Освещены философские и естественнонаучные предпосылки психологического исследования временной регуляции деятельности человека (ДЧ). Проанализированы особенности представлений о времени в философии и естествознании. Психологическое время рассмотрено как синтез переживаемой человеком длительности и отслеживаемой последовательности изменений действительности. Длительность времени определена как временной параметр установки. Выделяемые взаимосвязанные временные компоненты составляющих системы ДЧ в целостной организации рассмотрены как темпоральная структура действия. Проанализированы факторы эффективности временной регуляции ДЧ, определены временные режимы деятельности. Описана структурно-функциональная модель психологических механизмов временной регуляции ДЧ.

Розкрито основні труднощі, пов'язані з виділенням феномена свідомості, обгрунтовано доцільність вивчення його особливостей з точки зору психології часу. Виділено основні фази залучення свідомості суб'єкта до рівня правосвідомості.

Рассмотрены изменения в репрезентации времени в возрасте взрослости и старости. Приведены характеристики четырёх стадий взрослости (ранняя взрослость (21 - 25 лет), средняя взрослость (25 - 40 лет), поздняя взрослость (40 - 55 лет), предпенсионный возраст (55 - 65 лет) и три стадии цикла старения ("удаление от дел" (65 - 70 лет), старость (70 и более лет), последняя стадия - дряхлость, болезненная старость и смерть). Освещены результаты изучения развития понятийного мышления, проведённого с помощью традиционных, психодиагностических процедур ("Направленный ассоциативный эксперимент", методики "Сравнение понятий") и метода определения понятия. Выявлено, что с возрастом категориальных значений, представленных в сознании, становится больше, и они могут быть показаны на трёх уровнях: адекватные реакции, семантические парафазии и неадекватные реакции. Констатировано, что в репрезентациях времени в сознании у испытуемых в периоде старости отмечается субъективное ускорение переживаемого времени, время репрезентируется в значении "жизнь", которая прошла и которая была наполнена событиями, окрашенными положительными и отрицательными эмоциями.

Розглянуто зміни в репрезентації часу у віці дорослості і старості. Наведено характеристики чотирьох стадій дорослості (рання дорослість (21 - 25 років), середня дорослість (25 - 40 років), пізня дорослість (40 - 55 років), передпенсійний вік (55 - 65 років) та три стадії циклу старіння ("віддалення від справ") (65 - 70 років), старість (70 і більше років), остання стадія - дряхлість, хвороблива старість і смерть). Висвітлено результати вивчення розвитку понятійного мислення, проведеного за допомогою традиційних, психодіагностичних процедур ("Спрямований асоціативний експеримент", методики "Порівняння понять") та методу визначення поняття. Виявлено, що з віком категоріальних значень, представлених у свідомості, стає більше, і вони можуть бути показані на трьох рівнях: адекватні реакції, семантичні парафази та неадекватні реакції. Констатовано, що в репрезентаціях часу у свідомості випробовуваних в періоді старості відзначається суб'єктивне прискорення часу, що проживається, час репрезентується в значенні "життя", яке пройшло і яке було наповнене подіями, позначеними позитивними та негативними емоціями.

The changes in the representation of time at the age of adulthood and old age. Shows the characteristics of the four stages of maturity (early adulthood (21-25 years), middle adulthood (25-40 years), late adulthood (40-55 years), pre-retirement age (55-65 years)) and three stages of the cycle of aging ("removing of cases (65-70 years), age (70 or more years), the last stage - senility, old age and painful death). Highlights the results of studying the development of conceptual thinking, conducted by traditional psycho diagnostic procedures ("Directed association experiment" methodology "Comparison of concepts") and the method definition. The study revealed that the age of categorical values represented in the mind, it becomes more and they can be displayed on three levels: an adequate response, semantic par aphasias and inadequate response. Focus on results using the method of definition, whose task was to determine the temporal adverbs, which reflect the metric properties of time (duration), the topological properties (sequence) representation for orientation in time by answering the question "What is time?". Stated that in the representations of time in the minds of the subjects in their old age marked subjective acceleration experienced by the time the time are represented within the meaning of "life" that took place and which was filled with events that stained positive and negative emotions. Time is valuable, it's gold, it must be cared for.