Розглянуто питання фізіології згортання крові, видів гемостазу, а також лабораторні методи їх діагностики. Наведено загальну характеристику плазмових факторів. Описано механізми тромбоутворення та визначено закономірності його розвинення. Наведено сучасні методи профілактики тромбоемболічних ускладнень, показано перевагу фракціонованих гепаринів над нефракціонованими.

Рассмотрены вопросы физиологии свертывания крови, видов гоместаза, а также лабораторные методы их диагностики. Приведена общая характеристика плазменных факторов. Описаны механизмы тромбообразования и определены закономерности его развития. Приведены современные методы профилактики тромбоэмболических осложнений, показано преимущество фракционированных гепаринов над нефракционированными.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р457

Рубрики:

Хірургія окремих ділянок, систем і органів

Шифр НБУВ: Ж26838 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано 400 анонімних анкет з питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів циклу спеціалізації "Загальна практика - сімейна медицина". Лікаарі-інтерни показали високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології та з честю втілять ці принципи у свою практичну діяльність. Лікарі з певним стажем роботи за різними медичними спеціальностями під час анкетування використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології, базою якого була освіта за радянських часів. Поняття з правових питань були досить сумнівними в обох групах опитуваних.

Проаналізовано технологічні принципи побудови практичного заняття з медицини невідкладних станів у сімейних лікарів, взаємозв'язок зі змістом освіти. Визначено складнощі та шляхи їх подолання в опануванні програмними вміннями.

Проанализированы технологические принципы построения практического занятия по медицине неотложных состояний у семейных врачей, взаимосвязь с содержанием образования. Определены трудности и пути их преодоления в овладении программными умениями.

Наведено алгоритми роботи з обладнанням Центрів первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та його підрозділів. Подано інформацію про методи протекції дихальних шляхів, алгоритми аускультації легенів і серця, методику перевірки безумовних рефлексів. Увагу приділено дослідженню клінічної рефракції ока, прийомам зовнішнього акушерського обстеження, тест-системам для проведення діагностики експрес-методом ВІЛ-інфекції. Висвітлено питання десмургії в контексті військово-медичної підготовки.

Сучасний рівень розвитку медицини вимагає від лікаря-анестезіолога оволодіння великим обсягом теоретичних знань та практичних навичок, здатності використовувати їх у складних і критичних умовах. З огляду на це оптимізація навчального процесу потребує реструктуризації систем оцінки та контролю набутих знань і практичних навичок. На кафедрі анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів факультету післядипломної освіти три роки тому для проміжного контролю теоретичних знань і практичних вмінь лікарів-інтернів першого року навчання було впроваджено об'єктивний структурований клінічний іспит (Objective Structured Clinical Exam - ОSСЕ). Мета роботи - аналіз результатів проведення об'єктивного структурованого клінічного іспиту та оцінка проміжних знань і практичних навичок у лікарів-інтернів першого року навчання за фахом "анестезіологія та інтенсивна терапія" згідно з методологією OSСЕ. Для проведення іспиту було підготовлено 7 станцій: клінічні станції, що включали взаємодію лікарів-інтернів із реальним або стандартизованим пацієнтом; практичні станції (виконання технічних процедур і маніпуляцій) та статичні (теоретичні) станції. Інструментами оцінювання були оцінні листи та адаптована до професійних вимог глобальна рейтингова шкала. Серед 32 інтернів, які складали іспит, 10 набрали більше ніж половину від можливої кількості балів, решта - менше. Середній бал становив 10,3 (із 14 можливих). Більшість інтернів, яких ми вважали такими, що успішно склали цей екзамен, ледь перевищили показник у 60 %. Найвищі бали лікарі-інтерни отримали за доопераційну оцінку хворих, гемотрансфузіологію, а також за демонстрування реанімаційних навичок на манекені. Низькі оцінки інтерни отримали за відповіді з внутрішньовенної анестезії та за практичну навичку зі встановлення ларингеальної маски. У подальшому ми плануємо розробити додаткові станції, згідно з вимогами типової навчальної програми з інтернатури Міністерства охорони здоров'я України, вдосконалити методичне забезпечення для кожної нової станції, адаптувати критерії оцінки практичних навичок і впровадити їх для підсумкової атестації на звання лікаря-спеціаліста.

