Проведено теоретично-експериментальні дослідження проблеми формування творчої уяви майбутніх педагогів-музикантів у процесі професійної підготовки, визначено її сутність, структуру, функції, критерії, показники та рівні сформованості. Науково обгрунтовано педагогічні умови формування творчої уяви майбутніх учителів музики у процесі професійної підготовки. З'ясовано, що реалізовані у педагогічному експерименті дані умови сприяють усвідомленню студентами творчої уяви як професійної значущої здібності вчителя музики, позитивно-активному ставленню до реалізації власного творчого потенціалу, розумінню емоцій музичних образів, розвитку інтелектуальних умінь, умінь аналізувати музичні образи та застосовувати на практиці прийоми створення образів уяви у виконавській діяльності, а також використовувати творчу уяву для створення нових та оригінальних уроків музики та творчих завдань для дітей.

Висвітлено проблеми творчого мислення і художньої уяви у процесі професійної підготовки майбутніх учителів образотворчого мистецтва.

Здійснено підсумок загальних психолого-педагогічних принципів організації дитячої творчості, зроблений на основі теоретико-практичних напрацювань науковців. Розглянуто психолого-педагогічні принципи організації дитячої творчості, виділені на основі практичного досвіду впровадження тренінгової системи Карус для розвитку творчої уяви. Досліджено особливості мисленнєвих стратегіальних дій молодших школярів у процесі занять образотворчим мистецтвом. Виокремлено загальні психолого-педагогічні принципи, які стосуються створення сприятливого клімату для дитячої творчості загалом; спеціальні стосуються розвитку уяви під час образотворчої діяльності; вузькоспеціальні - безпосереднього проведення тренінгу Карус. Наголошено, що тренеру особисто для себе слід провести ранжування означених категорій, зважаючи на власну відпрацьовану психолого-педагогічну манеру проведення занять, індивідуальні особливості дітей, їх вік тощо. Зазначено, що під час проведення тренінгу Карус необхідно зважати на доступність інформативного блоку, відповідність навчального матеріалу, демонстрацію втілення отриманих знань у практичну площину, формування в учнів націленості на пошук варіативності вирішення проблеми.

Подведен итог общих психолого-педагогических принципов организации детского творчества, сделанный на основе теоретико-практических наработок ученых. Рассмотрены психолого-педагогические принципы организации детского творчества, выделенные на основе практического опыта внедрения тренинговой системы Карус для развития творческого воображения. Исследованы особенности мыслительных стратегиальних действий младших школьников в процессе занятий изобразительным искусством. Выделены общие психолого-педагогические принципы, касающиеся создания благоприятного климата для детского творчества в целом, специальные - по развитию воображения при изобразительной деятельности; узкоспециальные - относительно непосредственного проведения тренинга Карус. Отмечено, что тренеру, лично для себя, следует провести ранжирование указанных категорий, обращая внимание на свою отработанную психолого-педагогическую манеру проведения занятий, индивидуальные особенности детей, их возраст и т.д. Указано, что, при проведении тренинга Карус, необходимо учитывать доступность информативного блока, соответствие учебного материала, демонстрацию воплощения полученных знаний в практическую плоскость, формирование в учащихся нацеленности на поиск вариативности решения проблемы.

The article sums up general psychological and pedagogical principles of developing children's creative abilities, these principles pointed out on the basis of scientists' theoretical and practical research. It describes highly specific features of effective implementation of the training system KARUS into education process for the purpose of developing creative imagination of junior schoolchildren. Art lessons in grades 3 and 4 were chosen as a practical basis for the research.

Отмечено, что отсутствие единой точки зрения на психическую природу воображения связано с отсутствием методологического аппарата его исследования. Анализ этой проблемы с позиций функционально-системного подхода дает основание рассматривать вербальное воображение как системообразующую функцию, которая выполняет комплекс интегративных управленческих действий, выполняемых при решении творческих задач по оценке, отбору и структурированию элементов в систему — поэтический образ.

