Визначено напрям відбору змісту навчання у технічних університетах для формування професійно ціннісних орієнтацій майбутніх архітекторів. Обгрунтовано мету формування особистісних якостей майбутнього архітектора, а саме духовно-творчий розвиток особистості на основі діяльності, яка здійснюється за законами краси і передбачає власну художню творчість. Розроблено концепцію гуманітарної вищої технічної освіти. Проаналізовано напрями, за якими відбувається реалізація визначеного змісту цінності в педагогічному процесі. Розглянуто способи розвитку ціннісних орієнтацій в процесі професійної підготовки майбутніх архітекторів.

Определено направление отбора содержания обучения в технических университетах для формирования профессионально ценностных ориентаций будущих архитекторов. Обоснована цель формирования личностных качеств будущего архитектора, а именно духовно-творческое развитие личности на основе деятельности, которая осуществляется по законам красоты и предполагает собственную художественное творчество. Разработанаконцепция гуманитарного высшего технического образования. Проанализированы направления, по которым происходит реализация определенного содержания ценности в педагогическом процессе. Представлены способы развития ценностных ориентаций в процессе профессиональной подготовки будущих архитекторов.

Determined the direction of selecting the content of training in technical universities to create a professional value orientations of future architects goal of creating the personal qualities of the architect of the future, namely the spiritual and creative development of the individual on the basis of the activities carried out under the laws of beauty and suggests his own artistic creativity. The concept of humanitarian higher technical education. Analyzed the ways in which certain content is the realization of value in the pedagogical process. A method of value orientations during the training of future architects.

Вирішено актуальні завдання підвищення безпеки під час виконання аварійно-відновлювальних та ремонтно-будівельних робіт за екстремальних умов ліквідації наслідків негативного впливу у разі розгерметизації технологічного устаткування. Зазначено, що одним з головних факторів якості виконання спеціальних видів робіт, яким оцінюють проведення всіх їх видів за екстремальних умов, є скорочення втрат часу на кожному з етапів їх ведення, а також безпеки їх виконання. Одержано математичні моделі безмоментної теорії пружності до завдань герметизації аварійних трубопроводів і ємностей зберігання рідин за допомогою пневморезервуарів пневмопідіймачів (ПП) / пневмопластирей (ППл) і допоміжних засобів механізації, що дозволяє прогнозувати безпеку їх використання. Знайдено граничні параметри НДС пневморезервуарів (ПП/ППл) за бандажування аварійних дефектів трубопроводів і ємностей транспорту й зберігання агресивних рідин. Встановлено залежності змін експлуатаційних параметрів у разі використання мінікомплексу МК-1 з урахуванням геометричних розмірів та характерних особливостей технологічного обладнання під час аварійно-відновлювальних та ремонтно-будівельних робіт з гарантуванням безпеки їх виконання. На основі проведених теоретичних та експериментальних досліджень розроблено схеми застосування універсального мінікомплексу МК-1 з урахуванням критеріїв безпеки. Створено комп'ютерне тактико-технічне забезпечення його безпечного застосування під час виконання робіт за екстремальних умов. Впроваджено багатофункціональний комплекс за експлуатаційних умов з метою перевірки надійності і безпеки його використання.

Розглянуто психологічні особливості творчого мислення студентів - майбутніх архітекторів і будівельників. Виявлено взаємозв'язки між параметрами творчого мислення та компонентами професійного самовизначення, між рівнем розвитку творчого мислення й ціннісним ставленням до життя і професії студентів. Висвітлено основні психологічні характеристики творчого мислення студентів.

На основі теоретико-експериментального дослідження розкрито структуру процесу професійного становлення архітекторів й будівельників у вимірі саме творчої діяльності як самостійної феноменологічної та концептуальної галузі, предмета спеціального аналізу. Розроблено теоретико-методологічний підхід до дослідження процесу професійного становлення архітектора і будівельника, що дозволяє досліджувати професійно важливі характеристики фахівця, а також прогнозувати їх трансформації за зміни соціальних умов. Виявлено особливості динаміки процесу професійного становлення архітекторів й будівельників (етап "первинного становлення" та "невизначене" ставлення до професії; особистісно-діяльнісний етап - реалізація соціального статусу на рівні професійної спільноти; професійно-етичний етап - ціннісне ставлення до професії). Визначено типи ціннісного ставлення до професійної діяльності та особливості їх проявів у майбутніх архітекторів та будівельників, фахівців із різним досвідом професійної діяльності ("нейтральний"; "прагматично-реалістичний"; "ціннісний". Створено концепцію професійного становлення майбутніх архітекторів і будівельників, а також, розроблено й апробовано модель фахівця в галузі архітектури та будівництва. Визначено представлення щодо проявів творчості креативності саме у майбутніх архітекторів, інженерів-будівельників і фахівців із стажем у зазначених спеціальностях. Виявлено суттєві відмінності у ставленні до професійної діяльності архітекторів, інженерів-будівельників й внаслідок цього виділено типи ставлень та визначено, що процес професійного становлення майбутнього архітектора та будівельника, передусім, динамічний, який відбувається в ході взаємодії, цілісне когнітивно-мотиваційне утворення, яке виступає у вигляді системи ключових соціальних конструктів суб'єкта, пов'язаний із (адаптацією, орієнтуванням, структуруванням, цілями, екзистенцією). Доведено, що динаміка професійного становлення архітекторів і будівельників пов'язана із активізацією змін внутрішнього та зовнішнього середовища суб'єкта. Чинники соціального середовища здійснюють певний ситуативний вплив на уявлення суб'єкта про динаміку свого професійного становлення (вік, займана посада, професійний стаж, творча реалізованість). Розроблено й апробовано освітню програму формування творчого мислення, ціннісного ставлення до професії майбутнього фахівця.