Синтезирован ряд производных 3-метил-7-п-фторбензилксантина, структура которых подтверждена методом ПМР-спектроскопии. Антиоксидантная активность синтезированных соединений изучена методом свободнорадикального окисления. Показана перспектива поиска антиоксидантов в ряду производных 3-метил-7-п-фторобензилксантина.

Синтезирован ряд производных 3-метил-7-п-хлорбензил-8-гидразиноксантина, структура которых подтверждена методами ИК- и ПМР-спектроскопии. Антиоксидантная активность синтезированных соединений изучалась методом свободнорадикального окисления. Показана перспектива изучения антиоксидантов в ряду производных 3-метил-7-п-хлорбензил-8-гидразиноксантина.

Синтезирован ряд 8-аминопроизводные 1-бензилтеобромина, структура которых подтверждена методом ПМР-спектроскопии. Изучена фармакологическая активность синтезированных веществ.

Синтезирован ряд 8-аминозамещенных 3-метил-7-п-хлорбензилксантина, структура которых подтверждена методом ПМР-спектроскопии. Изучена фармакологическая активность синтезированных соединений.

Синтезирован ряд производных 8-арилиденгидразино-1-п-хлорбензилтеоброминов, структура которых подтверждена методом ПМР-спектроскопии. Антиоксидантная активность синтезированных соединений изучена методом свободнорадикального окисления. Показана перспектива изучения антиоксидантов в ряду производных 8-арилиденгидразино-1-п-хлорбензилтеобромина.

Синтезирован ряд 8-S-замещенных 1-п-хлоробензилтеобромина, структура которых подтверждена методом ПМР-спектроскопии. Антиоксидантная активность синтезированных соединений изучена методом свободнорадикального окисления. Показано отсутствие антиоксидантов в ряду 8-S-замещенных 1-п-хлоробензилтеобромина.

  Скачати повний текст

Досліджено вплив водневої та позапічної обробки розплаву на механічні властивості та корозійну стійкість сплаву типу АК9. Установлено, що воднева обробка розплаву сполуками, які вміщують водень, і позапічна обробка комплексним модифікатором сприяють підвищенню міцності та корозійної стійкості сплаву типу АК9. Даний сплав рекомендовано як матеріал для виготовлення захисної бар'єрної оболонки ємності для зберігання газоподібного водню.

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Л662.264.14

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Похідні пурину

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р281.7/9 + Г263.16-4

Рубрики:

Окремі групи лікарських речовин, засобів і препаратів

Флавони і ксантони та їх похідні. Антоціани. Катехіни

Шифр НБУВ: Ж16789 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К233.104.3

Рубрики:

Структурні та фазові перетворення в алюмінії та його сплавах. Теорія термічної обробки

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Надано аналіз сучасного стану металургійної галузі України, висвітлено основні проблеми її відродження в посткризовий період. Відзначено, що більша частина вітчизняних металургійних підприємств використовує застарілі технології, такі як мартенівське виробництво та блюмінг, а зношеність обладнання в середньому становить близько 65 %, що не надає змоги українським виробникам металопродукції успішно конкурувати на внутрішньому та зовнішньому ринках. Показано, що переоснащення і модернізація металургійних підприємств виконуються повільними темпами, а з боку держави приділяється недостатньо уваги впровадженню високотехнологічних енергозберігаючих технологій, що робить виробництво вітчизняної металопродукції більш енерговитратним, ніж у країнах ЄС та інших промислово розвинутих країнах. Зокрема, впровадження пиловугільного палива замість природного газу в складі дуття доменної печі надасть можливість знизити витрату коксу безпосередньо в доменній печі на 7 %, підвищить продуктивність печі на 8 % на кожні 10 % металевого заліза в шихті. Вирішення найбільш важливих проблем, таких як: модернізація і переоснащення діючих металургійних підприємств, впровадження енергозберігаючих технологій, підтримка державою інноваційної моделі розвитку галузі, сприяння випуску високотехнологічної продукції, розвиток внутрішнього ринку металу, може суттєво покращити стан металургійної галузі і підвищити конкурентоспроможність вітчизняної металопродукції на світових ринках.

Вивчено реакції 8-бромотеоброміну з електрофільними реагентами, які ведуть до одержання 1-заміщених 8-бромотеоброміну. Встановлено, що в реакціях останніх із О-, N-, S-вміщуючими нуклеофілами утворюються відповідні 1,8-дизаміщені гетерофункціональні похідні теоброміну.

