Досліджено факти виникнення, розвитку і функціонування права з точки зору їх обумовленості відповідними пізнавальними процесами. Розглянуто динаміку соціально-політичних, психологічних, аксіологічних, логічних, філософських та інших чинників правового мислення, яка створює цілісну картину функціонування права як пізнання, а також є підставою для виокремлення предмета самостійної науки - гносеології права.

В монографії опрацьовується новітня методологія українського права. Під кутом зору на право як елемент людського буття у його цілості й граничності, атрибут людського духу, дослідження передумов права здійснюється у більш первісніший і фундаментальніший спосіб, ніж в позитивно-аналітичній юриспруденції. Право зв'язується закономірностями людського універсуму (а відтак, самі ці закономірності досліджуються в своїй доцільності) і від них отримує своє понадюридичне значення і самобутність. Тож, працю присвячено пошуку загубленої глибини права заради його первісного прояснення і на цій підставі фундаментальному переосмисленню доктрини і практики сучасного українського права. Матеріал подано за такими розділами: про прагматичне значення Платона і Арістотеля; суще й належне (буття й норма); універсалії й конкретності; детермінізм і свобода волі; розум і воля.

Проаналізовано співвідношення цінностей та істини у сфері права. Досліджено право як феномен культури. Висвітлено категорію істини. Особливу увагу приділено аналізу критеріїв цінності юридичного знання та його істинності. Зроблено висновок, що цінності у праві органічно поєднані з істиною, взаємний зв'язок яких має ряд цікавих особливостей.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х893в:Ю2 + Ю252:Х

Рубрики:

Філософські питання і методологія юридичних наук

Шифр НБУВ: Ж27747 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Философски осмыслена правовая реальность как особый феномен. На основе анализа достоинств и недостатков способов осмысления права предложена концепция правовой реальности в единстве ее онтологического, антропологического и аксиологического аспектов. Приведено понятие правового общества как ориентира реформирования правовых систем посттоталитарных обществ.

Наведено теоретико-методологічні засади концепцій нетрадиційної та суспільно небезпечної поведінки, боротьби з виробничим травматизмом, зі злочинним наркообігом і злочинами, скоєними під дією наркотиків. Розкрито поняття суб'єкта соціально-політичного процесу. Розглянуто програми навчально-методичного комплексу з курсів "Філософія", "Юридична психологія", "Кримінологія", "Кримінальне право", "Проблеми звільнення від кримінальної відповідальності", "Проблеми профілактики правопорушень".

Запропоновано інтегрально-парадигмальний дискурс, який означає розгляд "злочину" та "покарання" на тлі компаративного зіставлення філософської та кримінально-правової дисциплінарних матриць з виявленням точок "перетину" різнорідних парадигмальних площин як симбіотичних систем. Розглянуто парадигмальне поле як відкриту систему. Висвітлено проблеми категоріального діалогу на тлі міжгалузевої парадигмальної комунікативності, синергетичного полілогу парадигмальних площин в контексті компаративістського світогляду.

Предложен интегрально-парадигмальный дискурс, обозначающий рассмотрение "преступления" и "наказания" на фоне компаративного сопоставления философской и криминально-правовой дисциплинарных матриц с выявлением точек "пересечения" разнородных парадигмальных плоскостей как симбиотических систем. Рассмотрено парадигмальное поле как открытая система. Освещены проблемы категориального диалога на фоне межотраслевой парадигмальной коммуникативности, синергетического полилога парадигмальных плоскостей в контексте компаративистского мировоззрения.

Освещена проблема правовой ситуации и предложено ее осмысление. Проведен подготовительный анализ правовой ситуации. Рассмотрена правовая ситуация как фундаментально-онтологический феномен. Приведены подходы к правовой ситуации в современной философии права и нормативной практической деятельности. Описана онтология ситуации М.Хайдеггера, проанализирована онтологическая структура ситуации события. Рассмотрено пространственно-временное устройство правовой ситуации.

З використанням методів сучасної некласичної філософії здійснено онтологічне обгрунтування правової реальності. Як її буттєву засаду досліджено феномен правової ситуації. Базуючись на науковому підході, вивчено існування права не лише як певну сукупність ідеальних норм, які необхідно втілити у реальність, а як постійну константу людського співіснування, завжди імплікованої у відносинах поміж людьми. Зроблено висновок, що аналіз феноменологічних, екзистенційних, функціонально-онтологічних аспектів правової ситуації є підставою для розробки цілісного уявлення про умови, за яких можлива зустріч особи з правом. Це дозволяє з'ясувати практичні шляхи реалізації конституційної засади верховенства права та критерії для його безпосереднього застосування.

Досліджені підстави зародження європейського права, означені його сутнісні властивості. Головну увагу зосереджено на реконструкції властивостей європейського права як особливого способу буття. Проаналізовані певні сфери прояву європейського права: на рівні людської особистості, на рівні соціального простору, на рівні духовно-практичної та інтелектуальної діяльності.

