Указано, что леворукие дети являются особой группой учеников, для которых характерны трудности в обучении. Определено, что неблагоприятные психофизиологические особенности леворуких обусловлены характером межполушарного и корково-подкорковых взаимодействий, отличным от праворуких. Рассмотрены и проанализированы имеющиеся в литературе причины возникновения леворукости. Предложено использование биологической обратной связи в коррекции неблагоприятных психофизиологических состояний леворуких учеников.

Уперше конкретизовано суть психологічної готовності педагогів до роботи з дітьми-лівшами та ліворукими. Визначено зміст її структурних компонентів (мотиваційного, когнітивного, операційного). Розкрито механізм формування даного виду готовності. Розвинуто наукові уявлення про специфіку та труднощі навчання даних дітей. Досліджено проблему становлення психологічної готовності як специфічної інтегральної властивості особистості до педагогічної діяльності у цілому, та, зокрема, до роботи з окремими категоріями учнів.

Вивчено особливості сприйняття коротких проміжків часу та індивідуальної хвилини лівшами і правшами старшого шкільного віку різної статі. Виявлено, що незалежно від типу моторної асиметрії досліджуваних усі запропоновані проміжки часу переоцінювалися. Дівчата-лівші, у порівнянні з правшами, менше переоцінювали проміжків часу, крім 10-ти та 15-секундних. В осіб чоловічої статі менш виражену переоцінку часу зафіксовано у хлопців-правшів, у порівнянні з лівшами. У лівшів-дівчат, у порівнянні з правшами обох груп та лівшами-хлопцями, під час оцінки індивідуальної хвилини зафіксовано її недооцінку.

Проаналізовано філософську, психологічну, педагогічну літературу з проблеми рефлексивних умінь. З’ясовано сутність понять «рефлексія» і «рефлексивні уміння». Охарактеризовано значення рефлексії та саморефлексії у контексті формування особистості, що надає змогу розуміти рефлексивні уміння як одні з компонентів навчальної діяльності, оволодіння якими надає можливість особистості майбутнього педагога творчо самореалізуватися за умов сучасного освітнього простору.

Проанализирована философская, психологическая, педагогическая литература по проблемам рефлексивных умений. Установлена суть понятий «рефлексия» и «рефлексивные умения». Охарактеризовано значение рефлексии и саморефлексии в контексте формирования личности, что дает возможность понимать рефлексивные умения как одни из компонентов учебной деятельности, овладение которыми дает возможность личности будущего педагога творчески самореализоваться в условиях современного образовательного пространства.

Досліджено проблему оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами. Систематизовано й узагальнено основні підходи до оволодіння іноземною мовою у вітчизняних і зарубіжних психологічних і психолінгвістичних дослідженнях, зокрема природничий, культурно-історичний, діяльнісний, суб'єктний, асоціаністський, трансформаційно-граматичний, психотерапевтичний, нейропсихолінгвістичний підходи. Оволодіння іноземною мовою грунтується на особливостях розвитку пізнавальних процесів ліворукої дитини. За результатами емпіричного дослідження проаналізовано особливості іншомовного письмового мовлення таких школярів, закономірності мовленнєво-мисленнєвої діяльності у сукупності чуття мови, мовленнєвого розвитку та поняттєвого мислення. Встановлено особливості мотивації мовленнєвого розвитку ліворуких молодших школярів як чинника оволодіння іноземною мовою. На основі теоретичних та емпіричних узагальнень визначено психолого-педагогічне забезпечення ефективного оволодіння іноземною мовою ліворукими молодшими школярами, які полягають у створенні відповідних умов.