Рассмотрены вопросы судебно-психологической экспертизы (СПЭ), в частности, проблемы применения психологии в судебной экспертизе. Описаны комплексные судебные психолого-психиатрические экспертизы. Освещены особенности СПЭ личностных аномалий, эмоциональных состояний, а также несовершеннолетних. Охарактеризованы методологические принципы СПЭ, проанализирована структура психодиагностической деятельности эксперта-психолога. Определены основные задачи экспериментально-психологического исследования в психиатрической клинике.

Рассмотрены назначение, организация и особенности проведения экспериментально-психологического исследования в структуре судебной экспертизы. Уделено внимание видам экспертиз, правам и обязанностям эксперта-психолога, особенностям судебно-психологической экспертизы эмоциональных состояний и личностных аномалий.

Висвітлено сучасні теоретичні та правові проблеми використання спеціальних психологічних знань судом у ході розгляду кримінальних справ. За допомогою аналізу наукових праць юристів, психологів, українського та зарубіжного законодавства, матеріалів судової практики та проведеного анкетування розкрито суть, значення цих знань для пізнання істини, юридичні й практичні аспекти їх застосування судом. Визначено поняття "спеціальні психологічні знання", "психологічна консультація в суді", суб'єкти та форми застосування ними спеціальних психологічних знань. Обгрунтовано концептуальну схему наукових та прикладних положень, спрямованих на вдосконалення процесу їх використання суддею в ході розгляду кримінальних справ. Запропоновано низку змін до кримінального законодавства та інших нормативних актів щодо безпосереднього застосування спеціальних психологічних знань суддею.

Розглянуто комплекс теоретичних і практичних питань, пов'язаних з поняттям, змістом, значенням, реалізацією і місцем принципу рівності сторін у кримінальному процесі України. Досліджено проблемні питання практики його застосування й обгрунтовано шляхи їх вирішення. Проаналізовано зарубіжне й вітчизняне законодавство та визначено подальшу лінію розвитку принципу рівності сторін у кримінальному процесі України, запропоновано шляхи удосконалення його застосування в цілому та на окремих стадіях кримінального процесу. Сформульовано теоретичні висновки з досліджених питань і практичні рекомендації, спрямовані на удосконалення реалізації у кримінальному процесі принципу рівності сторін. Відзначено, що впровадження наведених пропозицій сприятиме підвищенню якості кримінального судочинства.

Наведено результати конституційно- та психолого-правового досліджень провідних принципів здійснення судочинства в Україні, а також професіографічного дослідження діяльності судді, перелік професійно-важливих якостей та напрями їх удосконалення. Обгрунтовано можливості використання фахових психологічних знань у судовому процесі, запропоновано рекомендації щодо оптимізації встановлення істини та подолання неправдивих свідчень.

Розглянуто риторико-психологічні особливості підтримання прокурором державного обвинувачення в суді на основі комплексного науково-прикладного опрацювання автором означеного інституту прокурорської діяльності. Виокремлено питання використання психологічних та риторико-еристичних знань в прокурорській діяльності у судовому процесі. Запропоновано авторське бачення розв'язання низки питань щодо психологічного опосередкування обвинувальної діяльності органів прокуратури та вдосконалення тактики й методики підтримання державного обвинувачення. Наведено короткий словник психологічних термінів з їх тлумаченням.

Рассмотрены риторико-психологические особенности поддержки прокурором государственного обвинения в суде на основе комплексной научно-прикладной обработки автором данного института прокурорской деятельности. Виделен вопрос использования психологических и риторико-эристических знаний в прокурорской деятельности в судебном процессе. Предложено авторское видение решения ряда вопросов относительно психологического опосредствования обвинитильной деятельности органов прокуратуры и усовершенствования тактики и методики поддержки государственного обвинения. Приведен краткий словарь психологических терминов с их толкованием.

Проведено історичний екскурс і визначено основні етапи застосування спеціальних психологічних знань у кримінальному судочинстві. Проаналізовано нормативно-правове регулювання щодо застосування спеціальних знань, в тому числі - психологічних, в кримінальному процесі України (1918 - 2008 рр.). Визначено основні тенденції слідчо-судової практики щодо призначення, проведення й оцінки висновків судово-психологічної експертизи в судах першої інстанції. Запропоновоно концепцію щодо можливостей використання спеціального психологічного знання у формі залучення у кримінальне судочинство спеціаліста-психолога та психолога-консультанта, проаналізовано межі їх компетенції. Висвітлено організаційно-процесуальні питання їх залучення у процес, показано напрямки можливої оцінки судом, прокурором і адвокатом інформації, одержаної від цих осіб.

Розкрито сутність, зміст, сучасний стан і шляхи оптимізації організаційно-правового та психологічного забезпечення діяльності органів прокуратури. Розглянуто міжнародні стандарти прокурорської діяльності й особливості їх реалізації в Україні. Проаналізовано дискусійні у теорії юридичної психології питання стосовно психологічного опосередкування професійної діяльності прокурорських працівників. Визначено психолого-правові чинники ефективного здійснення представництва прокуратурою інтересів громадян і держави у судах. Висвітлено напрями підвищення ролі прокуратури в координації діяльності правоохоронних органів.

