Досліджено особливості стресорного та постстресорного періодів під час моделювання у щурів емоційних порушень внаслідок нейрогенного стресу, що спричинявся ноцицептивною стимуляцією. У цих тварин поступово розвивалися глибокі зміни електричної активності мозку та емоційної поведінки. Такі зміни виявлялися протягом тривалого часу після припинення впливів, що зумовлювали стрес. Одержані результати показують, що за умов продовженої дії емоційного стресу встановлюються тісні й стійкі зв'язки між лімбічними утвореннями мозку та гіпоталамічними центрами негативних емоцій. Це зумовлює розвиток затяжного стану негативного емоційного збудження. Гіпокамп є однією з ключових структур лімбічної системи, відповідальних за розвиток стійких патологічних реакцій мозку на стрес. У післястресорний період могло спостерігатися значне погіршення загального функціонального стану тварин, що супроводжувалося підвищенням рівня активності негативної емоціогенної системи мозку. Наявність періодів нестійкого балансу емоційних реакцій різної спрямованості в динаміці стресу та після припинення впливів, які спричиняють стрес, очевидно, є загальною закономірністю. Такі періоди відбивають особливості перебудови пристосувальних механізмів мозку в разі стійкої зміни режиму його функціонування за умов тієї чи іншої конкретної ситуації.