальності наукового знання під час вивчення людиномірних процесів і систем. Створення моделей людської діяльності тісно пов’язується із їх подальшим практичним застосуванням. Як умови, у яких стратегії людської діяльності проявляються максимально наочно та об’єктивно, досліджено приклади безкомпромісних протистоянь: військових дій і змагань у спорті найвищих досягнень. Детально простежено логічні та методологічні аспекти філософського аналізу категорії боротьби. Загальний напрям дослідження відповідає розумінню боротьби, як однієї із пограничних ситуацій у термінології К. Ясперса.

Увагу приділено висвітленню термінологічного інструментарію дослідження лінгвальних засобів актуалізації телеологічних аспектів смислу і систематизації телеологічних чинників смислоутворення в англомовному дискурсі. У термінологічному представленні наведено методологію, категорійно-поняттєвий апарат телеологічної лінгвосеміотики. Окреслено типологію і лінгвальну специфіку телеологічних пояснень як мовних засобів реалізації категорії телеологічності в англомовному дискурсі.