Проаналізовано шляхи формування термінологічного словника-мінімуму з англійської мови студентів технічного ВНЗ в процесі навчання професійно-орієнтованого читання. Наведено результати діагностичного тестування з англійської мови студентів першого курсу даного ВНЗ. Висвітлено психолого-педагогічні особливості засвоєння української наукової термінології російськомовними студентами-економістами східної України. Розкрито теоретичні засади навчання діалогічного мовлення іноземних студентів, розглянуто питання формування їх міжкультурної компетенції за умов короткострокового навчання.

Проанализированы пути формирования терминологического словаря-минимума по английскому языку студентов технического ВУЗ в процессе обучения профессионально-ориентированному чтению. Приведены результаты диагностического тестирования по английскому языку студентов первого курса данного ВУЗ. Освещены психолого-педагогические особенности усвоения украинской научной терминологии русскоязычными студентами-экономистами восточной Украины. Раскрыты теоретические основы обучения диалогической речи иностранных студентов, рассмотрены вопросы формирования их межкультурной компетенции в условиях краткосрочного обучения.

Виявлено психолого-педагогічні умови подолання комунікативних бар'єрів у студентів першого курсу під час вивчення іноземної мови, та створено програми діяльності щодо реалізації виявлених умов. Проаналізовано теоретико-методологічні підходи до вивчення проблеми психологічних бар'єрів у спілкуванні. Розкрито специфіку вивчення іноземної мови. Емпірично досліджено особливості прояву комунікативних бар'єрів та чинники їх виникнення в процесі вивчення іноземної мови студентами першого курсу. Виявлено психолого-педагогічні умови подолання та попередження комунікативних бар'єрів: підвищення навчальної мотивації, оволодіння навичками спілкування, створення сприятливого соціально-психологічного клімату в групі. Теоретично обгрунтовано та апробовано програму колективно-розподіленої діяльності з елементами психотренінгу, спрямовану на реалізацію виявлених психолого-педагогічних умов подолання даних бар'єрів. Завдяки кількісному та якісному аналізу результатів дослідження під час розробки спеціальної програми, її експериментальної перевірки доведено ефективність та необхідність її включення до навчального процесу як засобу профілактики комунікативних бар'єрів і підвищення на цій основі якості оволодіння студентами іноземною мовою, а, водночас, їх особистісного зростання загалом.

Здійснено теоретико-методологічний аналіз сучасного стану формування професійної компетентності майбутніх спеціалістів засобами іноземної мови. Розрито психологічні особливості та навчально-виховні можливості використання іноземної мови у ВНЗ. Розроблено практичну модель формування компетентного фахівця, а також практичні рекомендації викладачам ВНЗ щодо оптимізації процесу формування професійної компетентності. Наведено методологічні засади використання іноземної мови у процесі формування майбутнього фахівця. Подано дослідно-експериментальну оцінку формування професійної компетентності студентів ВНЗ.

Після прийняття нового (2019) закону про мову вивчення української мови як іноземної - це не лише питання бажання чи смаку, але й необхідність для отримання громадянства. Таким чином, це ставить перед викладачами нові виклики. Мета статті - показати взаємозв'язок нейрофізіології та нейролінгвістики з методами навчання. Об'єкт вивчення - опис використання нейролінгвістики як основи для створення сучасних методик навчання іноземної мови, а предметом є вивчення ролі нейрофізіології в розробці спеціальних методик і створенні теоретичних засад для використання сучасних методів вивчення української мови як іноземної. У процесі дослідження було використано описовий і аналітичний методи. Результати дослідження - це винахід нового способу навчання української мови та напрацювання процедури та способів творення підручників. Актуальність статті - це спроба розробити новий підхід і поновити загальновідомі підходи до вивчення іноземної мови відповідно до реальної роботи головного мозку в процесі навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання цих результатів для дослідження й оптимізації явищ вивчення лінгвістики, для оптимізації навчального процесу, істотного розуміння основних лінгвістичних процесів і формування нових навчальних планів відповідно до нової реальності, яка потребує нових способів мислення та роботи мозку.

Порушено проблему залучення художнього тексту до навчального матеріалу з української мови як іноземної, зокрема необхідність врахування психологічних чинників під час роботи зі зразками красного письменства. Окреслено психологічний та психолінгвістичний підходи до читання творів художньої літератури і їх використання в навчанні: повноцінне сприйняття художнього тексту можливе за умови перетину смислових полів тексту і смислових полів (перш за все емоційних) читача; активізація емоційної сфери (інтересу, емпатії, здивування, хвилювання, обурення тощо) сприяє ефективному розвитку мовленнєвих навичок і полегшує запам'ятовування лексичних одиниць та граматико-стилістичних норм їх уживання. Тому врахування інтересів іноземних студентів є визначальним фактором для добору художніх текстів та організації ефективної роботи з ними у процесі навчання української мови як іноземної. Схарактеризовано специфіку комунікації "автор - художній текст - читач" у випадку іншомовного тексту: вона здійснюється за допомогою посередника - викладача. Він добирає актуальний для аудиторії твір, за необхідності адаптує, аранжує коментарем і системою завдань, зупиняє увагу читачів на важливих моментах, які здатні зацікавити й викликати дискусію, допомагає провести паралель між зображеним у тексті й життєвим досвідом студентів. Тобто викладач є модератором процесу читання, що допомагає наблизити художній простір твору до особистості іноземного читача. Наведено приклади з власного досвіду навчання іноземців української мови з використанням творів художньої літератури. Зацікавлене читання та ефективне обговорення текстів можливе за умови особистісного інтересу студентів до порушених проблем, зображених подій, долі героїв, авторської позиції.

