Развивается новый подход к оценке эффективности информационных систем, вытекающий из "гармонического подхода". Рассматриваются теоретические и прикладные аспекты проблемы структурной гармонизации на примере информационных систем, в частности, закон сохранения информации, закон структурной гармонии систем. Излагаются основные понятия математики гармонии: золотое сечение, числа Фибоначчи, числа Стахова и обобщенные золотые сечения.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю935.10-975 + Ю252:З811 + А6 + С5*676

Рубрики:

Психологія пізнавальної та комунікативної діяльності в цілому

Теорія інформації

Інформатика та обчислювальна техніка, кібернетика (теорія управляючих систем), інформатизація і кібернетизація. Інформаційне суспільство

Соціологія

Шифр НБУВ: В344099 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены актуальные вопросы теории информации. Проанализированы взаимосвязи информации с материей, работой и энергией; освещены различные аспекты ее проявления в живой и неживой природе, а также в законе сохранения энергии и втором законе термодинамики. Раскрыты общие принципы проявления информации в материальном и идеальном мирах - унитарности и равновесия. Исследованы проблемы, связанные с информацией в кибернетике, математике, физике и других науках. Изучена принципиальная возможность решения переборных задач в математических и практических задачах. Освещена идея о взаимосвязи решения таких задач с возможностью познаваемости природных процессов и явлений. Приведены сведения об идеальных гипотетических мирах, предположительно существующих до появления материальной природы, - мире идеальных движений и мире идеальных органичений, гипотетических элементарных составляющих первоматерии. Проанализировано их влияние на всю последующую эволюцию материи.

Освещены основные положения проблемно-ресурсного подхода в теории бинарных отношений. Приведены сведения по теории полезности и описаны элементы теории категорий, рассмотрены вопросы субъективной энтропии и информации, определена энтропия ординальных распределений предпочтений, изучены их экзогенная и эндогенная динамика и соответствующие системы дифференциальных уравнений, проанализированы влияние динамики на изменение экономических параметров, психологических факторов на экономику. Раскрыта проблема безопасности активных систем, в частности роль "человеческого фактора", представлена классификация типов конфликтов в данных системах.

Обгрунтовано обмеженість класичного інформаційного бачення світу та проведено синергетичну інтерпретацію сучасної інформаційної парадигми. Розглянуто основні етапи розвитку уявлень про інформацію. Проаналізовано різні підходи, а саме: синтаксичний (статистичну, комбінаторну, топологічну й алгоритмічну теорії), семантичний, аксіологічний, прагматичний й еволюційний. Зазначено щодо евристичного та прогностичного характеру інформаційної парадигми. Визначено інформацію як глобальний нелінійний процес взаємозв'язків і взаємодій матеріальних і духовних систем, їх форм і властивостей у мікро- та макроструктурах об'єктивного світу. Сформульовано сутнісну характеристику інформаційної парадигми, що становить світоглядну та методологічну основу сучасної картини світу. Досліджено проблеми становлення інформаційного суспільства. Розкрито основні характеристики різних типів суспільства. Обгрунтовано, що соціальна інформація на сучасному етапі є потужним ресурсом виробництва, стратегічним товаром і способом вирішення глобальних проблем людства. Значну увагу приділено новітнім інформаційним технологіям: нанотехнологіям та нейротехнологіям. Розкрито їх роль у становленні глобального інформаційного середовища та вплив на вдосконалювання всіх сфер суспільного життя.

Досліджено сутність сучасної парадигми інформації, яка грунтується на методологічних засадах інформаційного, системного, когнітивного, кібернетичного та інформаціологічного підходів. Проаналізовано особливості інформаційних процесів у напрямі ускладнення структурних рівнів організації матерії. Показано, що еволюція систем супроводжується зростанням ролі інформації в їх життєдіяльності. Доведено, що інформація спонукала виникненню та поступовому ускладненню різних форм життя, вона є невід'ємною властивістю систем, що самоорганізовуються. Запропоновано оригінальну характеристику штучного інтелекту, проаналізовано практичні можливості моделювання процесів мислення у взаємодії людини і машини.

