Визначено та науково обгрунтовано сутність і структуру готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи за умов кредитно-модульного навчання (мотиваційний, когнітивний, операційно-діяльнісний, оцінно-рефлексивний компоненти), виявлено, обгрунтовано показники й охарактеризовано рівні (низький, середній, високий) означеної готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Висвітлено педагогічні умови формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи. Розроблено та науково обгрунтовано експериментальну модель формування готовності майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи в системі кредитно-модульного навчання, яка реалізується за логікою трьох взаємопов'язаних етапів: мотиваційно-настановчий, пошуково-репродуктивний, пошуково-продуктивний.

Надано теоретико-практичні засади обгрунтування методології оцінки екологічності на базі ймовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні ландшафтно-геохімічних комплексів і територіально-об'єктових систем.

Розглянуто кілька проблем вищої освіти у зв'язку з переходом до кредитно-модульної системи організації учбового процесу у вищих навчальних закладах. Визначено роль самостійної роботи як основної форми учбової діяльності в становленні професійних якостей майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін за нових умов організації учбового процесу.

Рассмотрен ряд проблем, стоящих перед высшим образованием, в связи с переходом к кредитно-модульной системе организации учебного процесса в высших учебных заведениях. Показана роль самостоятельной работы, как основной формы учебной деятельности, в становлении профессиональных качеств будущих учителей гуманитарных дисциплин в новых условиях организации учебного процесса.

The article is dedicated to some problems of higer education aroused by its transference to the credit modular system of organizing educational process in institutions of higher education. The author demonstrated the role of independent work as a basic form of educational activity in developing professional qualities of future teachers of the Humanities within new terms of organization of educational process.

У контексті гуманізації та гуманітаризації всієї системи освіти досліджено педагогічні умови формування готовності майбутніх учителів гуманітарних дисциплін до самостійної роботи у системі кредитно-модульного навчання з метою покращання їх підготовки. Визначено узагальнені педагогічні умови процесу формування готовності до самостійної роботи, а саме: забезпечення мотиваційної настанови самостійної роботи на професійну діяльність; націленість студентів на активізацію вибору видів, форм і методів самостійної роботи; залучення студентів до використання інформаційних та інноваційних технологій у самостійній роботі. Описано засоби забезпечення педагогічних умов під час виконання самостійної роботи.

В контексте гуманизации и гуманитаризации всей системы образования исследованы педагогические условия формирования готовности будущих учителей гуманитарных дисциплин к самостоятельной работе в системе кредитно-модульного обучения с целью улучшения их подготовки. Определены обобщенные педагогические условия процесса формирования готовности к самостоятельной работе, а именно: обеспечение мотивационной установки самостоятельной работы на профессиональную деятельность; нацеленность студентов на активизацию выбора видов, форм и методов самостоятельной работы; привлечение студентов к использованию информационных и инновационных технологий в самостоятельной работе. Описаны средства обеспечения педагогических условий при выполнении самостоятельной работы.

The article ascertains some pedagogical conditions of forming readiness of future Humanities teachers for independent work in terms of the credit modular education providing motivational orientation of independent work at future professional activity;aiming students at activation of choosing kinds, types, forms and methods of independent work; attracting them to using informational and innovative technologies in their independent work.

Розглянуто психолого-педагогічний аспект проблеми формування готовності до самостійної роботи майбутніх учителів гуманітарних дисциплін за умов кредитно-модульного навчання. Розроблено багатокомпонентну структуру готовності до самостійної роботи, що дозволить використати самостійну роботу як поліфакторний процес, що сприяє розвитку навчально-пізнавальних здібностей і особистості студента як майбутнього вчителя гуманітарних дисциплін.

Рассмотрен психолого-педагогический аспект проблемы формирования готовности к самостоятельной работе у будущих учителей гуманитарных дисциплин в условиях кредитно-модульного обучения. Разработана многокомпонентная структура готовности к самостоятельной работе будущих учителей, что позволит использовать самостоятельную работу как полифакторний процесс, способствующий развитию учебно-познавательных способностей и личности студента как будущего учителя гуманитарных дисциплин.

We consider the psycho-pedagogical aspect of the problem of formation of willingness to work independently of the future teachers in the humanities credit and modular training. Willingness to work independently represented as a system characteristic, determines the process of successful implementation of independent work and takes into account the impact on this process, both external and internal conditions. A multi-component structure of the readiness to work independently, enabling the use of independent work as polyfactorial process that promotes educational and cognitive abilities and the student's personality as a future teacher of the humanities.