Проведено аналіз 250 анкет із питань медичної етики та деонтології лікарів-інтернів та лікарів-курсантів за фахом "дитяча анестезіологія". Лікарі-інтерни показують високий рівень усвідомлення питань медичної етики та деонтології. Лікарі з певним стажем роботи більш освічені стосовно моральних цінностей та під час заповнення анкет використали свій попередній досвід з окремих питань медичної деонтології. На недостатнє додержання принципів медичної етики та деонтології в медичній галузі взагалі та в дитячій анестезіології зокрема негативно впливає поширення кліпового мислення серед інтернів та фахівців навіть більшою мірою, ніж соціальні проблеми.

Подано інформацію про странгуляційну, компресійну, обтураційну асфіксію, утоплення, асфіксію внаслідок низького вмісту кисню в навколишньому середовищі, електротравму, а також попередження та лікування постгіпоксичної / постаноксичної енцефалопатії. Розглянуто механізми ураження за странгуляційної асфіксії. Наведено перелік основних клінічних ознак компресійної асфіксії. Подано класифікацію асфіксій від закриття дихальних шляхів. Описано техніку виконання прийому Г. Д. Геймліха. Висвітлено особливості сонного апное. Увагу приділено факторам ризику електротравми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р638.77

Рубрики:

Пошкодження черепа, головного мозку та його оболонок

Шифр НБУВ: Ж25344 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Серцево-легенева реанімація в умовах ненавмисного загального переохолодження організму являє собою певну медико-соціальну проблему сучасності. Викладено особливості діагностики зупинки кровообігу в умовах вираженої загальної гіпотермії, проведення реанімаційних заходів на догоспітальному та госпітальному етапах, маршрут пацієнтів та принципи прогнозування результату критичних станів.

У 2020 - 2021 рр. в умовах пандемії COVID-19 система післядипломної медичної освіти пішла на вимушені заходи щодо збереження життя та здоров'я суб'єктів навчання та викладацького складу у вигляді тимчасового переходу на дистанційну освіту. Під час проходження лікарями-інтернами різних спеціальностей модуля "Невідкладні стани" було проведено анонімне тестування 342 молодих колег із подальшими певними висновками. Дистанційний андрагогічний процес є прийнятним і корисним лише як складова дуальної форми вищої медичної освіти. Віддалена форма навчання у великих аудиторіях має багато недоліків, тому заняття доцільно вести у малих групах. Такий вид навчання потребує ретельного вивчення, оптимізації й адаптації до сучасних умов.

На сьогодні кількість споживачів метамфетаміну в усьому світі становить не менше 51 млн людей. Відсоток госпіталізацій у США до стаціонарів служби лікування наркозалежності внаслідок первинного вживання метамфетаміну зростає у геометричній прогресії. З огляду на результати дослідження Національного інституту з боротьби зі зловживанням наркотиками (США) було встановлено, що вживання метамфетаміну спричиняє значну руйнівну дію на стан порожнини рота та зубів. Курація таких стоматологічних хворих у клінічному плані становить певну проблему з причини відстрочених звернень та неадекватної реакції організму на препарати для анестезії.