Зроблено теоретичний аналіз комунікативних концепцій різного рівня перекладу, а саме: на рівні фонеми, графеми, морфем, словосполучень, речень. За допомогою контент-аналізу досліджено варіанти стратегій перекладу за такими показниками: калькування, транскодування, смисловий розвиток, логічні операції, контекстуальна догадка, імпровізація, відмова від прийняття рішень. Наведено приклади перекладу синтагм, речень, в яких акцентовано увагу на вказаних помилках. Констатовано локальну обмеженість встановлених стратегій в контексті усвідомлення неможливості поєднання кожної з них студентами і які не змогли реалізуватися внаслідок суб’єктивних (обмежений час, відсутність словників) та об’єктивних чинників. Перспективними, на думку автора статті, є глобальні та локальні стратегії перекладу та включення їх до змісту навчання майбутніх перекладачів.

Сделан теоретический анализ коммуникативных концепций разного уровня перевода, а именно: на уровне фонемы, графемы, морфемы, синтагмы. С помощью контент-анализа исследованы варианты стратегий перевода по следующим показателям: калькирование, транскодирование, смысловое развитие, логические операции, контекстуальная догадка, импровизация, отказ от принятия решений. Приведены примеры перевода синтагм, предложений, в которых акцентировано внимание на указанных ошибках. Констатирована локальная ограниченность установленных стратегий в контексте осознания невозможности сочетания каждой из них студентами и невозможности реализоваться в результате взаимообусловленности субъективных (ограниченное время, отсутствие словарей) и объективных факторов. Перспективными, по мнению автора, могут быть исследование глобальных и локальных стратегий перевода, а также включение их в содержание обучения будущих переводчиков.

Made a theoretical analysis of communicative concepts of different levels of translation, namely at the level of the phoneme, grapheme, morphemes, phrases, sentences. Using content analysis research options strategies of translation.

Здійснено концептуалізацію феномену глобальних інформаційних мереж на підставі виявлення їх інноваційного та соціокультурного потенціалів, а також визначення перспектив розвитку мережевого суспільства на початку ХХІ ст. Увагу приділено аналізу соціокультурних домінант інформаційної доби, що інституціалізують потенціалістський дискурс інформаційних мереж як соціальну практику глобалізованого соціуму. Охарактеризовано пріоритетні напрями соціально-філософської рефлексії щодо інформаційного суспільства.

Розглянуто основні поняття інформаційного простору в контексті соціально-філософського дослідження. Здійснено теоретичний аналіз понять "інформація" та "простір" як об'єктів дослідження. Доведено актуальність вивчення інформаційного простору як одного з основних засобів створення та закріплення соціальних змін у нинішньому глобалізованому світі. Зроблено висновок, що інформаційний простір є основою політичного, соціально-економічного й культурного розвитку країни. Формування єдиного інформаційного простору в різних сферах життєдіяльності є одним із найперспективніших напрямків розвитку сучасного інформаційного суспільства.

Розглянуто основні соціально-філософські проблеми, що виникають у період становлення інформаційного суспільства. Поряд із теоретичними проблемами розвитку інформаційного суспільства у соціально-політичній, економічній і культурній сферах висвітлено ряд практичних аспектів стосовно соціалізації й адаптації людини в сучасних умовах. Розкрито актуальні питання інформатизації, глобалізації, віртуалізації усіх сфер сучасного життя. Окрему увагу приділено етико-правовим аспектам інформатизації.

Досліджено принципи соціального програмування та конструювання в просторі глобальних інформаційних мереж. Обгрунтовується ідея можливості маніпулювання суспільною свідомістю за допомогою методів розподілених паралельних обчислень та алгоритмів К. Петрі. Встановлено, що впровадження Grid-систем руйнує концептуалізацію Інтернету як диверсифікованого, рівноправного, універсального простору, який позбавляє соціальні інститути економічних, політичних, культурних й інших видів суперечностей. Визначені базові принципи розгортання соціальної інформаційної інфраструктури, до яких віднесені принципи когерентності та рекурсії інформаційних мереж.

Розглянуто філософські проблеми використання інформаційних технологій у зв'язку з накопиченням величезних масивів цифрової інформації. Обговорюється методологічний контекст використання технологій "цифрові дані" та "великі дані" в науковій діяльності. Підкреслюється, що дослідники порізному оцінюють евристичний та епістемологічний потенціали великих даних. Можливості цієї технології слід використовувати ефективно і правильно. Враховуючи те, що активне використання технології великих даних суттєво вплине на різні рівні здійснення наукової діяльності, їхні філософський аналіз актуалізується в умовах "суспільства знань".

