Розглянуто базові питання та положення організації та проведення статистичного дослідження соціально-економічних явищ і процесів. Висвітлено теоретичні аспекти статистичного дослідження ринкових перетворень, викладено діючу систему збирання й аналізу статистичних даних в Україні, а також зазначено напрямки її вдосконалення з метою підвищення якості та ефективності статистичних досліджень. Наведено методологічні засади статистики національного багатства, населення, трудових ресурсів, продукції, цін і тарифів, ринку, зовнішньоекономічної діяльності, фінансів, рівня життя населення.

Розглянуто методологічні принципи статистичного моделювання та прогнозування, перевірки гіпотез і верифікації прогнозів. Наведено моделі багатовимірних оцінок (рейтингів, латентних факторів) і моделі класифікацій. Описано різноманітні моделі динаміки (трендові, сезонного ритму, повного циклу). Охарактеризовано модифікації множинної регресії. Висвітлено проведення адаптації основних засад регресійного аналізу до специфіки об'єктів моделювання та інформаційної бази. Відображено моделі багатофакторного прогнозування за даними взаємозв'язаних динамічних рядів. Змодельовано причинні комплекси з використанням систем рівнянь.

Роглянуто методологічні засади використання інструментів технічного аналізу: графіків, статистичних індикаторів та осциляторів для визначення поточних трендів і передбачення можливих змін у динаміці валютних курсів.

Вивчено особливості розвитку соціально-економічних явищ. Значну увагу приділено дослідженню методологічних засад статистичного спостереження, принципів забезпечення вірогідності даних, а також правилам перевірки статистичних гіпотез.

Висвітлено теорію статистики. Наведено методи аналізу взаємозв'язків рядів динаміки. Проаналізовано особливості статистичної методології. Розкрито сутність варіації, наведено приклади ознак, що варіюють. Розглянуто питання економічної статистики, зокрема, статистики населення, ринку праці, основного капіталу, оборотних засобів, науково-технічної й інноваційної діяльності, інвестицій, продукції промисловості та сільського господарства, економічної ефективності, цін і тарифів, Державного бюджету, грошового обігу, кредитної та страхової діяльності, ринку товарів і послуг, доходів, споживання та рівня життя населення, а також зовнішньоекономічної діяльності.

Освещена теория статистики. Приведены методы анализа взаимосвязей рядов динамики. Проанализированы особенности статистической методологии. Раскрыто содержание вариации, приведены примеры варьирующих признаков. Рассмотрены вопросы экономической статистики, в частности, статистики населения, рынка труда, основного капитала, оборотных средств, научно-технической и инновационной деятельности, инвестиций, продукции промышленности и сельского хозяйства, экономической эффективности, цен и тарифов, Государственного бюджета, денежного обращения, кредитной и страховой деятельности, рынка товаров и услуг, доходов, потребления и уровня жизни населения, а также внешнеэкономической деятельности.

Висвітлено багаторічний викладацький досвід фахівців кафедри статистики Київського національного економічного університету з теорії статистики, зокрема, використання рейтингової системи. Розкрито суть основних понять статистичних спостережень, показників, даних, індексів, рядів розподілу та динаміки, статистичної перевірки гіпотез. Наведено методи аналізу взаємозв'язків, а також вибірковий метод. Подано типові тестові завдання до курсу. Вміщено стислий виклад теоретичних питань та необхідні методичні рекомендації, а також критичні значення статистичних характеристик критеріїв математичної статистики.

Освещен многолетний преподавательский опыт специалистов кафедры статистики Киевского национального экономического университета по теории статистики, в частности, использованию рейтинговой системы. Раскрыто содержание основных понятий статистических наблюдений, показателей, данных, индексов, рядов распределения и динамики, статистической проверки гипотез. Приведены методы анализа взаимосвязей, а также выборочный метод. Предложены типовые тестовые задания к курсу по каждой теме. Помещены краткое изложение теоретических вопросов и необходимые методические рекомендации, а также критические значения статистических характеристик критериев математической статистики.

Розглянуто методологічні та методичні питання організації вибіркових обстежень, результати яких забезпечують точність даних з мінімальними витратами. Висвітлено методи статистичного оцінювання, способи формування вибіркових сукупностей та розміщення вибірки, а також методи контролю та коригування результатів вибіркових обстежень, поширення їх на генеральну сукупність.

Рассмотрены методологические и методические вопросы организации выборочных обследований, результаты которых обеспечивают точность данных по минимальным затратам. Освещены методы статистической оценки, способы формирования выборочных совокупностей и размещения выборки, а также методы контроля и корректирования результатов выборочных обследований, распространения их на генеральную совокупность.

