Розглянуто теоретико-методологічні засади спеціальних і галузевих соціологій як теорій середнього рівня. В контексті широкого теоретичного та емпіричного інформаційного простору наведено відомості про основні спеціальні та галузеві соціології: економіки, політики, культури, освіти, моралі, релігії, особистості, електорату, злочинності, праці та управління.

Рассмотрены теоретико-методологические основы специальных и отраслевых социологий как теории среднего уровня. В контексте широкого теоретического и информационного пространства приведены сведения об основных специальных и отраслевых социологиях: экономики, политики, культуры, образования, морали, религии, личности, электората, преступности, труда и управления.

Досліджено соціальний статус і роль народної культури в сучасному українському суспільстві та розроблено концепції, спрямовані на підвищення її потенційних можливостей. Проаналізовано існуючі в соціології версії культури. Розглянуто соціокультурний аспект етнонаціональних процесів, визначено соціальний статус народної культури в українському сучасному суспільстві. Сформульовано пріоритетну для нього модель взаємовідносин культури і держави. Запропоновано варіанти використання соціорегулятивних властивостей народного мистецтва. Досліджено роль мистецької освіти в процесах відтворення народної культури. Окреслено концептуальне поле гіпотетичної програми підтримки соціальним інститутом держави народної культури в Україні.

Висвітлено етно- та соціокультурні аспекти формування простору міграцій за участю Церкви. Розглянуто зміни соціально-просторового контексту діяльності Церкви в українському суспільстві наприкінці XX - початку XXI ст.: зміщення фокусу діяльності з периферії до центру, активізація роботи з формування осередків за умов "четвертої" хвилі української еміграції. Увагу приділено вивченню соціоінтегративного потенціалу релігійних спільнот українців і аналізу актуальних форм соціальної підтримки трудових мігрантів. Використано матеріали соціологічних досліджень соціально-релігійної та міграційної тематик, проведенених в рамках міжнародних науково-практичних проектів, які демонструють актуальність застосування гуманістичної соціології у вивчення особливостей формування простору взаємовідносин в епоху глобальних соціальних переміщень.

Оцінено гносеологічний потенціал теоретичних підходів до вивчення релігійного життя, його організаційних форм та їх змін. Побудовано понятійний апарат досліджень організаційних форм релігійного життя з урахуванням сучасного контексту розвитку суспільно- релігійних відносин. Побудовано теоретичні моделі універсальних механізмів системних змін в організаційній структурі релігійного життя. Визначено алгоритми емпіричної ідентифікації та концептуалізації змін в організації релігійного життя. Розкрито характер трансформацій суспільно-релігійних відносин в сучасних українських реаліях. Встановлено закономірності змін в організації релігійного життя України на рівні окремих структурних компонентів. Виявлено специфіку структурування соціальних взаємодій за умов інтенсифікації соціальних переміщень на межі тисячоліть. Ідентифіковано характер змін організаційних форм релігійного життя українських мігрантів "четвертої" хвилі. Протестовано ефективність стратегій розвитку суспільно-релігійних організацій екуменічної орієнтації. Розроблено науково-практичні рекомендації щодо оптимізації діяльності соціолога в суспільно-релігійних організаціях і загалом у "третьому секторі".

Розглянуто актуальні соціальні аспекти глобальних впливів та їх місце в системі трансформаційних процесів. Особливу увагу звернено на наслідки глобальних процесів на локальному рівні з огляду на специфіку змін, які відбуваються в сучасному українському суспільстві. Представлено широкий спектр соціальних проблем, що потребують свого нового теоретико-прикладного осмислення, серед яких особливе місце посіли ціннісні системи суспільства, питання пандемії коронавірусу та суспільної безпеки, соціальних медіа, освіти, екологічної міграції, місцевого самоврядування, медіадискурсу бідності, публічних практик лідерства, корупційної поведінки та особливостей споживання. Представлено соціопсихологічні наслідки російсько-українського збройного конфлікту та вимушених переселень з акцентуванням на самопочутті внутрішньо переміщених осіб, а також на тендерних стереотипах, що мали і мають місце за таких важливих для країни доленосних подій.