Проведено цілісний системний аналіз особливостей психологічного сприйняття звукового простору музичних творів. У контексті музично-теоретичного, мистецтвознавчого, психологічного підходів запропоновано рішення однієї з головних проблем музичного мистецтва - способів відбиття та моделювання різних просторових характеристик за допомогою засобів музичної виразності. Доведено діалектичну взаємодію рефлективної та креативної функцій свідомості під час сприйняття просторових характеристик у музиці. Обгрунтовано дискретно-континуальний дуалізм музичної тканини з позицій просторовості. Синтезовано відносини категорій лінійності та сферичності, статики та динаміки, усталеності та неусталеності у контексті просторових відчуттів під час сприйняття музики. Запропоновано обгрунтування та рішення низки протиріч у галузі структури музичних систем і психології сприйняття музики. Акцентовано на необхідності введення нових понять внаслідок залучення нових методів дослідження.

Наведено результати емпіричного дослідження особливостей розуміння студентів певного пісенного жанру у зв'язку з первинною настановою даної молоді. За результатами проведеного експериментального дослідження виявлено п'ять форм вияву первинної настанови (інтерпертаційної, прагматичної, чуттєвої, резонансної та консервативної) та їх взаємозв'язок з певним типом розуміння пісенного тексту (конструктивним (продуктивним), розсудково-емпіричним (формально-логічним (значеннєвим), емоційно-образним, ідентифікаційним, ригідним), а також з певними особистісними утвореннями (потребою у самореалізації, емпатією, рівнем суб'єктивного контролю, творчим потенціалом і загальною самооцінкою), поєднання яких розглянуто як системне психологічне утворення суб'єкта розуміння. Наведено результати застосування запропонованої програми оптимізації процесу розуміння студентами пісенного тексту за допомогою прийомів творчого тренінгу. Обгрунтовано тезу про евристичність цієї програми як особливого психолого-педагогічного засобу породження новоутворень, притаманних особистості як суб'єкту творчої самодіяльності.

Розроблено й обгрунтовано педагогічну технологію формування музичного сприйняття у студентів вищих мистецьких навчальних закладів засобами духовної музики. Розкрито зміст і структуру музичного сприйняття, визначено його роль у навчально-виховній роботі. Теоретично розроблено та систематизовано комплекс засобів духовної музики, спрямованих на реалізацію запропонованої технології. Установлено критерії, показники та рівні сформованості музичного сприйняття у студентів. Розроблено методичні рекомендації з проблеми його формування.

Розглянуто питання підготовки в музично-педагогічних навчальних закладах учителів музики, здатних здійснювати керівництво естрадним співом школярів. Аргументовано специфічні вимоги для змісту навчання, введення дисциплін, спрямованих на всебічне формування психологічних, художньо-естетичних, технічних виконавських якостей майбутніх фахівців, які спеціалізуються в області естрадного вокалу. Відзначено, що у процесі підготовки студентів до роботи з дітьми та юнацтвом виникають специфічні завдання: збагачення духовного світу та художніх уявлень студента, сукупність вокальної, пластичної, сценічної, емоційно-вольової підготовки, елементи театрально-драматичної школи, елементарні знання щодо акустики, радіоапаратури, аудіо-комп'ютерної технології тощо.

Рассмотрен вопрос подготовки в музыкально-педагогических учебных заведениях учителей музыки, способных осуществлять руководство эстрадным пением школьников. Аргументированы специфические требования для содержания обучения, введение дисциплин, направленных на всестороннее формирование психологических, художественно-эстетических, технических исполнительских качеств будущих специалистов, специализирующихся в области эстрадного вокала. Отмечено, что в процессе подготовки студентов к работе с детьми и юношеством возникают специфические задачи: обогащение духовного мира и художественных представлений студента, совокупность вокальной, пластической, сценической, эмоционально-волевой подготовки, элементы театрально-драматической школы, элементарные знания поакустике, радиоаппаратуре, аудио-компьютерной технологии.

The question of training in music teacher education, music teachers, capable of leadership variety show singing schoolchildren. Is argued and specific requirements for the content of training, the introduction of courses aimed at overall development of psychological, artistic, aesthetic, technical Performing as future professionals, specializing in the vocal department. It is noted that in preparing students to work with children and young people having specific objectives: to enrich the spiritual world and the artistic representations of the student, the set of vocal, plastic, theatrical, emotional-training elements of theatre and drama school, an elementary knowledge of acoustics, radio, audio-computer technology, etc.

Розглянуто проблеми сприйняття творів духовної музики студентами мистецьких вузів. Запропоновано результати власного спостереження та експериментального дослідження цієї проблеми. Зроблено висновок, що використання творів духовної музики у практиці вищої школи стане новим поштовхом у вивченні цього пласту музичної культури, сприятиме формуванню мислення та музичного сприйняття у студентів мистецьких спеціальностей.

Рассмотрены проблемы восприятия произведений духовной музыки студентами художественных вузов. Представлены результаты собственных наблюдений и экспериментального исследования этой проблемы. Сделан вывод, что использование произведений духовной музыки в практике высшей школы станет новым толчком в изучении этого пласта музыкальной культуры, будет способствовать формированию мышления и музыкального восприятия у студентов художественных специальностей.

The problems of perception of works of sacred music by students of art schools. It's presented the results of his observations and experimental study of this problem. Concluded that the use of works of sacred music in the practice of higher education will become a new impetus to the study of this reservoir of musical culture, foster thinking and musical perception of the students artistic disciplines.

Вивчено соціально-психологічні особливості самоідентичності підлітків, що залучені до різних музичних субкультур. Вперше встановлено специфіку взаємозв’язків компонентів підліткової музичної самоідетичності та тенденцію їх узгодженості в процесі забезпечення усталеності підлітка у своєму бутті засобами перебування у музичній субкультурі. Виявлено взаємозв’язки та патерни у структурі підліткової самоідентичності, які зумовлюють міру ідентифікації підлітка з референтними музичними спільнотами. Сформульовано рекомендації для роботи з підлітками - представниками різних музичних субкультур.