Висвітлено актуальні проблеми формування політики регіональних органів влади, методологічні засади її дослідження. Описано механізми реалізації політики регіональних органів влади через налагодження діалогу "народ - влада", особливості її формування та реалізації в системі владних відносин, проаналізовано зарубіжний досвід регіональної політики. Розглянуто питання взаємодії регіональних органів влади та неурядових організацій у створенні соціальної безпеки в суспільстві.

Освещены актуальные проблемы формирования политики региональных органов власти, методологические основы её исследования. Описаны механизмы реализации политики региональных органов власти через налаживание диалога "народ - власть", особенности её формирования и реализации в системе властных отношений, проанализирован зарубежный опыт региональной политики. Рассмотрены вопросы взаимодействия региональных органов власти и неправительственных организаций в создании социальной безопасности в обществе.

Розглянуто характерні риси (гнучкість, модульність) і принципи (вибору змісту освіти, відповідності технологій, мобільності навчання) дистанційного навчання. Визначено мету та завдання системи дистанційного навчання державних службовців.

Проведено скрининговое обследование 4 028-ми детей и подростков Сквирского района Киевской области. Оценивалось состояние щитовидной железы (ЩЖ) и обеспеченность организма йодом. У 584-х (14,5 %) обследуемых выявлена патология ЩЖ. Медиана йодурии у них составляла 41,2 мкг/л и 69,7 мкг/л. Соответственно у 82,9 % и 70 % детей и подростков отмечался дефицит йода. Высокий уровень распространенности диффузного зоба у детей обусловлен действием комплекса факторов, главным из которых является дефицит йода. Этим детям проводили йодную профилактику по коррекции дефицита йода с помощью йодсодержащих препаратов и БАД (йод-форте, йодид 100-200, БАД "Фитосорбин-планта 1"). Доказана эффективность применения данных препаратов и БАД у детей и подростков с диффузным нетоксическим зобом, проживающих в регионах радиационного загрязнения и йодной недостаточности относительно коррекции дефицита йода и профилактики эндемичеcкого зоба.

Показано, що процеси, які окремо або за взаємодії визначають генетичний склад популяцій (природний добір, випадковий дрейф генів, шлюбні міграції та мутаційний процес), вже сьогодні негативно впливають на стан здоров'я населення України. Наведено результати досліджень, проведених в Інституті гігієни та медичної екології АМН України щодо частоти генетичних порушень серед зареєстрованих вагітностей, частоти змін каріотипу серед неплідних пар, частоти й охоплення скринінгом на фенілкетонурію, захворюваності на ендокринну патологію серед вагітних та її впливу на ймовірність виникнення вродженої патології та репродуктивних втрат, інших чинників ризику генетичної патології.

Вивчення перебігу генетичних процесів серед населення України свідчить про порушення оптимуму внутрішньопопуляційної гетерозиготності у зв'язку з підвищенням інтенсивності шлюбних міграцій, що призводить до виникнення репродуктивних втрат генетичної етіології. Підкреслено, що хоча у формуванні здоров'я генетичній складовій відводять до 20 %, з урахуванням одержаних фактів її значення може бути більш вагомим. Зроблено висновок, що потреба в наданні медико-генетичної допомоги зростає, що має бути враховано у процесі розвитку системи охорони здоров'я.

  Скачати повний текст

Наведено результати дослідження стану здоров'я, фізичного розвитку, гіпофізарно-тиреоїдної системи дітей Київщини, які проживають в радіаційно забруднених контрольованих районах, евакуйованих з м.Прип'яті (Ватутінський район), з урахуванням променевого навантаження на щитовидну залозу, вміст йоду в організмі. Проаналізовано забезпеченість населення амбулаторно-поліклінічною допомогою та лікарськими кадрами, в т.ч. спеціалістами (ендокринологами, гематологами, онкологами та ін.) відповідно до їх кваліфікації. Вперше розроблено та науково обгрунтовано комплекс соціально-гігієнічних та медико-організаційних заходів щодо покращання здоров'я дітей та підлітків, які тривалий час перебували в районах дії малих доз радіації, у зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС.

Розглянуто прикладні аспекти забезпечення соціальної безпеки на рівні територіальної громади. Проаналізовано роль органів влади й органів місцевого самоврядування у створенні безпечного життєвого середовища. Значну увагу приділено механізмам зміцнення соціальної безпеки в Харкові.

Рассмотрены прикладные аспекты обеспечения социальной безопасности на уровне территориальной общины. Проанализирована роль органов власти и органов местного самоуправления в создании безопасной жизненной среды. Значительное внимание уделено механизмам укрепления социальной безопасности в Харькове.

