Розкриваються історичні передумови та психолого-педагогічні основи розвитку педагогічних здібностей. Описується зміст та структура компонентів провідних і допоміжних здібностей, що відіграють значну роль у рості майстерності вчителя. Висвітлюються шляхи формування та динаміка розвитку педагогічних здібностей у майбутніх вчителів фізичної культури. Наводяться деякі рекомендації з удосконалення системи підготовки вчителів, вказуються основні засоби професійного виховання, робиться акцент на вивчення загальнопрофесійних дисциплін, психології учнів, а також на оволодіння компонентами педагогічних здібностей в умовах природньої педагогічної діяльності.

In this article the process of psychology-pedagogical analysis is presented. This process shows the foundation of young professor of High School.

Проаналізовано та порівняно методи психології та методичні прийоми, які використовує тренер в своїй роботі.

Проанализированы методы психологии и методические приемы, которые использует в своей работе тренер.

In the article we give the analysis and comparison of the psychology methods and methodical approaches that the coach uses in his work.

Описано технологію навчання прийомів саморегуляції психічних станів майбутніх вчителів фізичної культури з урахуванням особливостей їх професійної діяльності.

Описана технология обучения приемам саморегуляции психических состояний будущих учителей физической культуры с учетом особенностей их профессиональной деятельности.

In article is shown technology of the education acceptance independent self-regulation psychic conditions future teachers of the physical culture with provision for particularities their professional activity.

Зазначено, що діяльність спортивного психолога в структурі "Інваспорт" допоможе оптимізувати процес підготовки спортсменів інвалідів шляхом застосування сучасних соціально-психологічних методів і технологій за допомогою взаємодії з тренерським складом.

Отмечено, что деятельность спортивного психолога в структуре "Инваспорт" поможет оптимизировать процесс подготовки спортсменов инвалидов путем применения современных социально-психологических методов и технологий посредством взаимодействия с тренерским составом.

Activity of sport psychologist in the structure of "Invasport" will allow to optimize the process of disabled athlete preparation by means of modern socio_psychological and technologies through interaction with coaches.

Проведено експериментальне дослідження і систематизовано чинники психічного вигорання в спортивній діяльності, а також зіставлено показники вигорання у різних груп тренерів.

Проведено экспериментальное исследование и систематизированы факторы психического выгорания в спортивной деятельности, а также сравнены показатели выгорания у разных групп тренеров.

The study deals with an experimental research and systematization of psychological УburnoutФ factors in sports activities, and also the comparison of УburnoutФ indices in different groups of coaches.

Проаналізовано особливості професійної діяльності тренера та його психологічної готовності (ПГ) до прийняття рішень за екстремальних умов управління спортивною діяльністю. Висвітлено динаміку розвитку компонентів ПГ у тренерів, викладачів і студентів як організаторів спортивно-масової роботи, визначено шляхи покращання рівня їх підготовки у навчально-виховному процесі.

Проанализированы особенности профессиональной деятельности тренера и его психологической готовности (ПГ) к принятию решений в экстремальных условиях управления спортивной деятельностью. Освещена динамика развития компонентов ПГ у тренеров, преподавателей и студентов как организаторов спортивно-массовой работы, определены пути улучшения уровня их подготовки в учебно-воспитательном процессе.

Зазначено, що у проблемі підготовки висококваліфікованих спортсменів (команд) важливі не тільки техніко-тактичні фактори розвитку спортсмена, але й психологічна підготовка. Все більшого значення набуває психологічна підготовка тренера, адже головною його функцією є особистісно-орієнтоване виховання й освіта. Знання соціально-психологічних основ формування взаємин, виникнення та нормалізації конфліктних ситуацій, управління спортивною командою допомагає тренерові зробити ефективнішою діяльність всього колективу.