Травматичні ушкодження нерідко призводять до рабдоміолізу - руйнування м'язової тканини, що призводить до витоку внутрішньоклітинного вмісту міоцитів у кровоток. Окрім краш-синдрому, причинами травматичного рабдоміолізу можуть бути пряме пошкодження м'язів при масивних травмах кісток та м'яких тканин, м'язова гіпоксія на тлі краш-синдрому, синдрому системної запальної відповіді або гіповолемічного шоку, а також синдром позиційного стискання при тривалих операціях, агресивна та тривала ретракція м'яких тканин під час операцій, множинні та складні оперативні втручання та тривале використання турнікетів. Найбільш значущими біохімічними маркерами рабдоміолізу є креатинкіназа та міоглобін. Мета дослідження - провести аналіз динаміки біохімічних маркерів рабдоміолізу у постраждалих із мирною та бойовою політравмою. Обстежений 121 постраждалий із політравмою. Досліджуено потребу в стимуляції діурезу та замісній нирковій терапії, рівні сечовини та креатиніну крові, рівні загальної креатинкінази (КК), КК-МВ та міоглобіну сироватки крові. Рівень загальної КК понад 5000 Од/л при надходженні корелював із летальністю. У постраждалих, які вижили, рівень загальної КК починав знижуватися через 24 години після травми та на 14-ту добу перевищував норму усього у 2 рази. У постраждалих, які померли, рівні КК залишалися на вихідному рівні або підвищувалися. Рівні КК-МВ не показали вірогідного зв'язку з летальністю, але у постраждалих із тяжкими бойовими травмами кінцівок, перенесеною масивною трансфузією та потребою в замісній нирковій терапії спостерігалося тривале та стійке підвищення цього показника. Вихідний рівень міоглобіну не мав кореляції з летальністю в подальшому, але в пацієнтів, які вижили, рівні сироваткового міоглобіну швидко знижувалися, тоді як у померлих залишалися на сталому рівні або підвищувалися повторно після деякого зниження. Рівні маркерів рабдоміолізу мали чіткий зв'язок із показниками функції нирок та потребою в стимуляції діурезу та/або замісній нирковій терапії, причому у КК та КК-МВ цей зв'язок формувався вже через 6 годин після надходження постраждалого до стаціонару, а в міоглобіну - із 3-ї доби. Склад поповнення травматичної крововтрати також впливав на показники маркерів рабдоміолізу. Об'єм введених у першу добу штучних колоїдів, СЗП та еритроцитів був прямо пов'язаний із рівнями КК, КК-МВ та міоглобіну на усіх етапах дослідження. Висновки: таким чином, політравма з масивною крововтратою супроводжується рабдоміолізом, вираженість якого залежить від тяжкості травми, та є предиктором гострого пошкодження нирок та летальності. Відсутність зниження рівнів КК та міоглобіну на тлі інтенсивної терапії є несприятливим прогностичним критерієм. У постраждалих із тяжкою політравмою рівні КК, КК-МВ та міоглобіну доцільно досліджувати в динаміці.

Електротравма - це фізичне ушкодження організму внаслідок впливу електричного струму, який перевершує за своїми фізичними характеристиками поріг стійкості організму. Найчастіше страждають особи молодого працездатного віку. У поданій клінічній лекції розглянуті основні чинники, фактори ризику електротравми, сучасна класифікація і патофізіологія. Виділені особливості ураження атмосферною електрикою та електричною зброєю. Наведені ускладнення електротравми й принципи медичної допомоги на догоспітальному й госпітальному етапах, а також заходи профілактики ураження електричним струмом.

Утоплення - це процес грубого порушення дихання в результаті повного або часткового занурення в рідке середовище. Розрізняють 5 видів утоплення: справжнє (аспіраційне), асфіктичне, синкопальне, гіпервентиляційне та раптова смерть на воді. У клінічній лекції детально розглядаються патофізіологічні особливості кожного виду утоплення, тактика лікування при кожному із них, заходи порятунку потопаючих та заходи профілактики утоплення.

