Висвітлено питання філософського осмислення мови літературних творів. Акцентовано увагу на проблемах філософії мови взагалі та поетичної зокрема. Охарактеризовано феноменологічний структуралізм Романа Інгардена, "крититику свідомості" Жоржа Пуле, феноменологію Моріса Мерло-Понті, погляди на мистецтво та еволюцію філософського мислення Мартина Гайдеггера. Проаналізовано погляди на літературну творчість, літературу, зокрема на поезію та прозу, всесвітньо відомого філософа-екзистенціаліста, письменника та психолога Жан-Поля Сартра. Розглянуто постмодернізм як радикальну опозицію до феноменологічної естетики, місця невизначеності у сюжетних конструкціях наративних текстів.

Висвітлено філософсько-методологічні засади літературознавчих досліджень в Київському університеті кінця XIX - початку XX ст., розкрито зміну наукового мислення. Акцентовано увагу на запозиченні нових методів консервативними філософією та літературознавством. Виокремлено спільні для філософії та літературознавства проблеми, концепти, принципи. Розглянуто вплив учення А. Шопенгауера та модернізму на філософію та літературознавство в Київському університеті. Висвітлено нові результати щодо спільних проблем і концептів у методології вітчизняних дослідників. Аналіз проведено не за персоналіями, а за спільними поглядами вчених у даному університеті, що дає змогу об'єктивно уявити цілісну картину української гуманітарної науки. Розглянуто відображення поглядів дослідників у Київському університеті в сучасному літературознавстві, виокремлено основні принципи новітньої філології, але у філософському аспекті. Доведено, що філософська методологія вплинула на вітчизняне літературознавство кінця XIX - початку XX ст. та сучасну філологічну думку в Україні. З'ясовано особливості формування українознавчого аспекту в університеті кінця XIX - початку XX ст.

Висвітлено культурні особливості рольової реальності, що створюється авторами в просторі детективу, а також соціокультурні функції, що виконуються цим жанром. Зазначено, що філософсько-антропологічний аналіз детективних текстів і сюжетів дозволяє виявити, дослідити й оцінити процеси, що відбуваються в модерному суспільстві та свідомості сучасної людини. Розглянуто детективний жанр як феномен культури споживання. Досліджено психоаналітичні інтерпретації детективних сюжетів в сучасній культурі, екзистенціональний компонент детективного жанру. Увагу приділено гібридизації форм цього жанру, компенсаторній функції детективних текстів в масовій культурі, процесу люмпенізації суспільства в реаліях детективного жанру.