Рассмотрен феномен отстраненного созерцания и его влияние на культуру. Рассмотрена культурная сфера, находящаяся точно посередине между психологией и социальной методологией, где психологические представления об индивидуальной созерцательности превращаются в некую общую идеологию созерцания, которая в свою очередь может служить концептуальной базой для выработки "созерцательных" социальных методологий.

Проаналізовано методи формування гіпотез у науковій пізнавальній діяльності. Охарактеризовано науково-образне та словесно-поняттєве мислення, особливості творення знань на підставі логічних схем і дій уяви. Розглянуто проблеми фіксування відношень між множинами у разі символьного запису простих розповідних речень, формулювання припущень як узгодження знань, використання систем аксіом для генерування припущень. Висвітлено теоретичні підстави побудови систем аксіом для довільної кількості ознак.

Проанализированы методы формирования гипотез в научной познавательной деятельности. Охарактеризованы научно-образное и словесно-понятийное мышление, особенности создания знаний на основе логических схем и действий воображения. Рассмотрены проблемы фиксирования отношений между множествами в случае символьной записи простых повествовательных предложений, формирования предположений как согласования знаний, использования систем аксиом для генерирования предположений. Освещены теоретические основы построения систем аксиом для произвольного количества признаков.

Наведено логічне обгрунтування поділу поняття "вимірювання" у межах класичної логіки та мовою тернарного опису. Виділено чотири види безеталонного вимірювання за способом його проведення у межах категорій "річ", "властивість", "відношення". Для удосконалення процедур вимірювання виявлено взаємозв'язки між видами безеталонного вимірювання та природою вимірюваного об'єкта - його сутністю за класифікацією Аристотеля. Проведено системно-параметричний аналіз існуючих видів вимірювань. Показано двоїстість визначень еталонного та безеталонного вимірювань, а також додатковість їх результатів. Проаналізовано системні зв'язки еталонного та безеталонного вимірювань. Побудовано та досліджено онтологічні структурні моделі буття для світів еталонно та безеталонно вимірюваних об'єктів. Обгрунтовано перспективи подальшого розвитку безеталонного вимірювання, зокрема, для визначення розмірів мікрооб'єктів.

Досліджено методи формування гіпотез на підставі аналізу матеріалу з історії пізнавальної діяльності, зокрема, мислення людей, які перебувають на низькому шаблі соціального розвитку, а також прикладів побудови теоретичних систем знання. Вивчено процес формування припущень з використанням наочно-образного мислення та формально-логічного інструментарію. На основі аналізу формально-логічних методів творення припущень розроблено інтерпретацію булевих функцій як однозначних відношень між множинами. Запропоновано критерій логічного висновку, позбавлений недоліків метатеореми дедукції. Розроблено систему аксіом для системи правил, сформованих на базі інтерпретації булевих функцій як однозначних відношень між множинами. На підставі аналізу історико-наукового матеріалу розроблено схему міркувань з використанням методу абдукції. Запропоновано підхід до аналізу методів індукції та аналогії, що грунтується на формальному апараті неповністю визначених булевих функцій.

Розглянуто домінантні характеристики експерименту в акмеологічних дослідженнях; подано провідні положення та види.

Висвітлено проблему вивчення, визначення і застосування безеталонного вимірювання. Проведено історико-філософський аналіз створення теорії вимірювань, зокрема, вплив піфагорійських та аристотелевих ідей на розвиток уявлень про вимірювання. Розглянуто основні види альтернативних видів вимірювання, проведено ретельний аналіз існуючих видів безеталонного вимірювання, надано визначення терміна «безеталонне вимірювання». Виявлено закономірності між онтологічною природою вимірюваних об'єктів і видами безеталонного вимірювання. Проведено системно-параметричний аналіз складових і самих процедур вимірювання, зазначено його практичне застосування.

Вперше в сучасному українському дискурсі виконано дисертаційне дослідження, в якому проведено соціально-філософський аналіз безеталонного вимірювання ціннісних орієнтацій особистості. Зауважено, що оскільки в сучасній науковій думці не було чіткого визначення безеталонного вимірювання, в дисертаційній роботі наведено та проаналізовано із застосуванням логічного і системно-параметричного аналізу авторське визначення такого виду вимірювання. Зазначено, що безеталонне вимірювання належить до виду вимірювань, які концептуально пов'язані з дослідником, його знанням, вмінням. Проаналізовано аксіологічну площину використання даного виду вимірювання в сучасному українському суспільстві. В досліджені застосовано метод безеталонного вимірювання щодо вимірювання ціннісних орієнтацій особистості, процесу формування ціннісних орієнтацій особистості, змін, які відбуваються в системі ціннісних орієнтацій особистості під впливом змін у суспільстві. Зазначено механізми вимірювання ціннісних орієнтацій особистості. Визначено онтологічну сутність ціннісних орієнтацій особистості. Зауважено, що оскільки людина живе в межах певної культури і сама створює культуру, то в рамках дослідження розглянуто людське вимірювання культури в системі ціннісних орієнтацій особистості. Розкрито особистісне вимірювання людини в соціокультурному контексті. Проаналізовано явище мультикультуралізму, що характерне для сучасного українського суспільства. Підкреслено вплив культури, під впливом якої відбувалося формування ціннісних орієнтацій особистості як певного квазіеталонного зразка, на світосприйняття інших культур.

Отыскание истины — путь не легкий и без конца. Мы уже чувствуем и осознаем, что нельзя больше доверять глазам, которыми мы видим и ощуща- ем, нашим рукам, которыми мы что-то воспринимаем, основываясь на клас- сических подходах в теории физики. В настоящей монографии предпринята попытка раскрыть некоторые под- ходы, позволяющие подойти к расширению наших представлений о Вселен- ной, о возникновении и исчезновении, порождая друг друга, миров и про- странств. Мы чувствуем тайну, мы ищем смысл. Здесь все исчезает, отсюда все возникает. Тогда, где же мы? В каком из этих миров?