При тепловій травмі шлунково-кишковий тракт є органом-мішенню. Загальне перегрівання організму спричиняє прорив кишкового бар'єра, транслокацію бактерій і ентеротоксинів, оксидантний шок тощо. Ці ускладнення значно обтяжують перебіг патологічного стану, подовжують тривалість лікування та збільшують летальність. Однак у вітчизняних літературних джерелах це питання практично не висвітлене. На підставі даних зарубіжної спеціальної літератури та власного клінічного досвіду ми спромоглися систематизувати основні моменти патогенезу, перебігу та терапевтичного підходу при гастроінтестинальних ураженнях внаслідок загального ненавмисного перегрівання організму.

Фактори ризику гіпотермії включають умови, за яких знижується термогенез, порушується терморегуляція та зростають втрати тепла. До основних груп факторів ризику гіпотермії відносяться: низька температура зовнішнього середовища; дія холоду, що періодично повторюється; зниження теплопродукції; порушення терморегуляції при тяжких травмах і захворюваннях; підвищення тепловіддачі внаслідок антропологічних особливостей (вік, раса, стать, конституція), патологічних станів (шкірних захворювань, вазодилатації, захитування та інших соматичних та неврологічних захворювань) або умов зовнішнього середовища (високої теплопровідності, вологості повітря, швидкості вітру). Даний літературний перегляд можливих причин загального переохолодження та факторів, що сприяють йому, може стати в нагоді при плануванні співробітниками соціальних та спеціалізованих служб заходів із запобігання ненавмисній гіпотермії у робітників різних галузей господарства, військовослужбовців та соціально незахищених верств населення, а також при ретроспективному аналізі причин холодової травми співробітниками рятівних служб, лікарями першого контакту, комбустіологами та персоналом відділень інтенсивної терапії.

На сьогодні в Україні зареєстровано майже 200 тис. наркозалежних осіб. Частота стоматологічних захворювань серед них досягає 100 %. Розвитку стоматологічних захворювань сприяють тип вживаного наркотичного засобу, спосіб уведення хімічної форми до організму, стійка недбалість і відсутність інтересу до гігієни порожнини рота, пізнє звернення по стоматологічну допомогу. Для наркозалежних осіб характерний множинний карієс, який переходить в ускладнені форми, ураження тканин пародонта, склерозування й атрофія кісткової тканини з прогресуючою її деструкцією. На слизовій оболонці порожнини рота й губ виявляються хейліти, кандидоз, афтозний стоматит, герпес та осередки лейкоплакії. На тлі імуносупресії та порушень чутливості ці явища мають затяжний перебіг з невираженими клінічними симптомами, що призводить до руйнування зубів, розвитку остеомієлітів щелеп, гнійно-септичних і некротичних ускладнень. Лікування цих уражень ускладнюється ступенем деструкції, пригніченням імунітету й репаративних процесів, низьким комплаєнсом пацієнтів, спотвореною толерантністю до анестетиків. Стоматологічна допомога особам з наркозалежністю є мультидисциплінарною проблемою і потребує розробки клінічних протоколів на державному рівні.

В огляді надано рекомендації щодо особливостей роботи медичних працівників при синдромі тривалого стискання на догоспітальному етапі. Вказано особливості надання допомоги до вивільнення постраждалих із завалу. Надано рекомендації щодо того, як оцінювати постраждалого, яку інфузійну терапію проводити, які ще засоби потрібно використовувати, наведені рекомендації з надання допомоги після вивільнення і при транспортуванні до лікувального закладу.

Співробітники кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО ДДМУ протягом 15 років займаються підготовкою лікарів-інтернів різних спеціальностей до ЛІІ "Крок-3", що являє собою складний динамічний процес, який вимагає ретельного дослідження та корекції. Окремо дистанційна форма навчання може використовуватися як тимчасовий захід за умов неможливості проведення очного навчання з наступним переходом до традиційної форми. Методологія навчання лікарів-інтернів різних спеціальностей за модулем "Невідкладні стани" повинна бути гнучкою залежно від динамічних змін соціально-психологічного статусу молодих колег.