Розглянуто сутність, сучасні концепції, систему, принципи, завдання та функції маркетингу. Увагу приділено особливостям розробки маркетингової цінової політики підприємств, чинникам формування та методам оцінки конкурентоспроможності товару, товарній номенклатурі, алгоритму планування комплексу маркетингових комунікацій, напрямам і методам стимулювання збуту, програмам пропаганди, типам персонального продажу, класифікації посередницьких підприємств, питанням маркетингової політики розподілу.

Рассмотрена сущность, современные концепции, система, принципы, задачи и функции маркетинга. Уделено внимание особенностям разработки маркетинговой ценовой политики предприятий, факторам формирования и методам оценки конкурентоспособности товара, товарной номенклатуре, алгоритму планирования комплекса маркетинговых коммуникаций, направлениям и методам стимулирования сбыта, программам пропаганды, типам персональной продажи, классификации посреднических предприятий, вопросам маркетинговой политики распределения.

Раскрыто значение существующего специального режима инвестиционной деятельности для социально-экономического развития Харькова и области.

Проаналізовано особливості реалізації принципів альтернативності у трансформації української системи розбудови державності, конкретизовано місце України у загальносвітових зрушеннях модернізаційного характеру, визначено напрямки використання сукупного досвіду якісної перебудови суспільства.

Охарактеризовано онтологічні та аксіологічні основи принципу альтернативності, зокрема такі, як значення і сутність поняття, змістові складові, соціокультурні джерела, функції. Зазначено, що виведення принципу альтернативності як політологічного закону передбачає інституційне забезпечення функціонування і розвитку демократії, запровадження демократичних процесів контролю за діяльністю влади з боку громадянського суспільства.

Системно досліджено теоретичні основи та роль принципу альтернативності в модернізації політичних систем. Визначено його роль у сучасному політичному управлінні та прогнозуванні. На підставі вивчення широкого комплексу наукових джерел і літератури охарактеризовано елементи прояву принципу альтернативності у теорії та практиці модернізації політичних систем. Наведено дефініцію, розкрито її суть і зміст, а також запропоновано відповідні підходи та методичний інструментарій. З'ясовано функції та конкретизовано специфіку форм існування принципу альтернативності у процесі трансформації політичної сфери сучасного суспільства. Визначено механізм дії даного принципу. Запропоновано та проаналізовано варіативні алгоритми його прояву. Висвітлено особливості політичної модернізації в Україні у контексті демократичного транзиту, пошуку альтернативного розвитку. Запропоновано рекомендації щодо оптимізації української політичної системи з урахуванням механізму дії принципу альтернативності.

Висвітлено теоретичні основи та роль принципу альтернативності (ПА) в модернізації політичних систем (МПС), охарактеризовано елементи його прояву у теорії та практиці МПС, розкрито сутність, зміст, підходи, методичний інструментарій, функції. Проаналізовано специфіку форм існування ПА в процесі трансформації політичної сфери сучасного суспільства. Визначено механізм дії ПА, алгоритми його прояву. Описано особливості політичної модернізації в Україні у контексті демократичного транзиту, дослідження альтернативного розвитку. Наведено рекомендації щодо оптимізації української політичної системи з врахуванням механізму дії ПА.

Освещены теоретические основы и роль принципа альтернативности (ПА) в модернизации политических систем (МПС), охарактеризованы элементы его проявления в теории и практике МПС, раскрыты сущность, содержание, подходы, методический инструментарий, функции. Проанализирована специфика форм существования ПА в процессе трансформации политической сферы современного общества. Определены механизм действия ПА, алгоритмы его проявления. Описаны особенности политической модернизации в Украине в контексте демократического транзита, исследования альтернативного развития. Даны рекомендации по оптимизации украинской политической системы с учётом механизма действия ПА.

Запропоновано узагальнену універсальну систему стимулювання персоналу, в основу якої покладено тарифну ставку. Цю систему можна застосовувати на будь-якому комерційному підприємстві для будь-якої форми оплати праці. Запропонована система стимулювання персоналу, з одного боку, спонукає робітників збільшувати фінансовий результат підприємства, а з другого - підвищувати свій освітній рівень.

Досліджено підходи щодо класифікації дебіторської заборгованості (ДЗ), на підставі яких запропоновано алгоритм управління ДЗ. Його застосування дозволить ефективно управляти ДЗ на підприємствах.

Розкрито сутність поняття "потенціал економічного зростання". Здійснено прогнозування демографічної ситуації Харківського регіону як важливої компоненти соціально-економічної регіональної системи. Досліджено сучасні системи менеджменту якості на підприємствах галузі. Проаналізовано механізм соціально відповідального управління кадровим потенціалом підприємства. Розроблено методику аналізу фінансової кризи автотранспортних структур. Розглянуто забезпечення об'єктивності диференціації заробітної плати працівників як фактор підвищення ефективності мотиваційної політики підприємства. Удосконалено систему менеджменту промислового підприємства на основі моделі загального управління якістю.

Досліджено взаємозв'язок соціальної політики з розвитком національної економіки України. Визначено роль залізничного транспорту у підвищенні конкурентоспроможності економіки України в глобальній економічній системі. Розглянуто концептуальні підходи до формування стратегій регіональної промислової політики. Обгрунтовано принципи управління персоналом підприємств у контексті соціальної відповідальності. Розкрито особливості організації зовнішньоекономічної діяльності. Вивчено вплив кадрового потенціалу на рівень євроінтеграційних процесів в Україні. Розглянуто бізнес-моделі інтелектуального підприємництва. Викладено фінансові аспекти розвитку публічно-приватного партнерства в Україні. Проаналізовано шляхи вдосконалення процесу організації та проведення маркетингових досліджень.

Розглянуто підприємство автомобільного транспорту як суб'єкт економічних відносин, його виробничу програму, оборотні та необоротні активи. Викладено питання оплати, мотивації та продуктивності праці, управління персоналом на підприємствах автомобільного транспорту. Визначено витрати підприємств автомобільного транспорту та собівартість транспортної роботи, охарактеризовано особливості ціноутворення, фінансової та інноваційно-інвестиційної діяльності.

Наведено систематизацію трактувань економічних термінів, з якими стикаються сучасні суб'єкти господарювання та підприємництва під час провадження операційної, фінансової та інвестиційної діяльності в умовах соціально-економічної турбулентності національної економіки та інтенсифікації міжнародних інтеграційних процесів.