Експериментально підтверджено можливість одержання офлюсованих котунів із достатньою міцністю і підвищеним ступенем металізації, економічно вигідним для доменного процесу. Досліджено вплив мінералогічного складу котунів на їх міцність і встановлено, що міцність котунів з підвищенням основності дещо понижується в інтервалі температур 1473 - 1493 К внаслідок утворення значної кількості більш крихкого шлакового каркасу і зменшення ступеня окиснення котунів, що, як наслідок, призводить до зменшення кількості гематитової зв'язки, але відповідає вимогам ГОСТу. Досліджено вплив підвищення вмісту палива в котунах на ефективність їх металізації. В цьому випадку максимальний ступінь металізації (31,5 %) котунів досягається у разі вмісту близько 12 % пилоподібного коксу фракції 0,08 - 0,8 мм. Підвищення ступеня металізації котунів зумовлюється тим, що в інтервалі температур 1553 - 1593 К з підвищенням їх основності активно відбувається процес утворення рідкої фази. Причому чим більше вапна у складі котунів, тим більша кількість рідкої фази, в якій переважає FeO. Поєднання процесів спікання і металізації відкриває можливість перенесення частини процесу відновлення з доменної печі на стадію підготовки металургійної сировини.

Наведено міркування викладачів кафедри біохімії Запорізького державного медичного університету стосовно перспектив і проблем, які виникають і будуть виникати на шляху впровадження кредитно-модульної системи в навчальний процес.

Підтверджено можливість та доцільність використання програми MathCAD під час визначення оптимальних геометричних параметрів складових елементів несучих систем вантажних вагонів, базуючись на узагальнених математичних моделях.

Експериментально досліджено процеси згрудкування і випалення залізорудних котунів з різним розподілом твердого палива в пошаровій системі. З'ясовано вплив функціонального розподілення твердого палива на міцність під час стискання і ступінь металізації випалених котунів. Міцність на стискання випалених котунів основністю 1,4, що містять підвищену кількість дисперсного палива, змінюється в межах 1,6 - 2,35 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги держстандарту на 0,2 - 0,95 кН/котун. Перерозподіл твердого палива характеризується тим, що переважна кількість його мітиться всередині гранул (12 %)і лише 3,3 % - у міжгранульному просторі. В результаті цього істотно підвищується ступінь металізації спеченого матеріалу, зменшується теплове навантаження на реакційний вузол електропечі опору і дещо знижується міцність на стискання випалених котунів. Максимальний ріст ступеня металізації (38,2 %) спостерігається за наявності на їх поверхні захисного шару із суміші негашеного вапна і залізорудного концентрату. Захисна оболонка слугує додатковим бар'єром, який у процесі спікання й охолодження котунів перешкоджає вільному доступу кисню до вуглецю, що міститься всередині гранул, значно зменшуючи інтенсивність реакції окиснення твердого палива. В результаті підвищується ступінь металізації шихтового матеріалу, зменшується витікання розплаву із гранул, що не призводить до сплавлення їх у вигляді шматків великого розміру. Підвищення ступеня металізації випалених котунів супроводжується збільшенням концентрації металевого заліза у вигляді "глобульних частинок" усередині гранул і монооксиду заліза у поверхневому шарі.

Експериментально досліджено чотири способи одержання котунів з рудно-флюсових композицій з підвищеним вмістом твердого палива, що базуються на поєднанні процесів згрудкування вихідних сировинних матеріалів і їх спікання за температури 1593 - 1598 К: тверде паливо змішувалося з вихідними шихтовими матеріалами безпосередньо перед їх згрудкуванням; паливо накочувалось на поверхню гранул крупністю 10 - 15 мм, і лише потім котуни підлягали випаленню; варіантні частинки твердого палива (50 %) змішувались із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, а решта накочувалась на поверхню гранул з подальшою імітацією реального процесу змішування котунів із твердим паливом у барабанному змішувачі; тверде паливо в кількості 40 % змішувалось із сировинними шихтовими матеріалами перед їх згрудкуванням, 40 % твердого палива наносилось на поверхню сирих гранул з імітацією процесу барабанного згрудкування, а 20 % залишкового палива наносилось на гранули перед завантаженням їх у піч. Міцність на стиснення випалених офлюсованих котунів, що містять підвищену кількість твердого порохнявого палива, змінюється в межах 1,9 - 2,45 кН/котун і не характеризується високими показниками, хоча і перевищує вимоги Держстандарту на 0,5 - 0,95 кН/котун. Визначено вміст монооксиду заліза (FeO) і заліза металевого (Feмет) в офлюсованих котунах після їх випалення і встановлено, що FeO змінюється в межах 21,5 - 27,2 %, Feмет - 11,2 - 18,9 %. Максимальний ріст цих показників спостерігається у випалених котунах, виготовлених за четвертим варіантом. Підвищення вмісту FeO і особливо Feмет у компактному випаленому шихтовому матеріалі свідчить, що застосування такої технології сприяє росту ступенів дисоціації гематиту і металізації в кінцевому продукті та підвищенню його металургійних властивостей.

Разработаны простые лабораторные методы синтеза 8-амино-7-(2'-оксопропил)ксантинов - потенциальных биологически активных соединений. Изучены их ПМР-спектроскопические характеристики.

Разработаны простые лабораторные методы синтеза 8-амино-1-бензилтеоброминов - потенциальных биологически активных соединений. Изучены их ПМР-спектроскопические характеристики и антиоксидантная активность.