Здійснено історичний аналіз генезису правової протидії проституції як соціальному явищу та породжуваним нею кримінальним правопорушенням - сутенерству та втягненню особи в заняття проституцією. Визначено поняття та структуру оперативно-розшукової характеристики зазначеного злочину. Встановлено основні причини та умови, що обумовлюють вчинення сутенерства та втягнення особи в заняття проституцією. Розглянуто питання оперативно-профілактичних заходів щодо запобігання та недопущення вказаних кримінальних правопорушень. З'ясовано основні напрямки й об'єкти виявлення правопорушень. Розроблено порядок фіксації фактів злочинної діяльності та особливостей проведення негласних слідчих (розшукових) дій щодо злочинів, пов'язаних з сутенерством або втягненням особи в заняття проституцією.

Увагу приділено теоретичним засадам здійснення адміністративних процедур у сфері міграції, обґрунтуванню необхідності введення у національне правове поле категорії "адміністративні процедури у сфері міграції" та оптимізації діяльності органів публічної адміністрації під час здійснення адміністративних процедур у сфері міграції з метою забезпечення прав і свобод людини та громадянина. Розкрито стан наукового розроблення проблеми здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Виділено специфічні ознаки здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Виокремлено принципи та здійснено класифікацію адміністративних процедур у сфері міграції. Охарактеризовано нормативно-правові засади здійснення адміністративних процедур у сфері міграції. Розкрито систему суб'єктів публічної адміністрації, що здійснюють адміністративні процедури у сфері міграції. Охарактеризовано стадії здійснення адміністративної процедури у сфері міграції, до яких запропоновано відносити: 1) звернення фізичної особи і прийняття заяви до розгляду уповноваженим підрозділом органу публічної адміністрації; 2) розгляд справи (від трьох діб до одного року); 3) винесення рішення (про видачу посвідчення, посвідки, паспорта, довідки, запрошення, дозволу тощо); 4) оскарження прийнятого рішення (факультативна стадія) (на практиці передбачено тільки в судовому порядку); 5) виконання рішення. Визначено сутність оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів публічної адміністрації у досліджуваній сфері. Узагальнено зарубіжний досвід здійснення адміністративних процедур суб'єктами публічної адміністрації у сфері міграції, виокремлено його позитивні здобутки для запровадження в Україні, а саме: зменшення кількості обов'язкових документів, необхідних для здійснення адміністративних процедур у сфері міграції; запровадження електронної черги для суб'єктів звернення; визначення чіткого та вичерпного списку необхідних документів; запровадження сервісу перевірки стану оформлення документа; запровадження інформаційної системи обміну даними між суб'єктами публічної адміністрації тощо.