Представлены размышления автора по осмыслению сущности осваивающей практики (освоения). Освоение развертывается на трех исторических (прибытийном, безбытийном и событийном) типах практического становления и, соответственно, - материи человеческого бытия. Преимущественное внимание уделено безбытийному (производственно-присваивающему, в частности, индустриальному и постиндустриальному) человеческому бытию.

Досліджено когнітивні засади конституювання соціальної реальності. Висвітлено розвиток гуманітарного знання у XX ст. та встановлено наявність своєрідного "когнітивного повороту" у філософії, соціології, психології, культурології у другій половині XX ст. Проведено комплексний аналіз когнітивних засад дій суб'єкта, визначено механізми формування та функціонування його уявлень та їх роль у конституюванні соціальної реальності. Запропоновано модель структури когнітивного світу суб'єкта, що складається з трьох рівнів, кожен з яких відіграє певну роль у конституюванні соціальної реальності. Обгрунтовано значущість аналізу когнітивного світу суб'єкта у дослідженні соціальної реальності та актуальних проблем суспільства. Сформульовано тезу про важливе значення дослідження суб'єктивних когнітивних феноменів для вивчення соціокультурних процесів та явищ, зокрема соціальних трансформацій.