Досліджено зміст і структуру психологічної готовності психологів (ПГП) до професійної діяльності у спорті (ПДуС), розроблено критерії та визначено рівні сформованості ПГП до ПДуС. Запропоновано комплекс методик, спрямованих на встановлення рівня ПГП до ПДуС. Доведено можливості цілеспрямованого підвищення ПГП до ПДуС за спеціально розробленою програмою корекційної роботи.

Досліджено процес професійного становлення тренера-викладача в аспекті розвитку його суб'єктності. Розкрито психологічний зміст функціональної моделі суб'єкта спортивно-педагогічної діяльності. Наведено результати теоретико-емпіричних досліджень атрибутивних показників суб'єктності тренерів-викладачів залежно від етапу професійного становлення. Розглянуто форми реалізації психологічного супроводу професіогенезу тренера-викладача: на всіх етапах - моніторингу як інформаційної основи, на етапах професійної підготовки й адаптації - самофутурування як способу конструювання професійного майбутнього, на етапах первинної та вторинної професіоналізації - супервізії як процесу ідентифікації та стимулювання психічних резервів суб'єктного та професійного зростання, на етапі майстерності - професійного самозбереження як засобу зміцнення психічного здоров'я та протистояння несприятливим факторам професійного середовища.

Розглянуто процес розвитку здібностей до тренерської діяльності залежно від уміння студентів розв'язувати психолого-педагогічні задачі. Установлено, що цілеспрямований процес діяльності щодо розв'язання задач поглиблює професійну мотивацію та підвищує рівень активності та подальший професійний поступ. Емпіричними корелятами є показники бюджету часу (власне самостійної роботи) студента. Серед психолого-педагогічних умов, які сприяють формуванню здібностей до тренерської діяльності, важлива роль належить мотиваційній сфері та особистісним якостям студентів, а також необхідному методичному забезпеченню їх навчального процесу за умов постійного домінування інтерактивних засобів.

Проаналізовано особливості формування у майбутніх організаторів спортивно-масової роботи та тренерів психологічної готовності до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях тренерської діяльності. Запропоновано психологічну модель, виявлено чинники та досліджено динаміку розвитку даної якості у студентів I - IV курсів педагогічних ВНЗ. Охарактеризовано структуру їх мотиваційної готовності щодо прийняття рішень в екстремальних ситуаціях, виявлено провідні та периферійні мотиви, встановлено відмінності у мотивації юнаків і дівчат. Проаналізовано особливості розвитку у студентів операційно-діяльнісного та когнітивного компонентів психологічної готовності. На базі системи спеціальних занять, вправ і тренінгів розроблено й апробовано програму формування психологічної готовності майбутніх тренерів до прийняття рішень в екстремальних ситуаціях управління спортивним колективом, експериментально підтверджено її ефективність.

Досліджено проблему професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації до роботи зі спортсменами. Розкрито сутність базових понять дослідження ("професійна підготовка", "професійна готовність", "реабілітація", "фізична реабілітація у спорті"). Проаналізовано сучасний стан проблеми підготовки фізичних реабілітологів до роботи зі спортсменами. Розроблено й експериментально перевірено модель підготовки фахівців з фізичної реабілітації. Визначено критерії, показники та рівні сформованості професійної підготовки фахівців з фізичної реабілітації до роботи зі спортсменами. Встановлено, що ефективному формуванню професійної готовності цих фахівців сприяють такі педагогічні умови: розвиток особистісно зорієнтованих характеристик навчально-виховного процесу у ВНЗ, впровадження інновацій у зміст професійної підготовки майбутніх реабілітологів до роботи зі спортсменами за умови збереження сталої традиційної складової навчально-виховного процесу, комплексний моніторинг організації та змісту професійної підготовки майбутніх фізичних реабілітологів, а також визначення рівня сформованості їх професійної готовності за допомогою сучасних методів діагностики та контролінгу.