Висвітлено методологічні основи статистичного спостереження, зведення та групування статистичних даних, статистичної перевірки гіпотез на основі вибіркового методу. Наведено таблиці статистичних характеристик критеріїв математичної статистики.

Освещены методологические основы статистического наблюдения, свода и группирования статистических данных, статистической проверки гипотез на основе выборочного метода. Приведены таблицы статистических характеристик критериев математической статистики.

Висвітлено методологічні засади й основні етапи статистичного дослідження. Розкрито програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження. Охарактеризовано види та принципи вибору статистичних показників. Описано методи статистичної обробки даних, аналізу закономірностей соціально-економічних явищ і процесів, обгрунтування висновків і прогнозування. Подано інформацію про способи перегрупування даних, види та правила складання статистичних таблиць, квартилі та децилі розподілу, дисперсійні критерії, індексні ряди, діаграми порівнянь, статистичні карти.

Розглянуто основні класифікації в економічній статистиці, їх завдання та проблеми кодування статистичної інформації. Викладено методологічні засади національного рахівництва. Описано загальну схему та структуру таблиць "витрати - випуск" і показано можливості їх використання в аналізі макроекономічних процесів. Проаналізовано методи розрахунку валового внутрішнього продукту. Розкрито сутність і склад національного багатства, сутність грошового обігу та завдання статистики. Увагу зосереджено на статистиці державних фінансів, зовнішньоекономічної діяльності та зайнятості населення.

Розглянуто методологічні принципи й основні етапи статистичного моделювання соціально-економічних явищ і процесів. Досліджено різні модифікації моделей динаміки, структури та взаємозв'язків, умови адаптації їх до специфіки об'єктів моделювання, подано обгрунтування висновків і прогнозування. Представлено на прикладах, різних за соціально-економічним змістом та інформаційною базою, аналітичні можливості та межі застосування конкретних моделей. Розрахунки виконано за технологіями статистичного аналізу даних у системі Statistica.

Викладено ключові положення рейтингових методик, алгоритми згортки об'єктивних (статистичних) і суб'єктивних (оціночних) первинних даних. Розглянуто позиціонування країн в системі міжнародних рейтингів. Ідентифіковано сильні та слабкі сторони національної економіки в контексті глобального розвитку.

Викладено методологічні підходи до формування рейтингових систем, алгоритми стандартизації і згортки первинних даних. Розглянуто позиціонування країн у системі міжнародних рейтингів інноваційного і людського розвитку. Ідентифіковано сильні позиції і проблемні зони національного потенціалу в контексті глобальних тенденцій.

Посилення воєнної напруги, зміна систем озброєнь, форм і способів протиборства підживлюють зростання попиту на озброєння та нарощення військових витрат практично в усіх регіонах світу. Без усвідомлення реального рівня військової могутності країн, динаміки їх змін і напрямів подальшого розвитку неможливо вибудувати досконалу систему забезпечення національної безпеки, конкретизувати ймовірні військово-політичні загрози, розробити інструменти протидії цим загрозам і сценарії їх нейтралізації. Мета роботи - висвітлити сучасні закономірності перебігу процесів мілітаризації на глобальному рівні, виявити регіональні та національні особливості мілітаризації, здійснити компаративний аналіз військової могутності та боєздатності армій геополітичних гравців. Спираючись на бази даних міжнародних аналітичних центрів, які в той чи іншій спосіб пов'язані із системами безпеки й оборони (SIPRI, BICC, IISS та ін.), висвітлено глобальні тенденції та регіональні особливості нарощення оборонних бюджетів як детермінанти військової могутності країн і боєздатності їх армій. Вимірювання та міжнародні порівняння багатоаспектних процесів мілітаризації грунтуються на індикаторах міжнародних рейтингових систем: військової могутності країн і боєздатності армій - на основі Global Firepower (GFP), мілітарного навантаження на економіку та суспільство в цілому - на основі Global Militarization Index (GMI). Розглянуто також методологічні аспекти формування названих міжнародних рейтингів, наводяться результати позиціонування в рейтингах топових країн та України, яка вже п'ять років потерпає від російської гібридної агресії.

Розглянуто основні види, способи, програмно-методологічні й організаційні питання статистичного спостереження в контексті інформаційного забезпечення системи управління та наукових досліджень. Висвітлено питання сучасної організації переписів і моніторингів, а також формування інтегрованих статистичних банків даних і ведення статистичних реєстрів у комбінації з іншими формами спостереження. Значну увагу приділено вибірковому методу, зокрема: схемам формування вибіркових сукупностей, обгрунтуванню обсягів і дизайну вибірки, принципам забезпечення репрезентативності та надійності вибіркових оцінок. Аналітичні можливості та межі застосування конкретних методів статистичного спостереження проілюстровано на прикладах, різних за соціально-економічним змістом та інформаційною базою.