Досліджено проблему підвищення ефективності експертної системи навчання словотворенню шляхом скорочення кількості похідних слів в результаті словотовірного синтезу за рахунок формалізації особливостей словотвірної семантики. В результаті аналізу сучасного стану проблеми використання природно-мовних засобів в інтелектуальних навчальних системах визначено необхідність розв'язання задачі обробки значного обсягу похідних слів в результаті словотвірного синтезу. Для вирішення цього завдання запропоновано використовувати особливості семантики словотвірних формантів у процесі синтезу. Для одержання граматичних характеристик словоформ, які використовуються у процесі словотворення, розвинуто алгоритм розв'язання задачі морфологічного аналізу з метою застосування у процесі роботи морфоаналізатора словотвірної бази знань. Точність розв'язку задачі такого аналізу забезпечується за умов використання розроблених словників і дерев морфем, що становлять словоформу. Розроблено модель і метод організації семантичних одиниць словотворення у вигляді лісу словотвірних дерев. Запропоновано міру семантичної близькості слів, яку було використано як оціночну функцію в розробленому евристичному алгоритмі словотворення за заданою семантикою. Для дослідження запропонованих алгоритмів морфологічного аналізу та словотвірного синтезу розроблено експертну систему навчання словотворенню російської мови. На підставі результатів проведених досліджень доведено коректність і показано ефективність застосування запропонованих словотвірних моделей російськомовною людиною на 10 - 15 %.

Розглнуто організацію системи формування та оновлення онтологічної бази знань інтелектуальної навчальної системи. Запропоновано алгоритм і склад програмного забезпечення інструментальних засобів об'єднання онтологій предметних областей.

Удосконалено методи виявлення блокової обробки цифрового зображенні. Досліджено інтелектуальну систему виявлення атак в локальних мережах. Проаналізовано управління смуговим частотно-залежним компонентом інформаційно-управляючою системою для усунення детонації двигуна внутрішнього згорання. Увагу приділено інформаційній підтримці технічного обслуговання систем залізнично-водного сполучення. Наведено особливості діагностики ризиків аварійних ситуацій за допомогою гібридних експертних систем. Досліджено автоматизовану підготовку раціональних схем розкрою матеріалів зі складною конфігурацією зовнішніх контурів на плоскі геометричні об'єкти.