Рассмотрены этические и религиозные вопросы заповедного дела. Приведен географический анализ отношения населения Украины к отечественному природному наследию и его охране. Охарактеризовано взаимодействие Дарвинского заповедника с православной церковью. Рассмотрен процесс создания мифологии как неотъемлемая часть мотивации населения для участия в защите охраняемых природных территорий. Освещены проблемы изучения и защиты сакральных (священных) природных объектов. Раскрыта экологическая роль ландшафтных духов в некоторых традиционных культурах. Рассмотрены народные топонимы природных угодий как духовное наследие.

Висвітлено проблеми професійної етики ветеринарної медицини. Викладено етичні вимоги до ветлікарів, що працюють як в колективних господарствах, так і в приватних клініках, особливості їх поведінки у конфліктних ситуаціях. Детально описано деонтологічні вимоги до профілактики хвороб, діагностики, лікування та попередження зооантропонозів і токсикоінфекцій. Наведено класифікацію лікарських помилок, розглянуто професійні помилки, нещасні випадки, професійні злочини. Висвітлено особливості демократичної педагогіки та самовиховання лікаря.

Освещены проблемы профессиональной этики ветеринарной медицины. Изложены этические требования к ветврачам, работающим как в коллективных хозяйствах так и в частных клиниках, особенности их поведения в конфликтных ситуациях. Детально описаны деонтологические требования к профилактике болезней, диагностике, лечению и предупреждению зооантропонозов и токсикоинфекций. Приведена классификация врачебных ошибок, рассмотрены профессиональные ошибки, несчастные случаи, профессиональные преступления. Освещены особенности демократической педагогики и самовоспитания врача.

Висвітлено релігійні, філософські, наукові та соціальні основи руху за гуманне ставлення до тварин. Проведено ретроспективний екскурс в історію вчення про добробут тварин, проаналізовано сучасні тенденції в розвитку державної та міжнародної регулятивної політики. Показано, що вивчення поведінки, гомеостазу, фізіологічних потреб, інших факторів, які допомагають визначити рівень добробуту продуктивних тварин, сприяє більш повному та швидкому забезпеченню економічного та ветеринарного благополуччя тваринництва. Проведення наукових досліджень у цьому напрямі має стати одним з основних завдань зоологічної та ветеринарної науки.

Проаналізовано проблему збереження біорізноманітності через призму об'єктивних факторів і процесів, які спричинили кризовий стан взаємовідношення людини та природи, що прийнято називати екологічною кризою. Запропоновано 10 основних положень, на яких повинна базуватися етика майбутнього взаємовідношення людини та природи. Охарактеризовано біологію, як науку, яка поєднує проблеми природничі, технічні, гуманітарні та філософські у зв'язку з чим їй повинно відводити домінуюче місце у фундаментальній і загальній освіті суспільства.

Визначено раціональні підстави підтримки концепції добробуту тварин і відповідної переоцінки ставлення до методів їх використання на основі ознайомлення з сучасними науковими даними про етичні та наукові аспекти болю в емоційному житті тварин. На підставі аналізу результатів наукових досліджень автори приходять до висновку, що на сьогодні відсутні наукові результати, які б об'єктивно свідчили як про свідоме сприйняття так і про несприйняття болю тваринами. За розвитку науки відкриваються нові факти про біологічні особливості тварин. Вивчення будови та функції різних структур мозку дозволяє близько підійти до визначення матеріальних основ болю, емоцій та свідомості у тварин. Подальше вивчення особливостей сприйняття болю, афективних станів, інших показників нервової діяльності сприятиме більш повному впровадженню принципів гуманного ставлення до тварин у різних сферах їх використання. Проведення наукових досліджень у цьому напрямі має стати одним із основних завдань зоологічної та ветеринарної науки.

Досліджено необхідне для сучасності розуміння толерантності та його меж через ставлення до природи. Виявлено класичне, некласичне та постнекласичне розуміння толерантності. Звернено увагу на позицію аутотолерантності, яка принципово змінює класичне та некласичне розуміння толерантності.

Исследовано необходимое для современности понимание толерантности и его пределы через отношение к природе. Обнаружены классическое, неклассическое и постнекласическое понимание толерантности. Обращено внимание на позицию аутотолерантности, которая принципиально изменяет классическое и неклассическое понимание толерантности.

In the article the author investigates the necessary for contemporarity understanding of tolerance and its limits through the attitude towards nature. Also classic, nonclassical and post nonclassical understanding of tolerance is discovered. Attention is also paid to the position of autotolerance which changes the classic and nonclassical understanding of tolerance principally.

Розглянуто питання, що стосуються основ біомедичної етики, біоетичних основ професійної діяльності лікаря та документів із питань біоетики і прав людини, а також моделей стосунків між лікарем і пацієнтом. Увагу приділено біоетичним і правовим проблемам співіснування "традиційної" та "нетрадиційної" медицини, біоетичним проблемам взаємодії медицини з фармацією, проблемам життя, вмирання, реанімації та смерті. Висвітлено питання біоетичних аспектів і біобезпеки в хірургії, трансплантології та трансфузіології.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю751.12 + Ю937.235

Рубрики:

Етичний аспект ставлення людини до природи, до тварин

Відношення до навколишньої дійсності у направленості особи

Шифр НБУВ: ДС47570 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю751.12 + Ю937.235

Рубрики:

Етичний аспект ставлення людини до природи, до тварин

Відношення до навколишньої дійсності у направленості особи

Шифр НБУВ: ДС47570 Пошук видання у каталогах НБУВ