Досліджено психологічну природу допомоги іншому як засіб розвитку та саморозвитку особистості. Розкрито психологічний зміст допомоги іншому, який полягає в сприянні входженню іншої людини в стан суб'єктивності, що передбачає певні особливості обох суб'єктів взаємодії, а саме - активність, рефлексивність, емпатичність і креативність, а також відповідний рівень мотивації. Показано, що з психологічної точки зору допомога іншому - це взаємодія з іншим, що здійснюється з метою полегшення його страждань, сприяння розвитку, розкриттю потенціалу його здібностей. Виділено рівні надання допомоги: реципієнтний, предметний і суб'єктивний.

Наведено результати теоретико-емпіричного дослідження індивідуально-типологічних особливостей особистостей з домінуванням когнітивної емпатії. Подано визначення поняття "емпатія". Проаналізовано показники емпатичної спрямованості. Доведено, що когнітивно-емпатитчний тип емпатії характеризується своєрідним поєднанням окремих рис особистості, а також показників, що входять у структуру емпатичної спрямованості, товариськості та психологічної проникливості.

Приведены результаты теоретико-эмпирического исследования индивидуально-типологических особенностей личностей с преобладанием когнитивной эмпатии. Дано определение понятия "эмпатия". Проанализированы показатели эмпатической направленности. Доказано, что когнитивно-эмпатический тип эмпатии характеризируется своеобразным сочетанием особенностей личности, а также показателей, входящих в структуру эмпатической направленности, общительности и психологической проницательности.

The article deals with the results of theoretical and empirical research of individual - typological features of persons with prevalence to cognitive empathy. Definition is given to concept "empathy". Parameters of empathical orientations are analysed. It is proved, that cognitive - empathical type of empathy are characterized an original combination of factors of the person, and also the parameters which are included in structure of empathical of an orientation, sociability and a psychological insight.

Проаналізовано дослідження психологічних особливостей структурування досвіду в процесі актуалізації пізнавальних почуттів особистості (174 студенти Інституту психології історії та соціологіі, Інституту філології та юридичного інституту віком від 17 до 43 років) з застосуванням контент-аналізу за: розподілом подій у часі, наявності травматичного досвіду, трансцендентних переживань, естетичних, інтимно-особистісних переживань, соціального розвитку, родинних зв'язків, ініціації. Наведено результати описових статистик та розподілу подій за категоріями, показники кореляційного аналізу в таблицях і на рисунку, що демонструють актуалізацію пізнавальних почуттів у разі усвідомлення значущості минулого досвіду та у процесі цілепокладання, коли очікувані події прогнозуються особою. Таким чином, структурування досвіду у разі актуалізації пізнавальних почуттів відбувається за основними категоріями, які є загально значущими, фіксація подій залежить від характеру взаємозв'язків між категоріями досвіду, пізнавальні почуття впливають на динаміку образу "Я-концепції".

Проанализированы результаты исследования психологических особенностей структурирования опыта в процессе актуализации познавательных чувств личности (174 студенты Института психологии истории и социологии, Института филологии и юридического института возрасте от 17 до 43 лет) с применением контент-анализа по: распределению событий во времени, наличии травматического опыта, трансцендентных переживаний, эстетических, интимно-личностных переживаний, социального развития, родственных связей, инициации. Представлены результаты описательных статистик и распределения событий по категориям, показатели корреляционного анализа в таблицах и на рисунке, демонстрирующие актуализацию познавательных чувств при осознании значимости прошлого опыта и в процессе целеполагания, когда ожидаемые события прогнозируются лицом. Таким образом, структурирование опыта при актуализации познавательных чувств осуществляется по основным категориям, которые являются общезначимыми, фиксация событий зависит от характера взаимосвязей между категориями опыта, познавательные чувства влияют на динамику образа "Я- концепции".

The article analyzes psychological peculiarities of structuring experience in the process of actualizing personal cognitive feelings. The article examines the role of cognitive feelings in dynamics of personal "I-image".

Уточнено сутність інтелектуальних почуттів та роглянуто їх класифікацію. На основі узагальнення різноманітних наукових положень конкретизовано сутність категорії "інтелект" як відносно стійкої структури розумових здібностей індивіда, природжених і набутих за життя. Вміщено таблиці, де представлено характеристику функцій почуттів та види вищих почуттів. Виділено такі почуття: естетичні, ментально-інтелектуальні, емпіричні, праксіологічні, батьківські, морально-естетичні. Вищими серед них є: моральні, інтелектуальні, естетичні. Охарактеризовано інтелектуальні почуття, що поділяються, в свою чергу, на почуття здивування, зацікавлення, сумніву, здогадки, очікування розумової напруги, несподіванки, впевненості, невпевненості, розумового успіху або неуспіху, радості.