Зазначено. що відсутність єдиної точки зору на психічну природу уяви пов’язана з відсутністю методологічного апарату його дослідження. Аналіз цієї проблеми з позицій функціонально-системного підходу надає підставу розглядати вербальну уяву як системотвірну функцію, яка виконує комплекс інтегративних управлінських дій, виконуваних при вирішенні творчих завдань з оцінки, відбору та структурування елементів в систему — поетичний образ.

Poetic imagination of the author, as a kind of verbal creative imagination, creates new images (objects, ideas, meanings and emotional and sensory experiences), appealing to the imagination of the perceiver with a view to create it an appropriate response to the proposed image. To do this, the author performs «creative synthesis» — complex «management-integrating» activities that have traditionally been viewed as «imagination», evaluation selection and structuring of individual elements in the system. Structural organization of the elements selected by the author provides a system property and causes the reader a systemic effect — aesthetically meaningful response. Thus design created by the author of a poetic image, carrying out communication sensual and rational, activates at the perceiver sensory-perceptual and emotional imagination, thereby contributing to a new and deeper understanding of the essence of the object, phenomenon, condition, situation, ideas, sense.

Сьогодні проблема уяви, фантазії та творчості стає центральною проблемою як соціально-філософської теорії, так і педагогічної практики. Зазначена тенденція зумовлена поширенням експлуатації креативності в умовах інноваційної економіки, коли уява постає найважливішим ресурсом економічного розвитку. З огляду на це, сьогодні ми можемо спостерігати небувалу мобілізацію фантазії та уяви. Однак зазначений процес набуває дедалі більш штучного характеру. Чим більше економіка потребує діяльності творчої уяви, тим біднішими й абстрактними стають її результати.

Для розвитку сучасної освіти сьогодні потрібні не так теоретичні розробки, як практичні дослідження, які спрямовані на активізацію самостійного, активного, креативного, творчого мислення учнів. Застосування 3D-моделювання у навчанні у разі правильного підході надасть можливість розширити світогляд учнів, підвищить пізнавальну активність і сприятиме формуванню загальнонаукових умінь і навичок. Моделювання архітектурних споруд є цікавою темою для вивчення, наявне програмне забезпечення надає можливість вивчати цю тему навіть школярам, однак наразі для цього недостатньо відповідного навчально-методичного забезпечення. Мета роботи - висвітлення доробку щодо можливостей навчання побудови 3D-моделей архітектурних споруд за допомогою програми SketchUp. Для розв'язання проблеми використано наступний комплекс методів: теоретичний аналіз, діагностичний, методи навчання, первинну статистичну обробку й узагальнення отриманих даних (результати дослідження апробовано та впроваджено у ліцеї N 6 імені Івана Ревчука та ліцеї N 5 Івано-Франківської міської ради в 10 - 11 класах). Проаналізовано роль і місце технологій візуалізації в освітньому процесі та архітектурної візуалізації зокрема, можливості вивчення 3D-моделювання в школі, досліджено особливості моделювання тривимірних об'єктів за допомогою програми SketchUp. Запропоновано програму, методичні рекомендації та вказівки до викладання курсу "Побудова 3D-моделей архітектурних споруд" на уроках інформатики, технологій і факультативних заняттях. Досліджено та проаналізовано актуальність та ефективність впровадження курсу в освітній процес; наведено розроблені інтерактивні вправи, які сприяють кращому засвоєнню навчального матеріалу; наведено результати апробації, що підтверджують ефективність запропонованої методики. Встановлено, що курс "Побудова 3D-моделей архітектурних споруд" надасть можливість підвищити ефективність вивчення 3D-моделювання в освітніх закладах, а також розвивати навички учнів щодо архітектурної візуалізації та вміння працювати зі спеціалізованим програмним забезпеченням для створення 3D-об'єктів. Проведення занять за запропонованою методикою допомагає викликати зацікавленість предметом, збільшує рівень інтересу до архітектурної візуалізації, розвиває у школярів логічне та абстрактне мислення.