У крыс изучены вызванные действием гипокинетического стресса изменения поведенческих феноменов, регистрируемых в условиях теста "открытого поля". Животные, имеющие разные профили моторной асимметрии, демонстрировали существенную индивидуально-типологическую специфику поведения. Экспериментальное девятисуточное ограничение подвижности вызывало у животных выраженные изменения поведенческих и эмоциональных реакций, проявления которых существенно зависели от моторной латерализации.

Изучено развитие депрессивного состояния при длительном стрессировании предварительно отобранных поведенчески активных и пассивных крыс. Стресс индуцировался с использованием метода сенсорного контакта с агрессивными особями. Развитие патологического состояния у животных данных групп происходило по разным сценариям. В результате этого у активных животных развивалось депрессивное состояние, сходное с тревожной депрессией, а у пассивных крыс формировались психоэмоциональные расстройства, подобные тоскливой депрессии. Таким образом, симптоматическая гетерогенность депрессии в значительной мере определяется индивидуально-типологическими особенностями поведения (пассивного/активного) и достаточно отчетливо выявляется с помощью методики сенсорного контакта.

В експериментах на щурах, схильних до фобії, показана ініціююча роль соціально-біологічних факторів: алкоголізації та змін мікросоціуму, в гіпоталамо-амігдалярних і гиппокампальних механізмах трансформації фобій в агресію. Експериментально обгрунтовано застосування методу транскраніальної анодної мікрополярізаціі мозку для купірування агресії.

В экспериментах на крысах, предрасположенных к фобии, показана инициирующая роль социально-биологических факторов: алкоголизации и изменений микросоциума, в гипоталамо-амигдалярных и гиппокампальных механизмах трансформации фобий в агрессию. Экспериментально обосновано применение метода транскраниальной анодной микрополяризации мозга для купирования агрессии.

Визначено раціональні підстави підтримки концепції добробуту тварин і відповідної переоцінки ставлення до методів їх використання на основі ознайомлення з сучасними науковими даними про етичні та наукові аспекти болю в емоційному житті тварин. На підставі аналізу результатів наукових досліджень автори приходять до висновку, що на сьогодні відсутні наукові результати, які б об'єктивно свідчили як про свідоме сприйняття так і про несприйняття болю тваринами. За розвитку науки відкриваються нові факти про біологічні особливості тварин. Вивчення будови та функції різних структур мозку дозволяє близько підійти до визначення матеріальних основ болю, емоцій та свідомості у тварин. Подальше вивчення особливостей сприйняття болю, афективних станів, інших показників нервової діяльності сприятиме більш повному впровадженню принципів гуманного ставлення до тварин у різних сферах їх використання. Проведення наукових досліджень у цьому напрямі має стати одним із основних завдань зоологічної та ветеринарної науки.

Тест "відкрите поле" (ТВП) - один з основних методів, який використовується для оцінювання поведінкової активності та рівня емоційності тварин. Цей тест широко застосовується в токсикологічних та фармакологічних дослідженнях. Досі залишалося відкритим питання, чи може форма арени впливати на результати тестування. Тому порівнювали результати згаданого тесту з використанням одних і тих самих лабораторних тварин, ідентичних умов дослідження та майже однакової площі арен круглої та квадратної форми. Вірогідні відмінності було виявлено лише у 2-х досліджуваних параметрів - частоти реалізації ніркового рефлексу й інтенсивності внутрішньої горизонтальної рухової активності; в інших показників суттєвих різниць не спостерігалося. Таким чином, можна говорити про досить близьку валідність результатів поведінкових досліджень, проведених за 2-х згаданих умов ТВП.