Уточнена сущность интеллектуальных чувств и рассмотрена их классификация. На основе обобщения различных научных положений конкретизирована сущность категории "интеллект" как относительно устойчивая структура умственных способностей индивида, врожденных и приобретенных при жизни. Помещены таблицы, где представлены характеристика функций чувств и виды высших чувств. Выделены следующие чувства: эстетические, ментально-интеллектуальные, эмпирические, праксиологические, родительские, нравственно-эстетические. Высшими из них являются: моральные, интеллектуальные, эстетические. Охарактеризованы интеллектуальные чувства, которые делятся на чувства удивления, интереса, сомнения, догадки, ожидания умственного напряжения, неожиданности, уверенности, неуверенности, умственного успеха или неуспеха, радости. Резюмировано, что интеллектуальные чувства играют значительную роль в процессе познания, способствуют повышению его эффективности.

In the article analyzed intellectual sense, the functions of the senses.

Досліджено проблему місця, ролі і внеску емоційного інтелекту в успішність професійної діяльності психологів. Встановлено, що засобами психологічного тренінгу підвищується рівень емоційного інтелекту, що сприяє вдосконаленню професійної діяльності психологів. Розглянуто теоретичний зміст та співвідношення понять, пов'язаних з емоційним інтелектом, підходи до вимірів її складових, використання системного підходу в дослідженні латентної структури емоційного інтелекту, врахування властивостей особистості як чинників варіювання емоційного інтелекту і його ролі для професійної ефективності психологів. Побудовано емпіричну модель емоційного інтелекту. Визначено внутрішні особистісні об'єкти для впливу і формування засобами психологічного тренінгу з метою ефективного вдосконалення. Сформульовано систему методів модифікації технік взаємодії на основі емоційного інтелекту, формування необхідних вмінь, оволодіння технікою самостійного вдосконалення емоційного інтелекту.

Розкрито особливості тлумачення та походження терміна «авантюра» та «авантюрність». Охарактеризовано авантюризм як тип поведінки, характерний схильністю до ризикованих вчинків. Викладено основні аспекти концепції емоційного інтелекту Г. Гарднера: форми прояву інтелекту та їх роль в пізнанні людиною себе та інших. Висвітлено сутність основних підходів до визначення змісту поняття «емоційний інтелект». Обґрунтовано добір методик психодіагностики та етапи проведення дослідження. Розглянуто показники емоційного інтелекту в осіб з високою та низькою схильністю до авантюрності. Виявлено, що особи з низькою схильністю до авантюрності володіють низьким рівнем емоційного інтелекту. Відзначено характеристики емоційного контролю та емпатії у осіб з високим та низьким рівнем емоційного інтелекту.

Раскрыты особенности толкования и происхождение термина «авантюра» и «авантюрность». Охарактеризован авантюризм как тип поведения, характерный склонностью к рискованным поступкам. Изложены основные аспекты концепции эмоционального интеллекта Г. Гарднера: формы проявления интеллекта и их роль в познании человеком себя и других. Освещена сущность основных подходов к определению содержания понятия «эмоциональный интеллект». Обоснован подбор методик психодиагностики и этапы проведения исследования. Рассмотрены показатели эмоционального интеллекта у лиц с высокой и низкой склонностью к авантюрности. Выявлено, что лица с низкой склонностью к авантюрности обладают низким уровнем эмоционального интеллекта. Отмечены характеристики эмоционального контроля и эмпатии у лиц с высоким и низким уровнем эмоционального интеллекта.

Disclosed are the features of the interpretation and origin of the term "adventure" and "adventurous". Adventurism is characterized as a type of behavior characteristic penchant for risky behavior. Described are the basic aspects of the concept of emotional intelligence G. Gardner: forms of intelligence and their role in man's knowledge of himself and others. Illuminated is the essence of the main approaches to the definition of the concept of "emotional intelligence". Justified is the selection of methods of psycho-diagnostics and stages of the study. Considered are the indicators of emotional intelligence in individuals with high and low tendency to adventurism. Found is that individuals with low tendency to adventurism have low emotional intelligence. Marked are the characteristics of emotional control and empathy in individuals with high and low levels of emotional intelligence. Provided are the tables listing psycho diagnostic research.

