Поглиблено уявлення про визначальну роль структурних компонентів процесу мислення у відображенні інформації. Встановлено, що характер і рівень організації поняттєвих структур обумовлює міру ефективності та рівень упевненості у правильності застосування понять у процесі оволодіння професійними термінами. Запропоновано багаторівневу модель інтегральної когнітивної структури мислення суб'єкта, що відображає характер організації структурних компонентів мислення на чотирьох рівнях: як сукупності окремих концептів, як мережі міжпоняттєвих відношень, як утворення, що забезпечує відображення інформації, конструювання відношень та регулювання процесів формоутворення, як однієї з характеристик процесу поняттєвого мислення. Визначено, що у період професійної підготовки студентів умовою підвищення рівнів організації усієї когнітивної структури та її конструювального й планувального компонентів є зростання рівня розвиненості пізнавально-відображувального компонента, який відтворює структурний аспект функціонування інтегральної структури мислення. Доведено, що скорочення часу навчання негативно впливає на рівень сформованості та ефективності функціонування структури наукових термінів. Емпірично підтверджено припущення про існування відповідності рівня ефективності функціонування когнітивної структури мислення ступеня розвиненості стильових властивостей особистості (поленезалежності та рефлективності), що уточнює уявлення про організацію індивідуального досвіду суб'єкта.

Рассмотрена модель воссоздания значения понятий, которая включает в себя архитектурную и морфологическую компоненты. Архитектурная компонента является трехуровневым обобщением разнообразия предметной отрасли, а морфологическая определяет иерархию декомпозиции понятия на его составные части. Архитектурно-морфологическая модель может использоваться при создании информационных технологий, ориентированных на естественно-языковой интерфейс, при моделировании процессов мышления.

Проаналізовано запропонований Л. С. Виготським систематизований підхід до процесу розвитку штучних понять та проблеми взаємодії житєвих (real-life) та наукових понять. Авторське багаторічне дослідження визначає, що вивчення процесу формування real-life понять та понять про категорії "час" у свідомості особистостей доповнить як теоретичну базу генезису про свідомість, так і систему досліджуваних прийомів, що дозволить найбільш точно визначити не тільки актуальний рівень розвитку мислення людини, але й феномен регресивно-прогресуючого усвідомлення понять на різних етапах особистісного розвитку.

Проанализирован предложенный Л. С. Выготским систематизированный подход к процессу развития искусственных понятий и проблемы взаимодействия житейских (real-life) и научных понятий. Авторское многолетнее исследование предполагает, что изучение процесса формирования real-life понятий и представлений о категории "время" в сознании индивидов дополнить, как теоретическую базу генезиса сознания, так и систему исследовательских приемов, что позволит наиболее точно определять не только актуальный уровень развития мышления человека, но и феномен регрессивно-прогрессирующего осознания понятий на разных этапах индивидуального развития.

There are analyses the suggested by L. S. Vygotsry systematized approach to the process of development of artificial notions and the problem of interrelation of real-life and scientific notions. Basing herself upon her long-termed research thru author supposes that studying the process of formation of real-life notions and ideas about the category "time" in individual consciousness will allow supplementing both theoretical basis of genesis of consciousness and the system of research approaches which will enable exacter determining of not only the actual level of development of human's thinking but the phenomenon of regressive-progressive realization of notions on different stages of individual development.

У контексті психологічної проблеми мислення та мови вивчено рівень понятійного мислення та мовлення дорослих індивідів у віці 30 - 60 років шляхом випробувань осіб різних вікових періодів у спрямованому асоціативному експерименті та за методикою "порівняння понять". Одержані результати відображено у таблицях і діаграмах. З'ясовано, як дорослі індивіди знають мову й використовують її внутрішні структурні зв'язки, як володіють поняттями, а також чи продовжується та як у дорослому віці розвиток значення слів у свідомості. Зазначено, що значимих статистичних відмінностей у понятійному мисленні у випробовуваних 20 - 24 років, 30 - 40 років та 41 - 60 років не виявлено, що не виражено і гендерних розходжень в індивідів у періоді ранньої та середньої дорослості, але в процесі індивідуального формування понятійного мислення проявляється індивідуальний стиль мислення, в якому поряд з адекватними значеннями, в яких відбито істотні ознаки й які мають вирішальне значення для формування понять, існують неадекватні значення, змішування досить близьких понять.