Розглянуто проблему перспективи людини в складному просторі інформаційного суспільства. Показано, як нові дослідження в галузі нейролінгвістики, психології, педагогіки та філософії впливають на формування освітнього поля людини ХХI ст., що в подальшому відобразиться на нових формах політичного та економічного життя суспільства. Наголошено, що реформаційні процеси в різних галузях людського існування відбуваються повільно і залежать від рівня розвитку свідомості людей. Швидко втілені реформи, зокрема освітні, без чіткої мети, стратегії й тактики, виявляються руйнівними для суспільства, призводять до втрати сенсожиттєвих цінностей людей, викликають стан розгубленості і невизначеності. Показано, що в межах інформаційного суспільства, за умов чіткого усвідомлення людиною відповідальності за свій вибір, дії та вчинки, відкриваються нові виміри сенсу людського життя на якісно новому етапі її існування.

Актуалізована проблема філософського та етичного осмислення нового положення людини за часів "інформаційної революції" у системі взаємовідносин "людина-техніка-природа", що стало предметом вивчення прикладного виду знань - інформаційної етики. Здійснюється філософський аналіз історичних, соціокультурних засад інформаційної етики та її концептуальної особливості. У тому числі, окреслюються її найбільш актуальні морально-етичні теми. Наголошено, що розвиток інформаційної етики та ретельне осмислення її драматичних проблем може імає сприяти їхньому подоланню, знаходженню стійких рішень, необхідних для того, щоби дати адекватні відповіді на технологічні виклики інформаційної епохи.

Мета роботи - дослідження антропологічних характеристик споживача й творця популярного продукту культури в епоху "суспільства знань". Цей тип суб'єктності позначають поняттям "гік". Теор тичний базис. Проаналізовано історичну генеалогію терміна від часів Середньовіччя, де його зміст мав маргінальний характер, до нашого часу, коли гік указує на технічно-інноваційну діяльність індивіда. ідентичність сучасних акторів культури формується в просторовому й темпоральному векторах віртуального світу. Для окреслення картини світу представників технологічної субкультури використано концепт "Нове Середньовіччя", з'ясовано його креативний потенціал. Так, орієнтування на селебриті, кумира, попайдола, копіювання його вигляду й стилю життя типологічно нагадує практику поклоніння та збирання реліквій середньовічними християнами. Глем-культура, зорієнтована на візуальне копіювання практик споживання та стилю життя, потребує зовнішнього схвалення. Гік-культура об'єднує однодумців-інтелектуалів, що мають спільний творчий інтерес. Дослідження спирається на теоретичні доробки класичних авторів Е. Тоффлерай З. Баумана, а також таких сучасних дослідників у галузі соціальної антропології, як Калум Фінішер, Томас Полет, Нік Нів, Джесіка Маккейн, Біллі Вон. Наукова новизна.Обгрунтовано атрибутивні особливості сучасних суперсубкультур - глем- та гік-спільнот у контексті концепту Нового Середньовіччя. Висновки: сучасні креативні ком'юніті зароджуються в діджитальному просторі. Залежно від позицій акторів культури в цьому віртуальному середовищі розрізняють гік- та глем-субкультури. Завдяки злиттю ІТ-індустрії з ефективним соціальним менеджментом культура гіків стає потужною суперсубкультурою, яка захищає цінності соціального активізму та інновативності, промислової продуктивності та культурної творчості. Глем-субкультура створює нові тренди в дискурсі моди, мистецтва, стилю життя.

Висвітлено філософські аспекти штучного інтелекту. Розглянуто процес становлення та розвитку філософії штучного інтелекту. Розкрито специфіку способів пізнання розуму та вираження смислів формальними засобами. Охарактеризовано філософські та наукові підходи до дослідження суб'єктивності досвіду. Висвітлено співвідношення понять самості та штучної особистості. Розкрито основні аспекти проблеми свободи волі. Увагу приділено різноманітним етичним питанням штучного інтелекту.