Висвітлено організаційні заходи щодо медико-соціального забезпечення осіб, потерпілих унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, зокрема забезпечення їх лікування в спеціалізованих медичних закладах, надання пільг і компенсацій, медико-соціальна реабілітація, диспансеризація та експертиза непрацездатності. Розглянуто принципи медичної класифікації груп первинного обліку, діагностики імунологічної недостатності організму. Наведено характеристики стану здоров'я різних категорій потерпілих.

Освещены организационные мероприятия относительно медико-социального обеспечения лиц, потерпевших вследствие аварии на Чернобыльской АЭС, в частности обеспечения их лечения в специализированных медицинских заведениях, предоставление льгот и компенсаций, медико-социальная реабилитация, диспансеризация и экспертиза нетрудоспособности. Рассмотрены принципы медицинской классификации групп первичного учета, диагностики иммунологической недостаточности организма. Приведены характеристики состояния здоровья различных категорий потерпевших.

Розглянуто організаційні аспекти проведення атестації робочих місць на підприємствах з метою покращання соціально-гігієнічних умов праці та побуту осіб зі зниженою працездатністю, інвалідів, їх раціонального працевлаштування. Визначено роль у цій роботі лікарів медико-соціальної експертної комісії, узагальнено їх завдання та функції у системі охорони здоров'я інвалідів та профілактиці інвалідності працюючого населення. Наведено основні принципи та методи організації роботи комісій з атестації робочих місць та комплексних інженерно-лікарських бригад, критерії ефективності та шляхи подальшого вдосконалення їх діяльності.

Рассмотрены организационные аспекты проведения аттестации рабочих мест на предприятиях с целью улучшения социально-гигиенических условий труда и быта лиц с пониженной трудоспособностью, инвалидов, их рационального трудоустройства. Определена роль в этой работе врачей медико-социальной экспертной комиссии, обобщены их задачи и функции в системе охраны здоровья инвалидов и профилактике инвалидности работающего населения. Приведены основные принципы и методы организации работы комиссий по аттестации рабочих мест и комплексных инженерно-лечебных бригад, критерии эффективности и пути дальнейшего усовершенствования их деятельности.

Цель статьи - выявление закономерностей ухудшения медико-демографических показателей в Украине и возможных путей их преодоления. Методы - анализ литературных источников и законодательных документов; медицинской статистики. Освещены основные медико-демографические проблемы Украины: снижение рождаемости, интенсификация смертности, отрицательный естественный прирост, отток квалифицированных кадров за рубеж, что привело к уменьшению численности населения за годы независимости более чем на 9,5 млн человек. Общий коэффициент рождаемости в 2017 г. по Украине составил 10,3 на 1000 человек, что на 14,9 % ниже, чем в 1991 г. Затем постепенно происходит рост показателей в 2012 - 11,4 на 1000 человек. Общий коэффициент смертности в 2017 г. - 14,4, что на 11,6 % выше, чем в 1991 г. Естественный прирост (убыль) с - 0,8 снизился до - 4,1 (более чем в 5 раз). Демографическая ситуация в Украине характеризуется депопуляцией, она приобрела характер демографического кризиса, основные признаки которого - неблагоприятные изменения не только в численности, но и в здоровье неселения, что проявляется снижением средней продолжительности жизни, ухудшением здоровья детей и подростков, увеличением уродств среди новорожденных, высокими коэффициентами смертности из-за заболеваний органов кровообращения, онкологических, травм, отравлений и других последствий действия внешних причин: сверхсмертности мужчин. Основные причины этих явлений - затянувшийся экономический кризис, экологическая катастрофа (Чернобыль), пребывание страны в состоянии "гибридной войны", что привело к резкому снижению уровня жизни, неуверенности в будущем широких слоев населения, гибели людей. Предложены некоторые пути преодоления медико-демографического кризиса в стране.

