Розглянуто вплив багатократного нагріву маточини вагонного колеса на фізико-технічні та хімічні властивості металу під час виконання складання осі колісної пари з маточиною колеса, яка підлягає нагріву, як у процесі виготовлення колісної пари, так і у разі її ремонту. В процесі виготовлення і експлуатації нагрів маточини виконується декілька разів. Тому виникла необхідність виявити: як впливає багатократний нагрів маточини на її якість.

Розглянуто питання можливості зняття маточини трамвайного колеса з осі колісної пари без її пошкоджень за методом термовпливу. Запропоновано індукційне пристосування для зняття маточини. Наведено результати проведених дослідів зі зняття з осі маточини.

Мета роботи - дослідження показників, що характеризують епідеміологічний профіль населення України за ВІЛ та СНІД у динаміці років. Дані Центру громадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України; загальнотеоретичні (історичний, аналітико-порівняльний, системний, логічний та ін.) і прикладні (епідеміологічні, математико-статистичні та ін.) методи. Установлено, що упродовж 2015 - 2019 рр. спостерігалося зростання показників інфікування населення ВІЛ як статевим, так і парентеральним шляхом (окрім даних 2017 р.). У 2019 р. кількість випадків інфікування людей статевим шляхом, порівняно з даними 2015 р., зросла на 27,1 %, а парентеральним - на 31,4 %. Позитивною є тенденція до планомірного зниження кількості дітей, які були народжені від ВІЛ-інфікованих матерів протягом всього періоду спостереження. У 2019 р., порівняно з даними 2015 р., спостерігається збільшення кількості ВІЛ-інфікованих дорослих осіб на 3,1 %, а кількість хворих на СНІД, навпаки, зменшилася на 11,3 %. Важливим є факт зниження у 2019 р., порівняно з даними 2015 р., кількість ВІЛ-позитивних дітей до 18 років на 27,3 %, а дітей до 14 р. - на 27,6 %. Негативним є збільшення кількості випадків летальності від СНІД серед дорослих з асоційованими патологіями у 2015 - 2018 рр. Серед дітей до 18 років у 2019 р. спостерігалось збільшення кількості летальних випадків на 18,0 %. За даними аналізу структури ВІЛ інфікованих за віком установлено планомірне зростання питомої ваги (%) дорослих осіб (від 81,0 % - 2015 р. до 86,6 % - 2019 р.). Крім цього, спостерігається збільшення кількості хворих дорослих, що припадають на одну ВІЛ-позитивну дитину до 18 років (2015 р. - 4,27 дорослих хворих, у 2016 р. - 4,98, у 2017 р. - 4,91, 2018 р. - 5,39, 2019 р. - 6,68). Висновки: наявність позитивних тенденцій у розвитку епідеміологічного профілю населення України з ВІЛ та СНІД у майбутньому потребує не лише фінансової підтримки з боку держави та суспільства, а й розробки та упровадження відповідних соціальних і просвітницьких проєктів, що спрямовані на запобігання подальшому розповсюдженню зазначеної інфекції в популяції.