В контексте психологической проблемы мышления и языка изучен уровень понятийного мышления и речи взрослых индивидов в возрасте 30 - 60 лет посредством испытаний лиц различных возрастных периодов в направленном ассоциативном эксперименте и по методу "сравнения понятий". Полученные результаты отражены в таблицах и диаграммах. Выяснено, как взрослые индивиды знают язык и используют его внутренние структурные связи, как владеют понятиями, а также продолжается ли и как во взрослом возрасте развитие значений слов в сознании. Подчеркнуто, что значительных статистических отличий в понятийном мышлении у испытуемых 20 - 24 лет, 30 - 40 лет и 41 - 60 лет не обнаружено, что не выражены и гендерные расхождения у индивидов в периоде ранней и средней взрослости, но в процессе индивидуального формирования понятийного мышления проявляется индивидуальный стиль мышления, в котором наряду с адекватными значениями, в которых отражены существенные признаки и которые имеют решающее значение для формирования понятий, существуют неадекватные значения, смешение достаточно близких понятий.

In the context of the psychological problem of thinking and language studied the level of conceptual thinking and speech adult individuals aged 30 Ц 60 years, through tests of various age periods in the directed associative experiment is the training method comparison of concepts. " The results are shown in tables and diagrams. It is found, as adults, individuals know the language and use its internal structural relations, as master concepts, as well as whether and how continuing into adulthood development of word meaning in the mind. It was stressed that significant statistical differences in the conceptual thinking in subjects 20 - 24 years 30 - 40 years 41 - 60 years were found that are not expressed, and gender differences in individuals during the early and middle adulthood, but in the process of personal formation of conceptual thinking manifest individual style of thinking, which, together with adequate values, which reflect the essential features and which are crucial for the formation of concepts, there are inadequate value, a mixture sufficiently close concepts.

Досліджено проблему суб'єктивного благополуччя (СБ) та психологічного благополуччя (ПБ) в системі властивостей особистості майбутніх фахівців психологів. Визначено суб'єктивне благополуччя людини як інтегральне психологічне утворення, що включає оцінку та відношення людини до свого життя і самої себе. Воно містить усі три компоненти психічного явища - когнітивний, емоційний, конотативний (поведінковий). Висвітлено результати дослідження СБ і уявлень про СБ і ПБ у студентів-психологів, проведеного за авторською психодіагностичною програмою, яка зарекомендувала себе як надійний і валідний інструментарій у процесі вирішення поставлених завдань і досліджень. Констатовано, що уявлення про СБ у студентів-психологів характеризується наступними показниками: позитивною і негативною конгруентністю, аутоідентичністю та самоцінністю.

Исследована проблема субъективного благополучия (СБ) и психологического благополучия (ПБ) в системе свойств личности будущих специалистов психологов. Определено СБ человека как интегральное психологическое образование, включающее оценку и отношение человека к своей жизни и самого себя. Оно содержит все три компонента психического явления - когнитивный, эмоциональный, конотативный (поведенческий). Освещены результаты исследования СБ и представлений о СБ и ПБ у студентов-психологов, проведенного по авторской психодиагностической программе, которая зарекомендовала себя как надежный и валидный инструментарий в процессе решения поставленных задач и исследований. Констатировано, что представление о СБ у студентов-психологов характеризуется следующими показателями: положительная и отрицательная конгруэнтность, аутоидентичность и самоценность.

The article demonstrates some bases of subjective well-being. The author describes basic types of subjective well-being; presents some results of empiric research on the level of subjective well-being with the level of life quality and features of personal factors of students-psychologists.

Досліджено основні психологічні теорії та концепції щодо психологічного змісту поняття "уявлення". Розкрито сутність понять "уява", "уявлення", "фантазія" у наукових працях відомих психологів, зокрема: В. Вундта, Т. Рібо, Р. Ассанджолі, Л. Виготського, С. Рубінштейна та ін.

Проанализированы психологические аспекты категории "представление личности". Рассмотрены и систематизированы основные психологические теории и концепции изучения категории "представление". Освещены взгляды ученых относительно этой проблемы.

Analyzed the psychological aspects of the category "idea of personality." Considered and systematized basic psychological theory and the concept of learning category "idea". Deals with the views of scientists regarding definite problem.