Цель исследования - проведение анализа деятельности лабораторной службы Днепропетровского региона, разработка и научное обоснование концепции оптимизации ее работы. Проведен в динамике анализ деятельности лабораторной службы Днепропетровского региона: ее структура; укомплектованность врачами-лаборантами, биологами и лаборантами; проведенные лабораторные исследования, их структура и качество, а также состояние лабораторного оборудования и реагентной базы. Методы - библиосемантический - системно-исторический анализ отечественных и мировых литературных источников по организации лабораторной службы; отчеты и законодательные документы о деятельности лабораторной службы региона; системного анализа - для выявления существующих недостатков и положительного опыта в системе подготовки кадров, формировании эффективной команды работников, качестве предоставляемых лабораторных услуг, путей оптимизации работы клинически-диагностических лабораторий (КДЛ); медицинской статистики для анализа и интерпретации представления результатов исследования, логического моделирования - для разработки концепции, совершенствования деятельности лабораторной служби. Освещены состояние лабораторной службы, изменение ее структуры в связи с реструкторизацией самих лечебно-профилактических учреждений, реформированием первичной медико-санитарной помощи, развитием семейной медицины - на 39,8 % уменшилось в 2017 г. по сравнению с 1995 г. количество больниц, на 38 % - больничных коек на 10 тыс. населения; в то же время количество амбулаторно-поликлинических учреждений увеличилось за этот период на 70,1 %, что соответствует рекомендациям ВОЗ по оказанию поликлинической помощи до 80 % пациентов. Коэффициент обеспечености населения региона врачами-лаборантами на 10 тыс. населения - 0,68; укомплектованность штатных должностей врачей-лаборантов физическими лицами - 25,9 % с тенденциями к уменьшению. Уменшилась и укомплектованность штатных должностей специалистами с высшим немедицинским образованием и составила 63,6 %. КДЛ в большинстве случаев имеют минимум оборудования, нередко устаревшего, не имеют средств автоматизации, недостаточно вспомагательной аппаратуры. Проблемы лабораторной службы региона состоят в наличии большого количества маломощных КДЛ, выполняющих минимальный набор диагностических тестов, отсутствии программ (протоколов) исследований в рамках отдельных нозологических форм болезней на разных этапах оказания медицинской помощи, остром дефиците высокотехнологического оборудования; большой текучести кадров в связи с неудовлетворительным материально-техническим и экономическим состоянием службы и низкой оплатой труда. Предложены основные пути оптимизации деятельности лабораторной службы.

Мета роботи - виявлення закономірностей змін та тенденцій у демографічних процесах і соціально обумовленій захворюваності населення промислового регіону України, їх основних причин та можливостей покращення ситуації. Матеріалами дослідження стали вітчизняні та світові наукові джерела, щорічні збірники статистичних даних Дніпропетровської області та України в цілому з демографічного розвитку і захворюваності населення; щорічні доповіді керівництва країни та МОЗ із цих питань, інформації регіонального бюро ВОЗ; законодавчі документи. Використано методи дослідження: бібліосемантичний, системного аналізу, ретроспективного аналізу здоров'я населення в динаміці за демографічними показниками (народжуваності, смертності, природного приросту, середньої очікуваної тривалості життя, дитячої смертності); захворюваністю за окремими класами хвороб, що призводять до найбільшої питомої ваги випадків смерті; медичної статистики: відносні величини, динамічні ряди, оцінка тенденцій демографічних показників, захворюваності, графічне зображення статистичних даних, комп'ютерні технології. Висвітлено основні проблеми формування народонаселення Дніпропетровської області України: інтенсифікація смертності, надсмертність чоловіків, негативний природний приріст, зниження сумарного коефіцієнту народжуваності, високий рівень демографічної старості. Чисельність населення Дніпропетровської області зменшилась за роки незалежності на 16,9 % (України - на 18,1 %). Загальний коефіцієнт народжуваності знизився на 30,9 %, загальний коефіцієнт смертності підвищився на 33,0 %, що привело до негативного природного приросту і депопуляції. Основними причинами смерті у 2017 р. стали хвороби органів кровообігу - 67,8 %; новоутворення - 14,6 %; травми, отруєння та інші наслідки зовнішніх факторів - 5,7 %. Незважаючи на зниження показника смертності дітей до 1 року у 2 рази, чисельність дитячого населення в області зменшилася більш ніж на 100 тис. осіб. Населення похилого віку збільшилося до 300 %, що привело до регресивного типу вікової структури. Середня очікувана тривалість життя значно відстає (на 10 і більше років) від країн Західної Європи. Надані пропозиції щодо можливостей покращення демографічної ситуації і профілактики захворювань, що приводять до найбільшого числа смертей. Висновки: демографічні показники народонаселення України свідчать про глибоку демографічну кризу, внаслідок якої чисельність населення за роки незалежності зменшилася на 9,7 млн осіб, у Дніпропетровській області - на 667 тис. Є цілий ряд об'єктивних передумов для подальшої депопуляції, омолодження показників смертності від більшості хвороб, високого рівня демографічної старості тощо. Необхідно розробити нову довгострокову цільову комплексну міжгалузеву програму "Здоров'я нації", основним розділом якої повинні стати заходи з подолання демографічної кризи, які б охоплювали не тільки питання простого відтворення населення, але і його розвитку у широкому соціальному контексті. В цільову програму повинні бути включені цілі сталого розвитку ООН (ЦСР) і забезпечено контроль за їх виконанням на найвищому рівні.