Зосереджено увагу на особливостях підготовки майбутніх інженерно-технічних фахівців. Висвітлено умови формування мовно-комунікативних навичок, необхідних для засвоєння професійних знань та умінь студентами-іноземцями. Розкрито проблеми зіткнення різних концепцій навчання, носії яких приїжджають на навчання до України. Обгрунтовано необхідність розвитку емоційного інтелекту для забезпечення успішної адаптації студентів-іноземців до іншомовного середовища. Розглянуто сутність феномену інтелекту, його зв’язку з IQ, та емоційний інтелект як здатності до адаптації. Проаналізовано функціональну спеціалізацію відділів головного мозку. Особливості функціонально-рефлекторного розподілу спеціалізації півкуль головного мозку подано у таблиці. Досліджено явище емоційного інтелекту та його компоненти: внутрішньо особистісний та зовнішньо особистісний.

Сосредоточено внимание на особенностях подготовки будущих инженерно-технических специалистов. Освещены условия формирования культурно-коммуникативных навыков, необходимых для усвоения профессиональных знаний и умений студентами-иностранцами. Раскрыты проблемы столкновения разных концепций обучения, носители которых приезжают на учебу в Украину. Обоснована необходимость развития эмоционального интеллекта для обеспечения успешной адаптации студентов-иностранцев к иноязычной среде обучения. Рассмотрены сущность феномена интеллекта, его связи с IQ, и эмоциональный интеллект как способность к адаптации. Проанализирована функциональная специализация отделов головного мозга. Особенности функционально-рефлекторного распределения специализации полушарий головного мозга представлены в таблице. Исследовано явление эмоционального интеллекта и его компоненты: внутренне личностный и внешне личностный.

Focused is on the features of training future engineers and technicians. Elucidated are the conditions for the formation of cultural and communicative skills necessary for learning professional knowledge and skills of foreign students. Solved is the problem of collision of different concepts of learning, supports are coming to study in Ukraine. Grounded is the necessity of emotional intelligence to ensure the successful adaptation of foreign students to foreign language learning environment. Considered is the essence of the phenomenon of intelligence, its relation to IQ, and emotional intelligence as the ability to adapt. Analyzed is the functional specialization of brain regions. Features functional reflex distribution of specialization of the cerebral hemispheres is presented in the table. Investigated is the phenomenon of emotional intelligence and its components: internally and externally personal personality.

Досліджено роль емоційного інтелекту в емоційно-мотиваційній сфері особистості з просоціальною поведінкою. Встановлено, що емоційний інтелект є чинником просоціальних мотивів, спрямованості на справу, відповідальної позиції, позитивного самоставлення, емпатії, емоційної сенситивності, спонтанності та лабільності, контролю тривожності й агресії. Виявлено типи структури емоційно-мотиваційної регуляції особистості: "узгоджений", "гетероспрямований", "аутоспрямований" та "інфантильний". Показано, що емоційно складні умови призводять до погіршення емоційно-інтелектуальних здібностей. Розроблено програму тренінгу емоційного інтелекту та доведено її ефективність.

Мета роботи - уточнення сутності та значення емоційного інтелекту, розробка рекомендацій його розвитку для менеджерів в організації. Проаналізовано традиційні підходи до сутності та структури емоційного інтелекту. Для визначення значення емоційного інтелекту в управлінській діяльності авторами проведено соціологічне дослідження. Встановлено, що більшість респондентів високо оцінюють важливість емоційного інтелекту. Також майже 90 % респондентів знайомі з поняттям "емоційний інтелект". Розроблено модель управління емоційним інтелектом у сфері управління персоналом, яка включає: самоаналіз, самоконтроль, емоційну ідентифікацію, емоційну атмосферу. Обгрунтовано необхідність використання менеджерами по персоналу певних стилів поведінки лідера (ідеалістичний, навчальний, товариський, демократичний), які відповідають високому ЕQ. Визначено наслідки нерозвиненості емоційного інтелекту, а саме: погіршення психологічного та фізичного здоров'я, неможливість самореалізації, складність прийняття виважених рішень, проблеми у спілкуванні з людьми. Відмічено важливість заходів з розвитку емоційного інтелекту, серед яких психологічні тренінги та кейси, психологічна консультація, профілактика конфлікту тощо.

