Розглянуто психологічний потенціал дистанційного навчання як одну з можливих форм зміни освітньої парадигми. Наведено підходи до розробки матеріалів дистанційних навчальних курсів на сучасному етапі розвитку даної форми навчання. Проаналізовано особливості застосування моделі інформаційного тезауруса для завдань упорядкування наукового знання з навчальною метою. Викладено прийоми формування когнітивних структур особистості засобами комп'ютерних технологій.

Рассмотрен психологический потенциал дистанционного обучения как одна из возможных форм изменения образовательной парадигмы. Приведены подходы к разработке материалов дистанционных учебных курсов на современном этапе развития данной формы обучения. Проанализированы особенности применения модели информационного тезауруса для задач упорядочения научного знания с учебной целью. Изложены приемы формирования когнитивных структур личности средствами компьютерных технологий.

Розроблено модель експериментального дослідження взаємодії образних та вербальних чинників у різних видах психічної активності, яка досліджувалася за природних та експериментальних умов сприймання рекламних повідомлень, а також в асоціативно-колірному експерименті. Виявлено "когнітивні домінанти", за якими виокремлюються "образний", "вербальний" та "змішаний" психотипи. Описано психологічний механізм взаємодії зазначених чинників, у якому відіграють роль: ситуативні складові діяльності (конкретна задача, умови та засоби її реалізації), послідовність зміни взаємозв'язку чинників залежно від когнітивної діяльності суб'єкта, фіксація на суб'єктивно значущих змістових характеристиках інформації. Наведено рекомендації до використання закономірностей взаємодії образних та вербальних чинників в оптимізації опрацювання інформації.

Розглянуто питання щодо взаємодії інтуїтивного та логічного пізнання у процесі педагогічних досліджень. Введено поняття "енергодії" знань дослідника і майбутнього вчителя.

Рассмотрен вопрос о взаимодействии интуитивного и логического познания в процессе педагогических исследований. Введено понятие "энергодействия" знаний исследователя и будущего педагога.

It is analysed interaction of intuitive and logical cognition in the process of pedagogical investigation. It is introduced a new notion - "energy effect" of investigator's and future teacher's knowledge.

Дана критика попыток перенесения принципа дополнительности из физики в психологию. На примере психологии развития доказывается, что психологическое знание движется взаимодополняющим образом: в русле перехода от одного типа научной рациональности к другому; в виде способов решения психогенетической проблемы; в пределах "круга самопознания", заданного в психологии тождеством субъекта и объекта.

Проведено теоретико-методологічне обгрунтування й емпіричну перевірку підходу до стимулювання пізнавальної діяльності засобами нових інформаційних технологій, який сприяє не тільки ефективному засвоєнню знань, а й "веде" за собою формування когнітивних структур особистості суб'єкту пізнання. Запропонований підхід базується на провідних положеннях експериментально-генетичного методу, а також враховує характеристики структури експертного знання. Принципи підходу до формування когнітивних структур особистості включають: урахування характеристик семантичної пам'яті людини (декларативної, процедуральної, виконавчої), множинність форм ментальної репрезентації досвіду пізнання, різноманіття когнітивних структур особистості. Застосування принципів і прийомів їх реалізації проілюстровано прикладами навчальних матеріалів на електронних носіях.

Досліджено чинники успішності переносу знань. Перенос знань визначено як здатність до узагальнення знань, здобутих під час навчання, та їхнього застосування в нових ситуаціях. Запропоновано авторський інструментарій для оцінювання успішності трьох типів переносу: перенос теоретичних знань у практичну сферу, практичних знань у теоретичну сферу та міждисциплінарний перенос. Встановлено, що студенти найбільш успішні у міждисциплінарному переносі, тоді як перенос практичних знань здійснюється непродуктивно. Розроблено моделі прогнозування успішності переносу знань, що визначається поленезалежним когнітивним стилем, часовою антиципаційною спроможністю, авторитарним раболіпством на 42 %, та навчанням в музичних і гуманітарних секціях, гімназичною освітою, вищою освітою та досвідом роботи у сфері освіти - на 20 %.

Розглянуто універсальний метод пошуку та представлення знань за допомогою спеціального наукового інструменту - логіко-інформаційних моделей, які за своїм природним походженням є характерним проявом (відображенням) психологічного складу людини. Зазначено, що розгляд їх природи, побудови, практики застосування та дослідження дозволяють сформувати основу нової універсальної дисципліни за поняттями логіко-інформаційного характеру й аналітичним спрямуванням, що забезпечує можливість здійснення пошуку необхідного знання в будь-якій науковій сфері. Зауважено, що визначений універсальний метод є запорукою сталого розвитку людського інтелекту, що має складати необхідну "платформу-основу" для відповідного усталеного розвитку людського феномену.