Зазначено, що посилення диспаритету цін (ДПЦ) між продукцією агропромислового комплексу та продукцією переробних галузей впливає на забезпечення продовольчої безпеки України. ДПЦ виникає внаслідок випереджаючого зростання цін на продукцію, яка використовується в аграрному секторі, та на продукцію, вироблену з сільськогосподарської сировини.

Зазначено, що досягнення стратегічних цілей підприємств харчової промисловості не можливе без формування ефективної політики ціноутворення. Вибір правильного методу ціноутворення є одним із ключових питань, за допомогою якого можна досягти збільшення прибутковості.

Розглянуто проблеми ціноутворення товарів у ринкових сегментах і визначено пріоритетні чинники впливу на політику ціноутворення підприємств.

Зазначено, що подальший розвиток ринку хлібобулочних виробів пов'язаний з забезпеченням потреб споживачів у якісному хлібі за ціною, яка б задовольнила і споживача і виробника. Достатня величина одержаного прибутку забезпечить підприємствам-товаровиробникам можливість підвищення ефективності їх діяльності. За сучасних умов це можливо лише на базі комплексного дослідження ринку хлібобулочних виробів, прогнозу його розвитку та здійснення виважених дій органів державного управління щодо його регулювання.

Зазначено, що ціна на продукцію повинна визначатися після детального аналізу, який враховував би не тільки попит споживачів, ціни конкурентів і фактичні витрати на виробництво, але і ринкову поведінку підприємства, його мету. Залежно від поставленої мети будується політика ціноутворення. Формування цінової політики є одним із головних чинників, який суттєво впливає на присутність підприємства на ринку.

За умов перманентної економічної кризи, коли звичні в минулому підходи та методи, щодо встановлення ціни, діють неефективно, проблеми ціноутворення є дуже актуальними для всіх підприємств, оскільки від об'єктивного вибору вірної цінової політики значною мірою залежать кінцеві фінансові результати їх діяльності. Це обумовлює необхідність переходу підприємств від традиційного до якісно нового підходу у процесі визначення цінової політики - підходу, заснованого на концепції маркетингу. Розглянуто основні проблеми вибору та побудови політики ціноутворення, запропоновано напрями її оптимізації прийняття управлінських рішень щодо визначення ціни на підприємстві.

Зазначено, що за умов ринкової економіки успіх будь-якого підприємства, незалежно від форм його власності, розміру та підпорядкованості, багато в чому залежить від того, наскільки правильно й обгрунтовано будуть встановлені ціни на продукцію чи послуги. Ціноутворення за умов ринку є досить складний процес, на який має вплив багато факторів, які необхідно враховувати, щоб мати конкурентні переваги та утримати ринкові позиції. Так як ціна відображає досить складний комплекс економічних відносин і залежить від ефективності цих відносин, процес ціноутворення вимагає ретельного аналізу та практичних рекомендацій щодо його вдосконалення.

Мета роботи - дослідження соціально-економічних аспектів виробництва органічної продукції у світі та в Україні, визначення основних проблем, що стримують розвиток виробництва органічних продуктів, тенденцій і перспектив становлення вітчизняного ринку органічної продукції (ОП). Методологічна основа дослідження - система зaгaльнонaукових і спеціальних методів, а саме: аналізу і синтезу, індукції та дедукції (у разі структурування предметної площини дослідження на підгрунті ідентифікації та формалізації проблем розвитку органічного виробництва); економіко-статистичного, порівняльного й економічного аналізу (під час аналізу стану, тенденцій, a також проблем розвитку виробництва ОП); aнaлітичних і логічних узагальнень (за визначення та дослідження факторів впливу на розвиток і формування ринку ОП) тощо. Застосування цих методів надало змогу дослідити сучасний стан і тенденції розвитку органічного сільського господарства та виробництва ОП у світі та в Україні. Аналіз статистичних даних підтвердив загальну зацікавленість виробників органічним виробництвом і зростаючий попит населення в ОП. Визначено основні проблеми розвитку виробництва ОП в Україні (низький рівень доходів населення, відсутність достатньої підтримки та стимулювання органічного виробництва з боку держави, нерозвиненість внутрішнього ринку, недостатня розвиненість інфраструктури ринку ОП, наявність недобросовісних операторів на ринку, слабкий розвиток внутрішньої і міжнародної інтеграції та обмежений доступ на зовнішні ринки ОП, недостатня просвітницька робота серед населення щодо здорового способу життя, значний дефіцит висококваліфікованих агрономічних кадрів, що спеціалізуються на виробництві ОП, відносно складна та тривала за часом процедура одержання відповідного сертифіката тощо) та запропоновано шляхи їх подолання.