Розглянуто проблеми створення електронних бібліотек у світі, а також викладено результати, які одержано у цьому напрямі в Українському мовно-інформаційному фонді (УМІФ) НАН України. Висвітлено структуру електронної бібліотеки УМІФ, питання її технічного та програмного забезпечення, принципи користування, а також окреслено можливості, які відкриваються перед користувачами цієї системи.

Висвітлена одна з проблем сучасної лінгвістики: визначення місця індивідуально-авторської картини світу у концептуальній картині світу та її ролі, що вона відіграє у формуванні свідомості в сучасному світі. Індивідуально-авторська картина світу є втіленою у провідних авторських концептах, що утворюють тканину твору.

Освещена одна из проблем современной лингвистики: определение места индивидуально-авторской картины мира в концептуальной картине мира и ее роли в процессе формирования сознания в современном мире. Индивидуально-авторская картина мира воплощается в основных авторских концептах.

The article is dedicated to one of the issues of contemporary linguistics - determination of the place of individual language picture of the authorТs world in conceptual picture of the world. It also focuses on the role of individual language picture of the authorТs world in the modern world. Individual language picture of the authorТs world is embodied in the basic authorТs concepts.

Висвітлено шляхи перетворення християнського вчення про істину в імператив наявності та досяжності істини, що став наріжним каменем наукової раціональності Нового часу. Проаналізовано походження вказаної аксіоматики на основі вивчення праць авторів перших програм науки Нового часу - Коперника, Кеплера, Декарта і Ньютона, що дозволило встановити її джерело - побудову схоластичної теології XIII - XIV ст. Визначено, що християнські теологи, як і перші вчені, були впевнені в наявності та відкритості істини через світоглядні переконання, що мали християнську природу та сходили до догматичного вчення про істину. Проаналізовано християнські джерела та проведено історичну реконструкцію процесу становлення християнської догматики. Наголошено, що ядро християнського вчення про істину створюють віра в Бога як джерела Абсолютної Істини та Церкву, що володіє всією повнотою Істини, від імені якої виступає колегіальний представницький орган - собор легітимних представників окремих церков, який на основі принципу конциліарності (колегіальності) стверджує «емпіричні» формули небесної Істини - догмати, які "конкретизують" істину Одкровення. Зроблено висновок, що світоглядний рівень наукового знання спирається на християнські аксіоми, а теоретичні побудови та факти є конкретизацією онтологічних аксіом.