Висвітлено теоретичні основи соціальної психології територіальних спільнот. Запропоновано соціально-психологічну концепцію рефлексивного капіталу територіальних спільнот, яка об'єднує умовно суперечливі концепти соціального та креативного капіталів. Подано епірично виявлені зв'язки рефлексивних властивостей територіальних спільнот різного масштабу - від сусідської громади до регіонів. Показано роль рефлексивного капіталу у вирішенні таких проблем, як гуманізація стосунків (профілактика цькування у шкільній спільноті), переживання нащадками наслідків історичної травми Голодомору та конструювання єдності країни, запобігання трагедіям спільного блага громади, врахування регіонального рівня медіакультури, підвищення рефлективності лідерів і діалогу з громадою.

Досліджено соціальні настановлення як взаємопов'язані ставлення до соціальних об'єктів, що мають складну структуру та регулюються метакогнітивними чинниками у формі групової рефлексії. Проаналізовано імпліцитні та експліцитні соціальні настановлення представників різних регіонів щодо єдності України та соціальної самоповаги за різного потенціалу групової рефлексії у найближчих середовищах спілкування. Виявлено значущий прямий зв'язок між рівнем рефлексивної ємності середовища міжособового спілкування та імпліцитною соціальною самоповагою. Доведено, що групова рефлексія досвіду та ставлення є механізмом опосередкування зв'язку експліцитних та імпліцитних форм у системі соціальних настановлень самоповаги, які опосередковують регіональні соціальні експліцитні та імпліцитні настановлення на єдність. Доведено можливість реконструкції непродуктивних соціальних настановлень через перебудову системи взаємозв'язків між настановленнями експліцитної та імпліцитної форм на основі активізації групової рефлексії в середовищі дружнього спілкування та/або за умов використання процедур групової рефлексії досвіду та ставлення в тренінгу.

Розглянуто філософсько-методологічні підходи до визначення категорії соціальної регуляції як емоційної регуляції, процесу керування потоками інтересів людей з метою організації їх цілеспрямованої поведінки. З'ясовано роль емоцій у соціальних регуляційних механізмах.

Рассмотрены философско-методологические подходы к определению категории социальной регуляции как эмоциональной регуляции, процесса управления потоками интересов людей с целью организации их целенаправленного поведения. Раскрыта роль эмоций в социальных регуляционных механизмах.