Із застосуванням тестів рівня суб'єктивного контролю наведено результати теоретичного й експериментального дослідження проблеми формування готовності до самостійної роботи майбутніх вчителів-філологів, їх професійного становлення на підставі творчого співробітництва викладача і студента. Проаналізовано проблему готовності до самостійної роботи студентів у психолого-педагогічній літературі. Наведено таблицю показників інтернальності досягнень і невдач студентів, які проходять підготовку за напрямом "Філологія (українська мова і література)". Наведено характеристики рівнів готовності студентів-гуманітаріїв до самостійної роботи, визначено методи навчання, які використовують викладачі на різних етапах формування готовності до самостійної роботи.

С применением тестов уровня субъективного контроля приведены результаты теоретического и экспериментального исследования проблемы формирования готовности к самостоятельной работе будущих учителей-филологов, их профессионального становления на основе творческого сотрудничества преподавателя и студента. Проанализирована проблема готовности к самостоятельной работе студентов в психолого-педагогической литературе. Приведена таблица показателей интернальности достижений и неудач студентов, проходящих подготовку по направлению "Филология (украинский язык и литература)". Представлены характеристики уровней готовности студентов-гуманитариев к самостоятельной работе, определены методы обучения, которые используют преподаватели на разных этапах формирования готовности к самостоятельной работе.

With the use of tests, the level of subjective control the results of theoretical and experimental study of the problem of formation of preparedness for self-study of future teachers, philologists, and their professional development through creative collaboration of teacher and student. The problems of readiness for independent work of students in the psychological and educational literature. The table of indicators internality achievements and failures of students being trained in "Philology (Ukrainian language and literature)". The characteristics of levels of preparedness of students in the humanities to work independently identified teaching methods that are used by teachers at different stages of readiness to work independently.

З метою підвищення ефективності навчальної діяльності через використання комп'ютерів досліджено рівень комп'ютерної підготовки студентів, майбутніх викладачів української мови і літератури. Графічно представлено результати тестування щодо умінь роботи студентів-гуманітаріїв з комп'ютерними програмами Microsoft Office та Internet. Обгрунтовано доцільність використання у самостійній роботі майбутніх учителів гуманітарних дисциплін разом з традиційними методами нових інформаційних технологій навчання для інтенсифікації навчального процесу, формування навичок самостійного вивчення навчального матеріалу, реалізації інтерактивної взаємодії між усіма учасниками навчального процесу. Представлено структуру і можливості розробленого та впровадженого у навчальний процес майбутніх учителів-філологів мультимедійного навчально-методичного комплексу (веб-сайту) з практичного курсу англійської мови.

С целью повышения эффективности учебной деятельности посредством использования компьютеров исследован уровень компьютерной подготовки студентов, будущих преподавателей украинского языка и литературы. Графически представлены результаты тестирования умений работы студентов-гуманитариев с компьютерными программами Microsoft Office и Internet. Обоснована целесообразность использования в самостоятельной работе будущих учителей гуманитарных дисциплин наряду с традиционными методами новых информационных технологий обучения для интенсификации учебного процесса, формирования навыков самостоятельного изучения учебного материала, реализации интерактивного взаимодействия между всеми участниками учебного процесса. Представлена структура и возможности разработанного и внедренного в учебный процесс будущих учителей-филологов мультимедийного учебно-методического комплекса (веб-сайта) по практическому курсу английского языка.

The article analyzes some issues on involving future teachers of humanities in using new informational educational technologies in independent work, aimed at intensification of educational process, forming skills of independent studies of educational material, realization of effective combination of new and traditional technologies, realization of interactive co-operation between all participants of educational process, simplification of functions of control of the level of knowledge, abilities and skills of students, realization of permanent monitoring of students' process.

