Приведены результаты исследования эффективности компьютерных игр в умственном развитии ребенка старшего дошкольного возраста. Отмечено, что для полноценного использования компьютера как средства деятельности от ребенка требуется умение оперировать символами (знаками), обобщенными образами, ему необходимо достаточно развитое мышление, творческое воображение, определенный уровень произвольности действий. Игра является одной из форм практического мышления. Разработана и предложена оригинальная система компьютерных программ "Конструктор" для развития пространственного мышления на занятиях по конструированию у старших дошкольников.

Запропоновано новий підхід до навчання дітей рідної мови, структурними компонентами якого є контроль, оцінка та навчальні дії. Проаналізовано художньо-мовленнєву діяльність як лінгводидактичну проблему. Розглянуто особливості сприймання дітьми змісту художніх творів. Охарактеризовано рівні сформованості оцінно-етичних суджень у старших дошкільників, наведено їх інструментальну лінгводидактичну модель.

Предложен новый подход к обучению детей родному языку, структурными компонентами которого являются контроль, оценка и учебные действия. Проанализирована художественно-речевая деятельность как лингводидактическая проблема. Рассмотрены особенности восприятия детьми содержания художественных произведений. Охарактеризованы уровни сформированности оценочно-этических суждений у старших дошкольников, приведена их инструменально лингводидактическая модель.

Визначено недостатність теоретичного й емпіричного опрацювання проблем становлення варіативності мислення у дітей дошкільного віку. Акцентовано увагу на уявленні щодо психологічної сутності поняття "варіативність мислення". Висвітлено варіативність мислення як якість, що дозволяє дитині орієнтуватися за складних умов діяльності та знаходити можливі варіанти розв'язання задачі. Удосконалено психодіагностичний інструментарій з дослідження варіативності мислення дітей старшого дошкільного віку. Розроблено систему діагностики варіативності мислення дітей віком 6-ти років. Наведено загальні вимоги до методик і показник варіативності мислення - кількість способів розв'язання задачі. Продемонстровано доступність для дітей дошкільного віку, який досягається за існуючої системи навчально-виховної роботи в ДНЗ. Розроблено програму становлення варіативності мислення дітей віком 6-ти років, яка складається з ігор-вправ, згрупованих у блоки, а саме: пізнавальний розвиток та елементи логіко-математичних знань, мовленнєвий розвиток і елементи конструювання, аплікації. Визначено принципи програми формульованого експерименту й її основні завдання. Висвітлено процедуру впровадження ігрових вправ. Визначено обов'язкові умови проведення формульованого експерименту. Проаналізовано характерні особливості діяльності дітей під час розв'язання задач. Доведено можливість цілеспрямованої роботи щодо становлення варіативності мислення у дітей старшого дошкільного віку.

Рассмотрена проблема раскрытия творческого потенциала ребенка дошкольного возраста в процессе развития мышления. Приведены примеры конкретных методик, рассчитанных на детей 4 - 7-ми лет, с помощью которых практический психолог или воспитатель могут сделать оперативный микросрез творческого развития конкретного ребенка. Акцентировано внимание на необходимости более детального изучения свойств и функционирования в различных формах человеческой деятельности меняющихся посредников, позволяющих упорядочить последовательности наглядно воспринимаемых признаков.

Розглянуто проблему розкриття творчого потенціалу дитини дошкільного віку в процесі розвитку мислення. Наведено приклади конкретних методик, розрахованих на дітей 4 - 7-ми років, за допомогою яких практичний психолог або вихователь можуть зробити оперативний мікрозріз творчого розвитку конкретної дитини. Акцентовано увагу на необхідності детальнішого вивчення властивостей і функціонування в різних формах людської діяльності посередників, що змінюються і дозволяють упорядкувати послідовності наочних ознак.

The problem of unlocking the creative potential of children of preschool age in development thinking. The examples of specific diagnostic tests designed for children 4-7 years, by which practical psychological or teacher can make the creative development of the operational section of the individual child.

Дисертацію присвячено проблемі психологічних особливостей розвитку мислення дітей дошкільного віку засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Визначено сутність провідних понять, розглянуто складові мислення (образність, теоретичність, моторика, внутрішній план дій, самостійність, ініціативність, гнучкість, креативність, логічність, узагальнення, класифікація, причинно-наслідкові зв’язки та ін.), а також їх зв’язок із алгоритмами дій комп’ютерної психотехнології; розкрито вікові й індивідуально-психологічні особливості мислення дошкільників; представлено психологічні аспекти використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку різних видів і операцій мислення дошкільників. Відповідно до виокремлених критеріїв (когнітивний, особистісний, емоційний) і показників (мотиваційний, регуляційний, операційний; адаптаційний, мовленнєвий, конативний; чуттєвість, рухливість, переживання) розроблено та впроваджено в практику дошкільної освіти комплекс методик психодіагностики мовлення та подано її результати; виявлено взаємозв’язки складових компонентів мислення, експресивного і імпресивного мовлення, а також взаємозв’язки мисленнєвих операцій, видів мислення з індивідуально-психологічними особливостями дошкільників (тривожність, самооцінка, адаптивність, властивості темпераменту); створено концептуальну модель розвитку мислення дітей дошкільного віку. Обґрунтовано, розроблено та експериментально апробовано інформаційно-комунікаційні технології реалізації формувального блоку концептуальної моделі, перевірено її ефективність щодо забезпечення розвитку всіх вищезазначених складових мислення. Ключові слова: мисленнєві операції, складові мислення, види мислення, дошкільний вік, експресивне та імпресивне мовлення, комп’ютерна психотехнологія, індивідуально-психологічні особливості, модель розвитку мислення.