Викладено теоретико-методологічне обгрунтування структури, функцій, психологічних механізмів і модусів функціонування і розвитку емоційного інтелекту в контексті ціннісно-цільової та каузально-діяльнісної детермінації життєздійснення особистості. Обгрунтовано тріангуляційну модель емоційного інтелекту і представлено позитивно-терапевтичний формат її верифікації в процесі індивідуальної та групової діагностико-реконструктивної роботи з метою оптимізації дискурсивно-психологічних і загально-психологічних механізмів життєздійснення особистості.

У розгляді емоційного інтелекту як невід'ємної частини базових характеристик особистості сьогодні важливою проблемою психологічної та педагогічної науки постає завдання пошуку засобів його розвитку. Мета роботи - розглянути теоретичні підходи щодо пошуку психолого-педагогічних засобів розвитку емоційного інтелекту й можливості уроку англійської мови як засобу впливу на становлення, функціонування та розвиток емоційного інтелекту старшокласників. Використано теоретичні й емпіричні методи дослідження з проблематики розвитку емоційного інтелекту старшокласників та експериментального впровадження в процес вивчення англійської мови елементів психологічних вправ. Розвиток емоційного інтелекту як інтегрованого конструкту передбачає єдність емоційних і когнітивних процесів у цілісній системі здібностей щодо розуміння, усвідомлення, управління власними емоціями, емоційними станами та розуміння, конструктивного впливу на емоції інших. Розглядаючи процес розвитку емоційного інтелекту в аспекті онтогенетичних змін щодо вмінь розуміти, усвідомлювати й управляти емоціями та цілеспрямовано впливати на розвиток окремих складових частин емоційного інтелекту, простежуємо, що проблема пошуку засобів розвитку емоційного інтелекту старшокласників у процесі навчання та виховання актуалізується як у напрямі форм організації пізнавальної діяльності учасників навчально-виховного процесу, так і інтеграції елементів психологічних вправ у процес вивчення окремо взятого предмету на кшталт англійської мови. Результати. Як результат, нами представлено теоретичний аналіз концептуальних основ проблеми визначення тезаурусу "засоби розвитку". Запропоновано практичне застосування елементів сугестії в контексті сучасного уроку англійської мови відповідно до тематики ситуативного спілкування, передбаченої Державною програмою вивчення іноземних мов. Розглянуто спектр можливостей психологічних вправ і методів у поєднанні з лінгводидактичним контентом та деталізовано в плані сучасного уроку англійської мови. Висновки: зроблено узагальнення, яке обгрунтовує необхідність континууму в напрямі створення системи розвитку емоційного інтелекту старшокласників психолого-педагогічними засобами в рамках освітнього простору навчального закладу, що на основі детальної теоретичної та методологічної концепції видається перспективним.

Досліджено важливість формування та підтримки морально-психологічного та психоемоційного стану організації в системі управління. Доведено взаємозалежність якості менеджменту від дії соціально-психологічних методів управління, які впливають на свідомість працівників, на філософію відносин у компанії, їхні соціальні, етичні, ментальні та інші інтереси. Визначено складові здорового клімату в організації, способи їх формування та діагностики. Проаналізовано традиційні та інноваційні методи управління організацією. Окрему увагу звернено на такі інструменти та технології управління, як корпоративна культура, командоутворення, емоційний інтелект, корпоративний гумор тощо. Наведено зарубіжний досвід управлінських нововведень. Акцентовано на потребі відновлення психоемоційного здоров'я працівників організації в часи короновірусної інфекції COVID-19 і постковідні часи. Зроблено висновок про те, що морально-психологічний і психоемоційний стан організації є показником якісного менеджменту.

Представлено монографію, в якій висвітлено результати комплексного дослідження емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів закладів вищої освіти. Увагу приділено на теоретико-емпіричному вивченні особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу. Обґрунтовано та побудовано теоретико-концептуальну модель зв'язку емоційного інтелекту з точністю метакогнітивного моніторингу, досліджено особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу, представлено апробовану тренінгову програму підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту, розроблено психолого-дидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч481.43 + Ю935.215-513 + Ю940.3-52 + 378.011.3-057.87

Рубрики:

Студентство <вища освіта>

Інтелектуальні почуття

Психологічні питання навчання та навчальної діяльності дорослих

Шифр НБУВ: РА453997 Пошук видання у каталогах НБУВ