Розглянуто питання формування нової парадигми суспільного розвитку в Україні у контексті європейської та світової інтеграції. Викладено концепцію стабільного людського розвитку та визначено її пріоритети в державі. Проаналізовано особливості соціально-економічного розвитку українського суспільства на пострадянському просторі. Висвітлено історико-психологічні та ментальні особливості формування української нації у напрямку європейської спільноти. Розкрито причини та наслідки тоталітарної системи в СРСР. Вивчено вплив сводоби, рівності та справедливості на формування державної соціальної політики (СП) в Україні та за кордоном. Викладено теоретико-методологічні підходи до розробки та аналізу СП на основі теорії самоорганізації складних систем. Визначено шляхи розбудови соціальної держави в Україні, перспективи світової СП в сучасний період за умов глобалізації.

Рассмотрены вопросы формирования новой парадигмы общественного развития в Украине в контексте европейской и мировой интеграции. Представлена концепция стабильного человеческого развития и определены её приоритеты в государстве. Проанализированы особенности социально-экономического развития украинского общества на постсоветском пространстве. Освещены историко-психологические и ментальные особенности формирования украинской нации в направлении европейского сообщества. Раскрыты причины и последствия тоталитарной системы в СССР. Изучено влияние свободы, равенства и справедливости на формирование государственной социальной политики (СП) в Украине и за рубежом. Изложены теоретико-методологические подходы к разработке и анализу СП на основе теории самоорганизации сложных систем. Определены пути развития социального государства в Украине, перспективы мировой СП в современный период в условиях глобализации.

Розкрито теоретико-методологічні засади розбудови в Україні соціальної держави (СД) за умов європейської та світової інтеграції. Наведено методологічні підходи до розробки механізмів державної соціальної політики (СП) на основі теорії самоорганізації складних систем. Висвітлено становлення та розвиток сучасних моделей СД, історію створення системи державної опіки в контексті етимології та генезису поняття "соціальна держава", перспективи розвитку західних держав загального добробуту на підставі порівняльного аналізу ліберальних і соціал-демократичних концепцій. Визначено механізми формування суспільного добробуту в СД відповідно до поняття "справедливої" СП.

Розв'язано наукову та прикладну проблему модернізації суспільних відносин у процесі становлення та розвитку соціальної держави. Визначено сутнісний зміст понять, термінів і категорій структури соціальної держави, узагальнено теоретичні дослідження її становлення та розвитку в культурно-історичному та політико-правовому аспекті концептуалізації. Розроблено алгоритм дослідження та запропоновано складові парадигмальної матриці модернізації суспільних відносин суб'єктів соціальної держави. Визначено шляхи формування сучасної соціальної держави як соцієтальної системи. Обгрунтовано вибір теоретичних концептів нових методологічних підходів у контекстному просторі сучасної парадигми державотворення як інструментів інноваційних перетворень. Проаналізовано характерні особливості сучасного стану пострадянського суспільства та визначено тенденції у сфері соціально-економічної поведінки населення. Визначено пріоритети державної політики, спрямованої на збільшення людського та соціального капіталу суспільства в дискурсному просторі соціосинергетичної теорії. Проведено компаративний аналіз становлення та розвитку західних соціальних держав і виокремлено найбільш придатні соціальні концепти для подальшої інституціоналізації в процесі розбудови модерної соціальної держави в Україні. Визначено чинники ресурсної спроможності соціальної держави, характер їх співвідношення з фазами економічного розвитку суспільства та ступінь їх впливу на зміну соціальних відносин головних суб'єктів соціальної політики.

Розкрито сутність таких понять стратегічного планування, як "концепція реформування пенсійної системи України" та "стратегія розвитку пенсійної системи України", які слід розробити в контексті визначення цілепокладання та прогнозування розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні. Установлено їх взаємозв'язок, послідовність прийняття та реалізації. Доведено, що при дотриманні послідовності: концепція - стратегія знижується рівень абстрактності та підвищується ступінь нормативності документів. Обгрунтовано, що несвоєчасне прийняття необхідних документів стратегічного планування, непослідовність, відсутність координації прийняття нормативно-правових актів призводять до виникнення негативних наслідків у системі управління пенсійним забезпеченням. Акцентовано увагу на необхідності проведення комплексної оцінки функціонуючої пенсійної системи за визначеними критеріями і показниками, що включають, зокрема, актуарні розрахунки, на основі яких потрібно прийняти Концепцію реформування пенсійної системи України та Стратегію розвитку пенсійної системи України. Запропоновано стратегічні цілі розвитку пенсійної системи України: забезпечення фінансової стабільності пенсійної системи; створення умов для забезпечення гідного рівня життя особам, які досягли пенсійного віку. Визначені завдання розвитку системи пенсійного забезпечення розділено на дві групи з урахуванням поставлених цілей. Пропозиції з пріоритетних напрямів розвитку пенсійної системи України згруповано в окремі блоки: удосконалення фінансово-економічної політики в соціальній сфері; удосконалення законодавства в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; реформування системи надання дострокових пенсій; удосконалення системи управління обов'язковим пенсійним страхуванням; упровадження та розвиток накопичувального рівня загальнообов'язкового державного пенсійного забезпечення; розвиток недержавного (добровільного) пенсійного забезпечення; розвиток міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.