Висвітлено теоретичні та практичні аспекти формування, розвитку та функціонування мовної особистості молодої людини за сучасних умов. Наведено детальний аналіз і обгрунтування поняття мовна особистість в історичній та методологічній парадигмах. Описано низку релевантних до об'єкта дослідження понять. Наведено емпірично-порівняльний аналіз впливу статевої приналежності, напряму академічної підготовки та психологічних особливостей характеру людини на формування та комунікативну поведінку її мовної особистості.

Після прийняття нового (2019) закону про мову вивчення української мови як іноземної - це не лише питання бажання чи смаку, але й необхідність для отримання громадянства. Таким чином, це ставить перед викладачами нові виклики. Мета статті - показати взаємозв'язок нейрофізіології та нейролінгвістики з методами навчання. Об'єкт вивчення - опис використання нейролінгвістики як основи для створення сучасних методик навчання іноземної мови, а предметом є вивчення ролі нейрофізіології в розробці спеціальних методик і створенні теоретичних засад для використання сучасних методів вивчення української мови як іноземної. У процесі дослідження було використано описовий і аналітичний методи. Результати дослідження - це винахід нового способу навчання української мови та напрацювання процедури та способів творення підручників. Актуальність статті - це спроба розробити новий підхід і поновити загальновідомі підходи до вивчення іноземної мови відповідно до реальної роботи головного мозку в процесі навчання. Практична цінність дослідження полягає у можливості використання цих результатів для дослідження й оптимізації явищ вивчення лінгвістики, для оптимізації навчального процесу, істотного розуміння основних лінгвістичних процесів і формування нових навчальних планів відповідно до нової реальності, яка потребує нових способів мислення та роботи мозку.

Порушено проблему залучення художнього тексту до навчального матеріалу з української мови як іноземної, зокрема необхідність врахування психологічних чинників під час роботи зі зразками красного письменства. Окреслено психологічний та психолінгвістичний підходи до читання творів художньої літератури і їх використання в навчанні: повноцінне сприйняття художнього тексту можливе за умови перетину смислових полів тексту і смислових полів (перш за все емоційних) читача; активізація емоційної сфери (інтересу, емпатії, здивування, хвилювання, обурення тощо) сприяє ефективному розвитку мовленнєвих навичок і полегшує запам'ятовування лексичних одиниць та граматико-стилістичних норм їх уживання. Тому врахування інтересів іноземних студентів є визначальним фактором для добору художніх текстів та організації ефективної роботи з ними у процесі навчання української мови як іноземної. Схарактеризовано специфіку комунікації "автор - художній текст - читач" у випадку іншомовного тексту: вона здійснюється за допомогою посередника - викладача. Він добирає актуальний для аудиторії твір, за необхідності адаптує, аранжує коментарем і системою завдань, зупиняє увагу читачів на важливих моментах, які здатні зацікавити й викликати дискусію, допомагає провести паралель між зображеним у тексті й життєвим досвідом студентів. Тобто викладач є модератором процесу читання, що допомагає наблизити художній простір твору до особистості іноземного читача. Наведено приклади з власного досвіду навчання іноземців української мови з використанням творів художньої літератури. Зацікавлене читання та ефективне обговорення текстів можливе за умови особистісного інтересу студентів до порушених проблем, зображених подій, долі героїв, авторської позиції.

Увагу присвячено теоретичному й емпіричному обґрунтуванню психологічних чинників і умов ефективності групової проєктної діяльності (ГПД) студентів ЗВО у процесі вивчення іноземної мови. Проаналізовано поняття групової проєктної діяльності студентів у процесі вивчення іноземної мови. Виокремлено основні складові психологічної готовності студентів до ГПД. Обгрунтовано систему критеріїв та показників ефективності ГПД, систему психолого-педагогічних умов ефективності ГПД студентів під час вивчення іноземної мови. Розроблено концептуальну модель підвищення ефективності групової проєктної діяльності студентів ЗВО, де виокремлено такі її компоненти: концептуально-цільовий, функціональний, структурно-поетапний, діагностичний. Поглиблено наукові уявлення про проєктну групу студентів як активне суб'єкт-суб'єктне утворення з метою вирішення конкретної проєктної задачі, функціонування якого носить виражений метакогнітивний та рефлексивний характер у "зоні найближчого розвитку". У результаті емпіричного дослідження з'ясовано особливості психологічної готовності студентів немовних спеціальностей ЗВО до реалізації групової проєктної діяльності під час вивчення іноземної мови у розрізі мотиваційної, когнітивно-операційної, комунікативної, саморегулятивної складових. Розкрито та проаналізовано результати емпіричної верифікації концептуальної моделі підвищення ефективності групової проєктної діяльності шляхом упровадження відповідної програми для студентів нефілологічних спеціальностей.

Висвітлено основні психолого-педагогічні підходи до проблеми читання наукових текстів іноземною мовою. Проаналізовано чинники, які впливають на розвиток читацької компетенції студентів технічних спеціальностей. Досліджено психологічну структуру навчання роботі з іншомовними науковими текстами, що включає мотиваційний, когнітивний, операційний та емоційно-вольовий компоненти. Обґрунтовано й апробовано програму підвищення ефективності навчання студентів технічних спеціальностей роботі з іншомовними науковими текстами, доведено ефективність її використання у навчальному процесі закладів вищої технічної освіти.