Раскрыты сущность, содержание и пути оптимизации организационно-правового и психологического обеспечения деятельности органов прокуратуры. Рассмотрены международные стандарты прокурорской деятельности и особенности их реализации в Украине. Проанализированы дискуссионные в теории юридической психологии вопросы относительно психологического опосредования профессиональной деятельности прокурорских работников. Определены психолого-правовые факторы эффективного осуществления представительства прокураторой интересов граждан и государства в судах. Освещены направления повышения роли прокуратуры в координации деятельности правоохранительных органов.

Визначено найвпливовіші психологічні чинники та за допомогою факторного аналізу здійснено їх класифікацію, яка включає в себе когнітивний, емоційний, мотиваційний блок факторів та альтернативні способи розв'язання майнових і немайнових конфліктів. Проведено теоретичне й експериментальне дослідження психологічних чинників, яке підтверджує можливість їх коригування на статистично значиму величину. Вдосконалено доцільність застосування медіації та переговорів як альтернативних способів вирішення майнових і немайнових спорів у господарському процесі. Для цього необхідно внести відповідні зміни в чинне законодавство України.

Розкрито юридично-психологічні особливості судового розгляду (СР) кримінальних справ (КС) на підставі чинного законодавства та здобутків юридичної психології, кримінального, кримінально-процесуального права та криміналістики. Висвітлено психологічні особливості діяльності судді та інших учасників СР КС. Визначено сутність та зміст психологічних чинників, що впливають на прийняття суддею рішень у процесі СР КС, поняття "правосвідомості судді". Обгрунтовано доцільність, межі й особливості використання спеціальних психологічних знань (СПЗ) під час СР КС. Вивчено тактику застосування психологічних методів дослідження доказів у процесі СР КС. Наведено положення щодо форм використання СПЗ у кримінальному судочинстві.

Розкрито юридико-психологічні особливості стадії судового розгляду кримінальної справи й окремих її складових частин. Встановлено загально-психологічні та соціально-психологічні особливості діяльності судді й інших учасників судового розгляду, а також доведено необхідність практичного застосування спеціальних психологічних знань під час розгляду кримінальних справ у суді. Надано характеристику основних суб'єктів та об'єктів судового розгляду. Розкрито сутність та зміст психологічних чинників, що впливають на прийняття суддею рішень у ході судового розгляду кримінальної справи. Визначено поняття "правосвідомості судді" як його суб'єктивної реакції на правові норми, тобто сукупність поглядів та ідей, що виражають ставлення до традицій, звичаїв, моральних принципів, норм поведінки, професійних обов'язків, норм права тощо.

Визначено особливості засобів психологічного впливу, процесуальних і тактичних аспектів їх реалізації для вирішення професійних завдань юристів. Визначено сутність психологічного впливу як основи для формування тактичних прийомів, заснованих на його методах, з'ясовано співвідношення психологічного впливу з психологічним насильством і маніпуляцією. Висвітлено правові підстави для застосування психологічного впливу у сфері судочинства, з'ясовано ефективність застосування засобів психологічного впливу у сфері судочинства, визначено загальнонаукові, процесуальні та криміналістичні передумови застосування психологічного впливу у сфері судочинства та професійних завдань. Уточнено гносеологічну, процесуальну та криміналістичну сутності тактичних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, як засобів пізнання у сфері судочинства. З'ясовано історичні аспекти формування сучасних прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, у пам'ятках українського права. Встановлено проблемні питання та труднощі, які виникають у процесі практичного застосування прийомів, заснованих на методах психологічного впливу, для вирішення завдань у сфері судочинства. Розроблено пропозиції та рекомендації щодо вдосконалення національного законодавства, а також слідчої, судової й адвокатської практики щодо реалізації можливостей зазначених прийомів у сфері судочинства.

Вперше у вітчизняній юридичній психології комплексно досліджено психологічні особливості кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Розкрито психологічні особливості кримінального провадження у формі приватного обвинувачення, виявлено закономірності нормативного врегулювання цих питань, з’ясовано критерії ефективності здійснення цієї категорії судочинства, а також психологічні чинники, що на нього впливають. Висвітлено теоретичні та практичні проблеми психолого-процесуальної діяльності потерпілого у досліджуваному провадженні, психологічні і процесуальні труднощі, з якими стикаються судді під час розгляду вказаної категорії проваджень. Розроблено рекомендації щодо вдосконалення механізму судового розгляду особливої категорії кримінальних проваджень, а саме - у формі приватного обвинувачення.

Увагу приділено комплексному дослідженню сучасних психологічних проблем доказування. Здійснено багатоаспектний аналіз юридичного та психологічного змісту процесу доказування, розглянуто історичні етапи становлення інституту доказування та надано формалізовану характеристику обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні. Досліджено психологічні особливості діяльності суб'єктів доказування у судовому розгляді кримінального провадження та виокремлено психологічні якості, необхідні для успішної та результативної діяльності останніх.

Розкрито психологічні особливості кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Розглянуто психолого-процесуальну діяльність потерпілого у кримінальному процесі. Встановлено ряд процесуальних і психологічних труднощів розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. Увагу приділено правовому статусу суб'єкта такого обвинувачення в судовому провадженні, його кримінолого-психологічній характеристиці. Проаналізовано специфіку кримінального судочинства в разі відмови прокурора від підтримання обвинувачення, визначено медіацію як підставу для закриття провадження у справах приватного обвинувачення. Висвітлено можливості використання спеціальних психологічних знань щодо потерпілого під час судового розгляду такої категорії справ. Розглянуто доказове значення експертних досліджень для прийняття рішень судом по категорії проваджень приватного обвинувачення.