Вперше у науковій галузі державного управління в Україні комплексно системно досліджено та обгрунтовано його результати щодо теоретичних засад взаємодії держави та суспільства у сфері благодійництва. Визначено теоретичні засади та методологію дослідження проблем взаємодії держави та суспільства у сфері благодійництва у науковій літературі. Розкрито інституціональні аспекти формування взаємодії держави та громадськості у сфері благодійництва в історичній ретроспективі та окреслено створення нормативно-правових та організаційних засад взаємодії держави та благодійництва у динаміці державотворчих процесів XIX - XX ст. На основі аналізу процесів інституціоналізації благодійництва у динаміці європейського державотворення визначено роль і місце органів державного управління в них. Розкрито особливості організаційного оформлення благодійництва в європейських країнах у період формування національних держав. Доведено можливість, доцільність та ефективність адаптації зарубіжного досвіду взаємодії держави та благодійництва як складової некомерційного сектора громадянського суспільства. Визначено сучасні тенденції розвитку благодійництва в Україні та світі. Розкрито суть діючих стратегій розвитку його на національному та місцевому рівнях. Проаналізовано інноваційні підходи до взаємодії органів державного управління та благодійних структур, що дозволило зробити висновки щодо її обопільного соціально-політичного й економічного потенціалу та результативності.