Надано теоретико-практичні засади обгрунтування методики оцінки екологічності на основі імовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні ландшафтно-геохімічних комплексів і природно-техногенних територій. Запропоновано для встановлення механізмів усунення прямого зв'язку між економічним розвитком і погіршенням стану навколишнього природного середовища запровадити імовірнісно-ентропійний аналіз стану системного об'єкта на мікро- і макрорівні дослідження стосовно даних "стан - процес - стан" щодо гомеостазу "система - зовнішнє середовище". Для реалізації такого підходу з екологічної оцінки природно-техногенного об'єкта запропоновано використати ентропійну функцію. Надано практичні приклади оцінки екологічної якості досліджених техногенно-навантажених об'єктів за методологією КЕС і її сполучення з MIPS-аналізом.

Надано теоретичне обгрунтування системи комплексного застосування MIPS-аналізу та ентропійної оцінки екологічного стану техногенно-природних об'єктів, а також результати практичної реалізації запропонованого алгоритму визначення рівня небезпеки для техногенно-навантажених ландшафтно-геохімічних комплексів.

Розглянуто завдання формування нових підходів у теоретичному аспекті методичного забезпечення комплексної оцінки екологічності системних природно-техногенних об'єктів на базі MIPS- і ризик-аналізу. Сформовано схему алгоритмічного забезпечення комплексного аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки на рівні природно-техногенних комплексів. Дослідження за методологією комплексної оцінки екологічності на рівні системних об'єктів надає можливість урахувати трансформаційні процеси дестабілізації екологічної безпеки.

Надано теоретичні засади обгрунтування методології комплексної оцінки екологічності на основі MIPS-аналізу та імовірнісно-ентропійного ризик-аналізу для розв'язання задач екологічної безпеки територіально-об'єктових систем та ідентифікації факторів, які відповідають за ступінь прояву хвороби й рівень стану здоров'я людини. Дослідження підходів зі встановлення взаємозв'язку між рівнем екологічності навколишнього середовища і станом здоров'я людини визначили за необхідне прийняття універсальної характеристики екологічної якості різнорідних систем у вигляді ентропійної оцінки відповідності їх вимогам безпеки або рівноважного стану. Перевагою запропонованої методики екологічної оцінки складних об'єктів (природно-техногенних комплексів) є можливість однозначної характеристики складових і системи в цілому, надання цілісного програмного комплексу подання кінцевого результату.

Запропоновано комплексний підхід до оцінювання стану природно-техногенних об'єктів з позицій сталого розвитку на різних рівнях дослідження природно-техногенних об'єктів. Виконано комплексну оцінку екологічності на основі MIPS-аналізу і ризик-оцінки стану економічної, екологічної та соціальної складових об'єктів з метою підвищення якості прийняття рішень щодо зниження ступеня небезпеки у стані природно-техногенних систем. Подано алгоритмічне забезпечення для реалізації комплексної методики оцінювання відповідності вимогам екологічної якості за еколого-соціально-економічними аспектами досліджених систем.

Обгрунтовано доцільність застосування комплексного підходу до розроблення методичного забезпечення оцінки якості і безпечності системних об'єктів з позицій сталого розвитку. Визначено необхідність застосування показників комплексного оцінювання екологічності на основі MIPS-аналізу і ризик-характеристик стану складних систем з метою підвищення якості прийняття об'єктивних рішень щодо зниження ступеня небезпеки в екологічному аспекті. Алгоритмічне забезпечення розроблено для практичної реалізації методики комплексної оцінки екологічності системних об'єктів з урахуванням зв'язку між їх станом і процесами внутрішньої самоорганізації і зовнішньої взаємодії з навколишнім середовищем.

Обгрунтовано доцільність застосування комплексного підходу щодо розробки методичного забезпечення оцінювання якості та безпечності системних об'єктів з позицій сталого розвитку. Визначено необхідність запровадження системної основи об'єкта дослідження для одержання оцінки екологічності за результатами MIPS- і ризик-аналізу, встановлення рівня безпеки для прийняття рішень щодо управління якістю природно-техногенних комплексів (ПТК). Розроблено інформаційно-алгоритмічне забезпечення для практичної реалізації методичної підтримки комплексної оцінки екологічності системних об'єктів з урахуванням зв’язку між їх станом і процесами внутрішньої самоорганізації та зовнішньої взаємодії з навколишнім середовищем. Об'єктивність та обгрунтованість запропонованого інформаційно-методичного забезпечення комплексного оцінювання екологічності ПТК підтверджено результатами розв'язання завдань оперативного управління безпекою для різнорідних систем "об’єкт - навколишнє середовище" завдяки використанню розробленого програмного продукту в середовищі розробки Visual Studio.