Досліджено вивчення необхідності врахування психологічної підготовки баскетбольних арбітрів у системі їх відбору, навчання та наступної підготовки. Виявлено критерії оцінки рівня психологічної підготовки суддів у баскетболі й підібрано відповідні методики їх визначення. Вони обгрунтовують можливість розробки модельних характеристик психологічної підготовки баскетбольних арбітрів.

Представлено авторську тренінгову програму "Формування та розвиток згуртованості, спрямованої на результат (групові види спорту)", яку було апробовано на базі Чернівецької дитячо-юнацької спортивної школи № 1 протягом 2009 р. у роботі з футболістами та баскетболістами та допущено експертною комісією до використання. Наведено навчально-тематичний план програми, порівняльні результати до і після експерименту статусного складу команди та стилів поведінки в конфліктних ситуаціях. Висвітлено роль тренера та психолога, які працюють з командою у тісній співпраці. Згуртованість, спрямовану на результат, визначено як ступінь узгодженості дій заради досягнення мети, що є передумовою досягнення високих результатів у командних видах спорту. Підсумовано, що в результаті використання зазначеної програми не лише зросла така згуртованість але спортсмени змогли сформулювати цілі, більш ефективно діяти в ситуації стресу та в умовах невизначеності, брати на себе відповідальність та брати участь у груповій відповідальності за дії, зросли зіграність команди, емпатія, відчуття партнерів по команді, ефективність дій у ситуаціях невизначеності за відсутності можливості взаємодіяти з лідером під час змагального процесу.

Представлена авторская тренинговая программа "Формирование и развитие сплоченности, направленной на результат (групповые виды спорта)", которая была апробирована на базе Черновицкой детско-юношеской спортивной школы № 1 в течение 2009 г. в работе с футболистами и баскетболистами и допущена экспертной комиссией к использованию. Приведены учебно-тематический план программы, сравнительные результаты до и после эксперимента статусного состава команды и стилей поведения в конфликтных ситуациях. Освещена роль тренера и психолога, работающих с командой в тесном сотрудничестве. Сплоченность, направленная на результат, определена как степень согласованности действий ради достижения цели, что является предпосылкой достижения высоких результатов в командных видах спорта. Подытожено, что в результате использования указанной программы не только возросла такая сплоченность, но спортсмены смогли сформулировать цели, более эффективно действовать в ситуации стресса и в условиях неопределенности брать на себя ответственность и принимать участие в групповой ответственности за действия, возросли сыгранность команды, эмпатия, чувство партнеров по команде, эффективность действий в ситуациях неопределенности при отсутствии возможности взаимодействовать с лидером во время соревновательного процесса.

The article highlights the issue of cooperation of the coach and sports psychologist in formation of co-playing of the team and group unity. Particular attention is paid to formation of solidarity oriented at result of sports teams, particularly in football. We present a thematic plan of the training program "Formation and development of solidarity oriented at the result (for group sports)" and diagnosing results obtained before and after its using.

Розглянуто образ спортивного психолога, професійною спеціалізацією якого є практична психологія. Зазначено, що професійним простором психолога є спортивна діяльність, а специфіка його роботи полягає в її спрямованості на вивчення психологічних феноменів у реальних життєвих ситуаціях. Розкрито сучасні погляди на процес професійного розвитку особистості майбутнього спортивного психолога. Висвітлено специфіку змісту трьох структурних блоків та завдань трьох етапів професійної підготовки спортивних психологів. Проаналізовано внутрішні конфлікти (неузгодженості, "я"-ідентифікації, "десемантизації", імітаційно-поведінковий), що сприяють (за умови їх подолання) професійному становленню.

Проведено теоретичний аналіз проблеми помилкових дій у спорті. Приділено увагу об'єктивним і суб'єктивним детермінантам таких дій спортсменів пожежно-прикладного спорту (ППС). Охарактеризовано самооцінку як фактор, що визначає психологічну надійність спортсменів ППС. Розглянуто індивідуально-психологічні особливості спортсменів ППС, які підвищують опірність суб'єктивним детермінантам помилкових дій змагального стресу.