Розкрито суть, форми, способи, методи та особливості забезпечення національної безпеки (НБ) України. Висвітлено системні аспекти основ НБ, основні поняття та категорії НБ, визначено аксіологічні залежності у сфері НБ. Розглянуто питання ідентифікації та моніторингу загроз НБ. Проаналізовано визначальні чинники впливу на вибір концептуального підходу щодо забезпечення НБ.

Висвітлено філософські аспекти механізму забезпечення безпеки, систему забезпечення національної безпеки (НБ). Проведено комплексне оцінювання рівня НБ та проаналізовано особливості її використання у практичній діяльності органів державного управління (ДУ). Викладено концептуальні основи, функції та критерії ефективності ДУ НБ. Розглянуто питання стратегічного управління в сфері НБ. Розкрито основи механізму узгодження інтересів людини та суспільства в процесі забезпечення НБ, особливості сучасних воєн і воєнних конфліктів.

За допомогою класичної, некласичної та постнекласичної методологій здійснено філософсько-методологічну рефлексію (парадигматизацію) порівняльно-правового функціоналізму. Встановлено, що вплив останнього на порівняльно-правове пізнання є дуалістичним. Через втілення ідеї парадигмальної референції - ідентифікації власного теоретико-методологічного змісту з апріорним горизонтом наукового мислення - функціоналізм виступає інструментом переходу порівняльно-правового пізнання від геометричного до герменевтичного ідеалу науки в межах єдиної математично-пірамідальної конструкції європейського мислення, тобто трансформації класичного типу раціональності в некласичний. Зауважено, що за умов постнекласичної інтелектуальної ситуації парадигмальність функціоналізму виявляється "перегорнутою" - самостійний філософський дискурс як форма раціональності постнекласики в сфері порівняльно-правового пізнання може конституюватися лише через подолання порівняльно-правового функціоналізму. Останнє формалізовано як перехід від пірамідальної до колової конструкції правового порівняння.

Досліджено зв'язки між юснатуралістичним праворозумінням і практикою приватноправового регулювання в західноєвропейській традиції права. Виявлено юридико-технічні засоби, форми та способи приватноправової позитивації юснатуралізму та розкрито механізми, за посередництвом яких природно-правові ідеї одержують правотворче та правоперетворювальне значення у цивільному праві. Запропоновано порівняльну характеристику провідних європейських кодифікацій цивільного права: Кодексу Наполеона та Німецького цивільного узгодження з одного боку та Цивільного кодексу України з іншого в аспекті втілення в цих кодифікаціях природно-правових підходів.

Розглянуто філософію права, як таку, що має справу з головними питаннями філософії: онтологічним - що існує, етичним - що належить робити і що є добром, і епістемологічним - що ми можемо знати, які стосуються специфічного об'єкту - права, тому вона запитує про природу права. Філософія права вимагає, що б всі ці питання були поєднані у когерентну теорію, яка була б настільки близька до права, щоб гарантувати експлікацію природи саме права.

Наведено результати філософсько-правового дослідження природних і соціальних детермінант формування девіантної поведінки людини. Визначено основні аспекти становлення людини як особистості у філософсько-правовому вимірі. Проаналізовано девіантність як одну з форм розвитку складноорганізованих систем. Обгрунтовано соціоприродничі причини формування асоціальної поведінки особи. Доведено, що злочинність є крайнім виявом девіантної поведінки людини. Розглянуто природні та соціальні детермінанти формування поведінки людини як причини неправової та неправомірної діяльності особи, запропоновано шляхи їх подолання. Увагу приділено проблемам удосконалення методів превентивної роботи у сфері негативно-девіантної поведінки людини.

Розглянуто основні філософські проблеми державного управління. Проаналізовано теоретико-методологічні засади державно-управлінської діяльності, професійно-етичні принципи та норми. Проблеми державно-управлінської діяльності висвітлено з використанням основних філософських підходів. Розкрито сутність глобалізації як нового типу суспільного розвитку, особливості та характер наукового дослідження в науці державного управління, виявлено її гносеологічні та методологічні підвалини тощо.

Акцентовано увагу на соціально-філософський аналіз правової соціалізації особистості та визначення можливих іституційних шляхів її оптимізації за сучасних умов розвитку громадянського суспільства українському соціумі. Здійснено критичний аналіз постановки та дослідження правової соціалізації в соціально-філософській та історичній ретроспективі. Проаналізовано роль правової соціалізації особистості в структурі загального соціалізаційного процесу. Визначено взаємозв'язок форм правової соціалізації особи (адаптації, інтеріоризації, акультурації) з їх інституційними джерелами - державою, громадянським суспільством, правом та мораллю. Осмислено стан і перспективи правової соціалізації особистості в контексті сучасних умов глобалізаційного поступу українського суспільства.

Індекс рубрикатора НБУВ: Х0в74 + Ю252:Х

Рубрики:

Філософські питання і методологія юридичних наук

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Х002р(4УКР)3 + Ю252:Х

Рубрики:

Філософські питання і методологія юридичних наук

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